ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 червня 2014 р. Справа № 923/479/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства "Одеська залізниця", м.Одеса
до: Публічного акціонерного товариства "Арселорміталл Берислав", смт. Архангельське Херсонської області
про стягнення 86 414 грн. 40 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Пузанов Ю.В., дов. б/н від 02.01.2014 р.;
від відповідача - не прибув.
Державне підприємство Одеська залізниця звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Арселорміталл Берислав" в якій просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2 430 грн. 00 коп. збору за зберігання вагонів, 69 582 грн.00 коп. за користування вагонами та 14 402 грн. 40 коп. ПДВ (всього 86 414 грн. 40 коп.) у затриманому поїзді на станції Біла Криниця у листопаді 2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 46, 119, 137 Статуту залізниць України, п. 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, п. 8 Правил зберігання вантажу.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, письмового відзиву не надав. Ухвали господарського суду від 10.04.2014р. та 29.04.2014р. були надіслана відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. №02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України»). Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату і місце розгляду справи, тому суд, у відповідності до ст..75 ГПК України проводить її розгляд за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
в с т а н о в и в :
20 жовтня 2011 року між Одеською залізницею та ПАТ "Арселорміталл Берислав" укладено договір про подачу та забирання вагонів.
В листопаді 2013 року на адресу ПАТ "Арселормітлл Берислав" надійшли порожні вагони в кількості 60 шт., які були затримані на станції Біла Криниця Херсонської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці, згідно наказу № 1 від 03.11.13 р., старшого диспетчера служби перевезень Одеської залізниці Кочу Г.А., у зв'язку з не прийняттям вагонів вантажовласником. Відповідно до довідки про переробну спроможність починаючи з 08.11.2013р. до 14.11.2013р. переробна спроможність не виконувалась.
Факт затримки вагонів підтверджується актом № 3 від 08.11.2013 року про затримку вагонів на станції Біла Криниця Одеської залізниці. Вантажоодержувача повідомлено про затримку вагонів на станції Біла Криниця 08.11.2013р. о 15 год. 10 хв. на підставі повідомлення про затримку вагонів № 2 від 08.11.2013р.
Відповідно до положень ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками залізничних під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Пунктами 9 та 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458 встановлено, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Затримка вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення оформлюється наказом залізниці, актом про затримку вагонів форми ГУ 23-а, що складається станцією затримки вагонів і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання актів, але не менше як двома особами відповідно до пункту 3 Правил укладання актів. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" на станцію призначення, яка повинна інформувати вантажовласника про затримку вагонів з його вини шляхом вручення копії такого "Повідомлення..." не пізніше двох годин після його отримання станцією призначення.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником.
Відповідне повідомлення здійснено позивачем 08.11.2013р. о 15 год. 00хв. (а.с. 16).
У відповідності до п. 3 зазначених Правил облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станції відправлення та призначення за «відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)» форми ГУ-46, «актів про затримку вагонів» форми ГУ-23а, «актів загальної форми ГУ-23».
Відповідні акти і накопичувальні картки складені позивачем, однак від їх підпису представник відповідача відмовився, про що складено акти загальної форми (а. с. 15, 18-22).
Згідно п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Крім цього, відповідно до пункту 13 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених Наказом № 113 Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. "плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці".
По станції Біла Криниця було складено акт загальної форми № 39 від 14.11.2013р. про відношення відповідальності за зберігання вантажу у вагонах на відповідача.
Відповідно до положень п. 46 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Пунктом 8 Правил зберігання вантажів зазначено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах), у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Також, пунктом 16.1. вищезгаданого Договору передбачено, що за затримку власних та орендованих вагонів на коліях станцій Херсонської дирекції з вини Підприємства, сплачується плата в розмірі 50% від ставок за користування вагонами, згідно розділу V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом, та пунктом 16.2. передбачено сплата збору за зберігання рухомого складу на своїх осях.
Згідно накопичувальній картці № 16110212 ПАТ "Арселорміттал Берислав" було нараховано 63 610, 60 грн., із них збір за зберігання вантажу 2 146,50 грн. та плата за користування вагонами 61 464,10 грн. по накопичувальний картці № 16110213 було нараховано 8 401,40 грн., із них збір за зберігання вантажу 283,50 грн. та плата за користування вагонами 8 117,90 грн., всього 72 012,00 грн. + ПДВ (20%) 14 402,40 грн. = 86 414,40 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України стягуються з відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
З 01.11.2011 року правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти, та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору визначається Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
Згідно статті 7 даного Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
За вказаних обставин, суд вважає за необхідне, повернути Державному підприємству "Одеська залізниця" з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору в розмірі 1 грн. 29 коп. (оригінал платіжного доручення №635 від 04.03.2014 р. знаходиться в матеріалах справи).
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в :
1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Арселорміталл Берислав" (74022, Херсонська область, Високопільський район, смт. Архангельське, вул. Суворова, 45, р/р № 26002327502200 в ПАТ "Укрсиббанк", МФО 352700, код ЄДРПОУ 00291747) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" (65023, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р № 26003000001 в Одеській філії комерційного банку "Експресс-Банк", МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) заборгованість в сумі 2 430 грн. 00 коп. збору за зберігання вагонів, 69 582 грн. 00 коп. за користування вагонами та 14 402 грн. 40 коп. ПДВ (всього 86 414 грн. 40 коп.) та 1 827 грн.00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Повернути Державному підприємству "Одеська залізниця" (65023, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р № 26003000001 в Одеській філії комерційного банку "Експресс-Банк", МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, Одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) - 1 грн. 29 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 635 від 04.03.2014 р. Оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи №923/479/14.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10.06.2014 року
Суддя В.В.Литвинова