УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада місяця 21 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Новікова Р.В.,
суддів: Берещанської І.І., Сокола B.C.
при секретарі: Іванові O.K.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Алуштинської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним акту ненормативного характеру за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
22 квітня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з вищевказаним позовом та просили визнати недійсним рішення Алуштинського міськвиконкому від 11 лютого 2000 p., на підставі якого незаконно ОСОБА_3 , як гр. Німеччини, передано у приватну власність земельну ділянку 0, 0313 га для ведення індивідуального садівництва, і земельну ділянку 0,1000 га для обслуговування індивідуального жилого будинку, крім того при розробці технічної документації розмір і межі земельної ділянки були визначені неправильно зі слів відповідачки, а не на підставі документів про надання землі у користування. Вказане призвело до порушення прав позивачів по фактичному землекористуванню, на спірній земельній ділянці площею 285 кв.м. був знесений належний ОСОБА_2 сарай.
15 жовтня 2003 року позивачки доповнили позовні вимоги (а.с.52), просили за вказаними вище підставами визнати недійсними державні акти на право приватної власності на землю площами відповідно 0,1000 га від 07 березня 2000 р. і 0, 0313 га від 07 березня 2000 р.
Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено за їх безпідставністю.
На вказане рішення ОСОБА_2, ОСОБА_1, представник. ОСОБА_4 принесли апеляційну скаргу, просять скасувати рішення суду та ухвалити по справі нове рішення про задоволення їх позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, а також на порушення норм матеріального права.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_4, ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу, дали пояснення, які по суті зводяться
Справа № 22-Ц-6991/2006 р. Головуючий суду першої інстанції
Куксов В.В. Доповідач Сокол B.C.
до їх незгоди з раніше ухваленими судами і виконаними рішеннями судів про знесення сараю ОСОБА_2 та з тим, що ОСОБА_3 вибудувала капітальну огорожу.
Представник відповідачки ОСОБА_5 просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, пояснила, що рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради НОМЕР_1 та державні акти на землю являються законними, позивачі вже звертались з аналогічними позовами до суду і їм було відмовлено в їх задоволенні.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов вірного висновку про те, що рішення Алуштинського міськвиконкому від 11 лютого 2000 p., на підставі якого відповідачці ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку 0, 0313 га для ведення індивідуального садівництва, і земельну ділянку 0,1000 га для обслуговування індивідуального жилого будинку, не порушує прав позивачок.
Так, відповідно до матеріалів справи (а.с. 45) ОСОБА_1 і її-дочці ОСОБА_4 рішенням Алуштинської міської ради НОМЕР_2 дозволено розробляти проекти відводів земельних ділянок відповідно 0,1000 га для обслуговування частини домоволодіння і 0, 0139 га для ведення садівництва, тобто в таких же розмірах, як і ОСОБА_3
Доводи як позову, так і апеляційної скарги про те, що на земельній ділянці ОСОБА_3 був раніше побудований ОСОБА_2 сарай і вона користувалась і сараєм, і земельною ділянкою, тому права ОСОБА_2 порушені, являються безпідставні. Матеріали справи вказують, що позивачка ОСОБА_2 самовільно вибудувала сарай на самовільно захопленій території (а. с. 31, 37), ОСОБА_2 не являється суміжним з ОСОБА_3 землекористувачем чи землевласником.
Доводи як позову, так і апеляційної скарги, що відповідачка являється гр. Німеччини, спростовуються матеріалами справи (а.с. 180).
Суд першої інстанції, і з чим погоджується колегія суддів, встановивши відсутність порушених прав позивачок, не мав необхідності до даних правовідносин застосовувати норми ст. 48 Закону України „Про власність" і ст. 103 Земельного кодексу України
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України порушення норм процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Таких порушень процесуального закону колегія суддів при розгляді апеляційної скарги не встановила.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що посилання апеляційної скарги на спростовують висновків суду першої інстанції, не містять правових підстав для скасування рішення і ухвалення нового рішення відповідно до статей 307, 309 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити. Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців у Верховний Суд України з дня набрання нею законної сили.