Справа № 2-2094/09

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Кухленка Д.С.,

при секретарі Самсонович О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі плюс», третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк Київська Русь» про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна ,-

встановив:

Позивачка у серпні 2009 року звернулася до суду із даним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 21 березня 2007 року між нею та ТзОВ "Ріелторі плюс" був укладений договір про фінансування будівництва за № 06/2007 від 21.03.2007 року. Відповідно до ст. 2.1 договору вона взяла на себе зобов'язання профінансувати будівництво частини торгівельного центру за адресою: АДРЕСА_1 будівництво якого здійснюється у відповідності з проектно-кошторисною документацією, а відповідач зобов'язався передати їй у власність об'єкт фінансування. Загальна сума фінансування згідно п. 6.2 договору складає 404 000 гривень. Нею в повному обсязі були сплачені кошти у розмірі 404 000 гривен, в тому числі ПДВ, про що свідчить довідка, видана ТОВ " Ріелторі плюс" № 199 від 15.09.2008 року про повну сплату об'єкту фінансування у розмірі 404 000 гривен, в тому числі ПДВ.

Позивачка вказує, що згідно додатку № 1 до договору за нею закріплюються нежитлові приміщення загальною площею 100 кв. м., які розташовані на другому поверсі об'єкту фінансування. 15 вересня 2008 року між нею та відповідачем підписано акт прийому-передачі об'єкту фінансування, за яким відповідач передав, а вона прийняла об'єкт фінансування, вказаний в технічному паспорті БТ1 від 13.09.2008 року, а саме нежитлові приміщення НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 загальною площею 104,7 кв. м. в торгівельному центрі, що знаходиться в АДРЕСА_1. Відповідно до п.2.2 договору відповідач зобов'язувався сприяти їй в оформленні права власності на об'єкт фінансування. Позивачка звертає увагу, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором в частині сприяння в оформленні права власності та зареєстрував на себе в КП КОР "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" право власності на об'єкт фінансування, отримавши свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.10.2008 року, чим порушив умови л. 2.2 Договору та її законні права та інтереси.

Позивачка вважає, що оскільки її право власності па вищезгадані нежилі приміщення до цього часу КП КОР '' Ірпінське бюро технічної інвентаризації" не зареєстровано та відповідач безпідставно зареєстрував на себе право власності на об'єкт фінансування, то відповідачем порушується її право власності на вказаний в позові об'єкт фінансування.

Позивачка просить визнати за нею право власності згідно технічного паспорту БТІ на нежитлове приміщення НОМЕР_1 загальною площею 14,3 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_1 як на відокремлений об'єкт права власності № 13, визнати за нею право власності згідно технічного паспорту БТІ на нежитлові приміщення НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 загальною площею 90,4 кв. м., що знаходяться в АДРЕСА_1 як на відокремленний об'єкт права власності № 14, припинити право власності ТОВ " Ріелторі плюс" на нежитлові приміщення НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4. НОМЕР_5 загальною площею 104,7 кв. м., що знаходяться в АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволені позову.

Представник третьої особи заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 21.03.2007р. позивачем з ТОВ «Ріелторі плюс» укладено договір №06/207 про фінансування будівництва. Відповідно до п. 2.1 даного договору позивач взяв на себе зобов'язання профінансувати будівництво частини Торгівельного центру за адресою АДРЕСА_1, будівництво якого здійснюється у відповідності з проектно-кошторисною документацією, а відповідач зобов'язувався побудувати об'єкт та передати позивачу об'єкт фінансування. Загальна сума фінансування складає 404 000 гривен. Наведені обставини підтверджуються копією договору від 21.03.2007 року № 06/207. Пунктом 9.2 договору визначено, що ТОВ «Ріелторі Плюс» вважається таким, що виконало свої зобов'язання за даним договором, з моменту підписання ОСОБА_1 акта приймання-передання об'єкта фінансування. 15 вересня 2008 року між позивачкою та відповідачем було підписано акт прийому-передачу об'єкту фінансування до Договору про фінансування будівництва № 06/207 від 21.03.207 року, згідно якого відповідач передав, а позивачка прийняла відповідно до технічного паспорту БТІ від 13.09.2008 року об'єкт фінансування, а саме нежитлове приміщення в Торгівельному центрі , що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 104,7 кв. м., складається з приміщень НОМЕР_1 площею 14.3 кв. м., НОМЕР_2 площею 14,5 кв. м., НОМЕР_3 площею 19,2 кв. м.. НОМЕР_4 площею 28,9 кв. м., НОМЕР_5 площею 27,8 кв. м„ що підтверджується копією акту. Пунктами 10.1, 10.2 договору ОСОБА_1 самостійно і за свій рахунок за сприянням ТОВ «Ріелторі Плюс» здійснює оформлення права власності на об'єкт фінансування. Вона набуває право власності на об'єкт фінансування з моменту державної реєстрації права власності.

Рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області від 18 листопада 2008 року № 544 " Про оформлення права власності за інвесторами торговельного центру по АДРЕСА_1" виділено нежитлові приміщення, розташовані на другому поверсі, в окремий об'єкт права власності, а саме відповідно п.13 рішення НОМЕР_1 загальною площею 14.3 кв. м. в окремий об'єкт права власності та присвоєння йому № 13, відповідно до п. 14 рішення НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 загальною площею 90.4 кв. м. в окремий об'єкт права власності та присвоєння їм № 14 в Торгівельному центрі, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Однак, в порушення даної норми позивачем не надано суду доказів того, що у нього виникло право власності на нежитлові приміщення НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4. НОМЕР_5 загальною площею 104,7 кв. м., що знаходяться в АДРЕСА_1.

Крім того, суду не надано доказів того, що позивач звертався до КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» із заявою та правовстановлюючими документами з метою реєстрації права власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, і в цьому їй було відмовлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач не є власником даних об'єктів, а тому суд не вправі визнавати за ним право власності, оскільки з такою вимогою в порядку ст. 392 ЦК України може звертися лише власник такого майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 331, 392, 526 ЦК України, ст.ст. 6-8, 10, 15, 30, 60, 62, 64, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі плюс», третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк Київська Русь» про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.

Повний текст рішення буде виготовлено 21.07.2014 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, - з дня отримання копії рішення.

Суддя: Д. С. Кухленко