Справа № 686/6010/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2014 р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді - Логінової С.М.,

при секретарі - Мельнику І.Б.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

за участю представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 25 листопада 2010 року ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_1 10000 дол. США і зобов'язався повернути кошти до 25.11.2013 р., що підтверджується розпискою, написаної відповідачем власноручно.

Договір позики, укладений між позивачем і відповідачем 25.11.2010 р., є оплатним, оскільки сума позики в сумі 10000 дол. США перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно умов договору кошти повинні були бути повернуті позивачу 25.11.2013 р.

Відповідач ОСОБА_4 взяті на себе зобов'язання не виконав, гроші не повернув.

Станом на 25 березня 2014 року за ОСОБА_4 утворилась заборгованість сумі 12820,5 дол. США, що еквівалентно 133028,07 грн., з яких: 10000 дол. США, що еквівалентно 103762 грн. - тіло позики; 2456,9 дол. США, що еквівалентно 25493,28 грн. - проценти за користування позикою у період з 26.11.2010 р. по 25.03.2014 р.; 213,6 дол. США, що еквівалентно 2216,35 грн. - відсотки за прострочення повернення позики у період з 26.11.2013 р. по 25.03.2014 р.; 150 дол. США, що еквівалентно 1556,43 грн. - інфляційні втрати внаслідок прострочення повернення позики у період з 26.11.2013 р. по 25.03.2014 р.

ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_4 на свою користь 12820,5 дол. США, що еквівалентно 133028,07 грн.

У судовому засіданні представник позивача, позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач у 2007 р. позичав ОСОБА_4 кошти у сумі 10000 дол. США, які останній повернув ОСОБА_1 25.11.2010 р. і у цей же день знову позичив таку ж суму коштів, посилаючись на те, що у нього складне матеріальне становище і зобов'язувався повернути гроші 25.11.2013 р. надавши відповідну розписку, однак взяті на себе зобов'язання не виконав, гроші не повернув.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_4 розрахувався з відповідачем, про що ОСОБА_1 власноручно зазначив у розписці, яка наявна у матеріалах кримінальної справи.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Розписка, підписана відповідачем, є саме таким документом.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як передбачено ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовим ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 ч. 1 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до положень ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

В силу ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Частиною 3 статті 533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Враховуючи правову природу процентів від суми позики, які є платою за користування чужими грошовими коштами, та процентів від простроченої суми, які є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, їх стягнення має здійснюватись виключно у національній валюті України.

Судом встановлено, що 25 листопада 2010 року ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_1 10000 дол. США і зобов'язався повернути кошти до 25.11.2013 р., що підтверджується розпискою, написаної відповідачем власноручно.

Передачу ОСОБА_1 відповідачу грошових коштів посвідчено розпискою останнього.

На теперішній час, незважаючи на закінчення строку повернення боргу 25.11.2013 р., ОСОБА_4 не повернув позивачу позичені кошти.

Суд приходить до висновку, що на користь позивача слід стягнути: 10000 дол. США. що за офіційним курсом НБУ на час розгляду справи еквівалентно 118947 грн. 82 коп.

Також з відповідача на користь позивача з урахуванням суми позики, часу, протягом якого ОСОБА_4 користувалися чужими грошовими коштами, та розміру облікової ставки Національного банку України, підлягають стягненню проценти за період з 25.11.2010 р. по 25.03.2014 р. у сумі 2545,13 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 27.06.2014 року 30273,77 грн., яка розрахована наступним чином.

з 26 листопада 2010 року до 22 березня 2012 року включно (483 дні; 7,75% річних) - 1025,55 дол. США (10000х7,75:100х483:365);

з 23 березня 2012 року по 09 червня 2013 року включно (444 дні; 7,5 % річних) - 942,73 дол. США (10000х7,5:100х444:365);

з 10 червня 2013 року по 12 серпня 2013 року включно (64 дні; 7,0% річних) - 122,74 дол. США (10000х7,0:100х64:365);

з 13 серпня 2013 року по 25 березня 2014 року включно (255 дні; 6,5% річних) - 454,11 дол. США (10000х6,5:100х255:365).

Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому має сплатити позивачці три проценти річних від простроченої суми.

Прострочка виконання зобов'язання становить 120 днів (з 25.11.2013 р. по 25.03.2014 р.), тому 3% проценти річних від простроченої суми становлять: 98,63 дол. США (10000х3:100х120:365), що еквівалентно за курсом НБУ 1173,18 грн.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 у частині стягнення 150 дол. США, що еквівалентно 1556,43 грн. інфляційних втрат внаслідок прострочення повернення позики у період з 26.11.2013 р. по 25.03.2014 р. не підлягають задоволенню, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті гривні, тому норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначено договором у гривні.

Таким чином, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 10000 дол. США суми позики, що за курсом Національного банку України еквівалентно 108947 грн. 82 коп.; 30273 грн. 77 коп. процентів від суми позики; 1173 грн. 18 коп. трьох процентів річних від простроченої суми.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 524, 526, 533, 611, 625,1046-1050 Цивільного кодексу України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 10000 дол. США суми позики, що за курсом Національного банку України еквівалентно 108947 грн. 82 коп., 30273 грн. 77 коп. процентів від суми позики; 1173 грн. 18 коп. трьох процентів річних від простроченої суми, а всього 10000 дол. США, що за курсом Національного банку України еквівалентно 108947 грн. 82 коп. та 31446,95 грн.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1330.28 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 73,67 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особою, без участі якої проголошено рішення - протягом 10 днів з дня отримання його копії до апеляційного суду Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Логінова С.М.