ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа № 18-10-14-01/2759

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., - доповідач у справі

Суддів:Запорощенка М.Д., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс"

на ухвалугосподарського суду Черкаської області від 10.04.2014

та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.05.2014

у справі№ 18-10-14-01/2759 господарського суду Черкаської області

за заявоюУправління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області

доВідкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури"

про визнання банкрутом

за участю представників сторін: Кірса В.В. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс"; арбітражний керуючий Білик О.А. - ліквідатор Відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури".

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.04.2014 у справі № 18-10-14-01/2759 відмовлено в затвердженні мирової угоди від 18 лютого 2014 року, укладеної між боржником - Відкритим акціонерним товариством "Черкаський завод телеграфної апаратури" в особі ліквідатора Білика Олександра Анатолійовича та головою комітету кредиторів - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс" в особі директора Прокопчука Олександра Вікторовича.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі № 18-10-14-01/2759 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області у справі № 18-10-14-01/2759 від 10.04.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Фортекс" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі № 18-10-14-01/2759, та прийняти нове рішення, яким затвердити мирову угоду укладену між Відкритим акціонерним товариством "Черкаський завод телеграфної апаратури" в особі ліквідатора Білика Олександра Анатолійовича та головою комітету кредиторів в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс" у справі № 18-10-14-01/2759, посилаючись на порушення судами вимог ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ТОВ "Фортекс" підлягає розгляду по суті, а постанова суду апеляційної інстанції повинна бути переглянута в касаційному порядку за правилами ст.ст. 1115, 1117 - 11113 ГПК України, виходячи з такого.

З урахуванням принципу рівності всіх учасників перед законом і судом, встановленого ст. 129 Конституції України та забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом,в касаційному порядку підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду як ухвали суду щодо переходу до наступної судової процедури, так і ухвали суду щодо відмови від переходу до наступної судової процедури.

Неможливість оскарження ухвали про відмову суду щодо переходу до наступної судової процедури є порушенням конституційного права на судовий захист, яке за ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.

До аналогічного висновку дійшов Конституційний Суд України в Рішенні від 25.04.2012 № 11-рп/2012 "У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої ст. 106, частини першої статті 11113 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2,8 частини третьої статті 129 Конституції України.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, зокрема ухвал про перехід до наступної судової процедури.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника, мирова угода, санація, ліквідація банкрута.

Мирова угода є самостійною судовою процедурою банкрутства, а відтак, прийняття господарським судом рішення щодо переходу до цієї процедури або відмови щодо переходу до такої процедури може бути предметом апеляційного та касаційного оскарження в розумінні ст. 8 Закону.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою господарського суду Черкаської області від 26.02.2013 припинено процедуру санації у справі № 18-10-14-01/2759 та повноваження керуючого санацією, визнано банкрутом ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури", відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Білика Олександра Анатолійовича.

До господарського суду від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Білика О.А. надійшла заява про затвердження мирової угоди.

24.02.2014 ліквідатор банкрута Білик О.А. надав суду мирову угоду в новій (уточненій) редакції.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі встановив, що дана мирова угода передбачає відстрочення погашення вимог кредиторів другої та третьої черги в розмірі 5 472 245 грн. 61 коп. до 26 лютого 2015 року, четвертої черги в сумі 15 008 420 грн. 69 коп. до 26 серпня 2015 року з моменту її затвердження, списання (прощення) вимог шостої черги на суму 2 407 110 грн. 14 коп. Також, сторони мирової угоди встановили, що вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси в розмірі капіталізованих платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров'ю в сумі 2 432 760 грн. 09 коп. та які віднесені до вимог другої черги задоволення не є предметом даної мирової угоди та погашенню не підлягають.

Рішенням зборів комітету кредиторів ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури" від 01 червня 2013 року (протокол №3) було вирішено припинити повноваження комітету кредиторів, який діяв до визнання боржника банкрутом та обрано новий комітет кредиторів банкрута у складі семи кредиторів, а саме: - Державної податкової інспекції у м. Черкасах; - управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс"; - Приватного акціонерного товариства "Агропроммеханізація"; - Прокопчука Олександра Вікторовича; - Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"; - профспілкового комітету первинної профспілкової організації Відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури".

Головою комітету кредиторів було обрано ТОВ "Фортекс" (протокол засідання комітету кредиторів № 61 від 01 червня 2013 року).

Ухвала господарського суду від 10.04.2014 мотивована тим, що поточні вимоги прирівнюються до конкурсних лише в черговості їх задоволення, визначеної ст. 45 Закону про банкрутство, кредитори із поточними вимогами Законом не наділені правом приймати рішення щодо подальших судових процедур, які застосовуються щодо боржника.

