Справа №263/5505/14а

Провадження №2а/263/328/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року м. Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Соловйов О.Л. розглянув в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області (далі за текстом УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя) про визнання дій неправомірними, зобов'язання нарахувати та сплатити щомісячне підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист дітей війни»,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом до відповідача, відповідно до якого просить визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя; зобов'язати УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України «Про статус та соціальний захист дітей війни» з 01.01.2014 року у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя, та отримує пенсію за віком. ОСОБА_2 віднесено до категорії дітей війни, тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має право з 2014 року на доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. В порушення Закону України «Про статус та соціальний захист дітей війни» відповідач здійснює доплату до пенсії у неналежному розмірі, чим порушує його права.

В судове засідання позивач не з'явився - надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення в яких просив відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на той факт, що позивач дійсно перебуває на обліку у відповідача, отримуючи пенсію за віком. Враховуючи, що Кабінет Міністрів України визначає розмір соціальної доплати за ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в межах фінансових ресурсів на 2014 бюджетний рік, то підстав для підвищення пенсії позивачці немає.

Дослідивши матеріали та надані сторонами докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивач відноситься до категорії дітей війни, що підтверджується посвідченням, виданим на ім'я позивача (а.с. 6).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

За ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28 грудня 2007 року на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було змінено редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Внаслідок цього рішенням Конституційного Суду України була відновлена редакція ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» в первинній редакції від 1 січня 2006 року, за якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % від мінімальної пенсії за віком.

На підставі ст. 7 зазначеного Закону фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було визначено жодних обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 1 січня 2006 року.

Враховуючи викладене посилання представника відповідача на рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року є безпідставними, бо Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було надано повноважень Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету на 2014 рік.

Згідно з п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 7 % прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

Суд вважає такими, що не знайшли свого правового обгрунтування посилання представника відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», бо вищу юридичну силу над підзаконними актами, яким є зазначена Постанова КМУ № 1381, мають закони, яким є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі викладеного при визначенні розміру доплати до пенсії дитині війни слід керуватися розміром надбавки, визначеним у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого розмір пенсії позивачу з 1 січня 2014 року повинен підвищуватись на 30% від мінімальної пенсії за віком.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру, визначеному законом, прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

За ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується, крім іншого, для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» було встановлено на 2014 рік прожитковий мінімум в розрахунку на місяць на особу, що втратила працездатність: з 1 січня - 949 грн.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає доводи позивача в частині визнання дій відповідача та зобов'язання його здійснити доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 87, 122, 143, 158, 162,163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання нарахувати та сплатити щомісячне підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист дітей війни», - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 січня 2014 року, з відрахуванням фактично проведених виплат.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 1 січня 2014 року, з відрахуванням фактично проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 73,08 грн.

Постанову суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: О.Л. Соловйов