Із матеріалів справи, зокрема, реєстру вимог кредиторів та протоколу загальних зборів, господарський суд встановив, що під час обрання нового складу комітету кредиторів відповідне рішення приймалося з урахуванням кількості голосів пропорційній сумі вимог як конкурсних так і поточних вимог разом.

До складу комітету кредиторів банкрута, який приймав рішення щодо мирової угоди, увійшли кредитори з поточними вимогами, а саме: Державна податкова інспекція у м. Черкасах, управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, ТОВ "Фортекс", ПАТ "Агропроммеханізація", ОСОБА_1.

Суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 25, 26 Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011, зазначив, що лише ухвала суду прийнята за результатами попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів. Лише конкурсні кредитори формують представницькі органи (збори і комітет кредиторів) та беруть у них участь з правом вирішального голосу.

Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов висновку про відмову в затвердженні мирової угоди, оскільки, в даному випадку, був порушений порядок укладення мирової угоди, встановлений Законом, зокрема, рішення про укладання мирової угоди було прийнято не уповноваженим складом комітету кредиторів.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові погодився із висновком суду першої інстанції про відмову в затвердженні мирової угоди, оскільки, був порушений порядок укладення мирової угоди, а саме, рішення про укладення мирової угоди було прийнято не уповноваженим складом комітету кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування ухвали та постанови відсутні, з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 3 п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI зі змінами внесеними Законом України від 02.10.2012 № 5405-VI), положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторонами у справі є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно з абз 2, ч. 1 ст. 26 вказаного Закону, учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 6 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.

Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Згідно ч. ч. 3 - 5 ст. 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням зборів комітету кредиторів ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури" від 01.06.2013 (протокол №3) було вирішено припинити повноваження комітету кредиторів, який діяв до визнання боржника банкрутом та обрано новий комітет кредиторів банкрута у складі семи кредиторів, а саме: - Державної податкової інспекції у м. Черкасах; - управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс"; - Приватного акціонерного товариства "Агропроммеханізація"; - Прокопчука Олександра Вікторовича; - Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"; - профспілкового комітету первинної профспілкової організації Відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури".

Головою комітету кредиторів було обрано ТОВ "Фортекс" (протокол засідання комітету кредиторів № 61 від 01.06.2013).

Частиною 3 статті 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що господарський суд відмовляє в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство, ухвала прийнята за результатами попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, які зроблені враховуючи вимоги ч. 2 ст. 25 та ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосовно того, що лише ухвала господарського суду за результатами попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Із матеріалів справи, зокрема, реєстру вимог кредиторів та протоколу загальних зборів, судами попередніх інстанцій встановлено, що під час обрання нового складу комітету кредиторів відповідне рішення приймалося з урахуванням кількості голосів пропорційній сумі вимог як конкурсних так і поточних вимог разом. До складу комітету кредиторів банкрута, який приймав рішення щодо мирової угоди, увійшли кредитори з поточними вимогами.

Суди попередніх інстанцій дійшли, в даному випадку, правильного висновку, що рішення про укладення мирової угоди було прийнято не уповноваженим складом комітету кредиторів, адже, як в ньому брали участь та враховувались голоси кредиторів із поточними вимогами, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 26 та ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що виключно конкурсні кредитори, визначені господарським судом за результатами попереднього засідання приймають участь в зборах кредиторів з правом вирішального голосу, формують представницькі органи (збори, комітет кредиторів) та беруть у них участь з правом вирішального голосу.

Поточні вимоги, як таки, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, прирівнюються до статусу конкурсних лише в черговості їх задоволення, визначеної ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Кредитори із поточними вимогами Законом не наділені правом приймати рішення щодо подальших судових процедур банкрутства , які застосовуються щодо боржника.

Суд першої інстанції, в даному випадку, дійшов правильного висновку, з яким в постанові погодився суд апеляційної інстанції, про необхідність відмови в затвердженні мирової угоди, оскільки, порушено порядок укладення мирової угоди, а саме, рішення про укладення мирової угоди було прийнято не уповноваженим складом комітету кредиторів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про відмову в затвердженні мирової угоди господарський суд виносить ухвалу. У разі винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи правильно застосовано норми матеріального права, а також, спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, в зв'язку з чим, правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, якою відмовлено в затвердженні мирової угоди, та постанови суду апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі № 18-10-14-01/2759 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді М.Д. Запорощенко

В.Я. Погребняк