ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" липня 2014 р. Справа № 918/670/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Корсуна В.Я., розглянувши матеріали справи за позовом Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Кустинської сільської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства в Рівненській області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення завданої шкоди в розмірі 249 грн. 30 коп.

Предстаники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Котик М.С. (дов. №087 від 27.02.2013 року)

від прокуратури: Шпинта С.М. (посв. №014352 від 08.01.2013 року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені. Відводи з підстав визначених статтею 20 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Обставини справи: Рівненський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Кустинської сільської ради звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення завданої шкоди в розмірі 249 грн. 30 коп. В обгрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що перевіркою, проведеною щодо дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, встановлено, що на землях транспорту, призначених для обслуговування автомобільної дороги державного значення Городище-Рівне-Старокостянтинів км 143+100 праворуч, поблизу перехрестя Кустин-Забороль за межами населеного пункту Кустинської сільської ради, Рівненського району, Рівненської області здійснює підприємницьку діяльність СПД ОСОБА_1, при цьому самовільно зайнявши земельну ділянку шляхом влаштування на ній дерев'яних лавок, цегляного туалету, палатки та торгівельного павільйону на площі 0,0142 га, що свідчить про порушення вимог ст.125 Земельного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.05.2014 року порушено провадження у справі №918/670/14, розгляд якої призначено на 02.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.06.2014 року, враховуючи неявку в судове засідання відповідача, необхідність залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства в Рівненській області та витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено до 16.06.2014 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну інспекцію сільського господарства в Рівненській області.

Ухвалами господарського суду Рівненської області від 16.06.2014 року та 01.07.2014 року, враховуючи клопотання відповідача, розгляд справи відкладено відповідно до 01.07.2014 року та 21.07.2014 року.

В судове засідання 21.07.2014 року представник позивача та відповідач не з'явилися.

Як вбачається з матеріалів справи до суду повернувся конверт, направлений відділом канцелярії та документообігу господарського суду Рівненської області на адресу відповідача, вказану в свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на, зокрема, закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданого прокурором, місцезнаходженням (місцем проживання) відповідача є АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань.

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що після порушення провадження у справі, відбулася зміна статусу відповідача, оскільки 13.06.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 4.7 пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року (із змінами і доповненнями) громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду; наведене стосується й випадку подання відповідним громадянином, що був відповідачем у справі, зустрічного позову в тій же справі. У будь-якому разі у суду немає й правових підстав для застосування при цьому положень статті 25 ГПК та залучення до участі у справі як правонаступника фізичної особи - підприємця тієї ж таки фізичної особи, оскільки правонаступництво передбачає перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта до іншого, а не зміну правового статусу однієї й тієї ж самої особи. У разі задоволення позову до фізичної особи, яка в процесі розгляду справи втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, резолютивна частина відповідного судового рішення, крім відомостей, передбачених частинами другою - сьомою статті 84 ГПК, повинна містити дані, визначені в пункті 2 частини другої статті 54 цього Кодексу для фізичної особи (без зазначення її колишнього статусу суб'єкта підприємницької діяльності).

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду даного спору господарським судом Рівненської області, та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності відповідача та відзиву з його боку за наявними у справі матеріалами.

Прокурор в судовому засіданні 21.07.2014 року позовні вимоги підтримав повністю та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судовому засіданні 21.07.2014 року зазначила, що за результатами перевірки, проведеної державним інспектором сільського господарства з виїздом на місце, встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємицьку діяльність, використовуючи земельну ділянку площею 0,0142 га на землях транспорту, призначених для обслуговування автомобільної дороги державного значення Городище-Рівне-Староконстянтинів поблизу перехрестя Кустин-Забороль шляхом встановлення дерев'яних лавок, влаштування цегельного туалету, розміщення палатки та торгівельного павільйону. Однак документи, що посвідчують право користування вказаною земельною ділянкою в даної особи відсутні, що свідчить про порушення вимог земельного законодавства, а саме ст.125 Земельного кодексу України, відповідальність за що передбачена п.б ч.1 ст.211 Земельного кодексу України та ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 21.11.2013 року по даному факту складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., а також нараховано шкоду, заподіяну земельним ресурсам, що становить 249 грн. 30 коп. 25.12.2013 року за участю прокурора проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства, зокрема стану виконання вимог припису від 21.11.2013 року, за результатами якої відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 19.02.2014 року та внесено припис щодо усунення порушення вимог земельного законодавства.

Заслухавши пояснення прокурора, представника третьої особи, всебічно і повно дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх у сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Листом від 21.10.2013 року №3405 ЛВ на ст.Рівне УМВС УКраїни на Львівській залізниці на адресу Держсільгоспінспекції скеровано постанову про закриття кримінального провадження №42013190440000015 від 14.08.2013 року та матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатами дослідження даних матерілів Державною інспекцією сільського господарства в Рівненській області 20.11.2013 року проведено перевірку дотримання суб'єктами господарювання, а саме Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, вимог земельного законодавства, про що складено акт (арк. справи 9-17).

Актом перевірки встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 0,0142 га на землях транспорту, призначених для обслуговування автомобільної дороги державного значення Городище-Рівне-Старокостянтинів поблизу перехрестя Кустин-Забороль шляхом встановлення дерев'яних лавок, влаштування туалету, розміщення палатки та торгівельного павільйону.

21.11.2013 року на підставі акту перевірки від 20.11.2013 року Державною інспекцією сільського господарства в Рівненській області складено протокол про адміністративне правопорушення, яким встановлено, що 20.11.2013 року головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Держсільгоспінспекції в Рівненській області виявлено факт адміністративного правопорушення, вчинений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.б ч.1 ст.211 Земельного кодексу України.

З протоколу про адміністративне правопорушення також вбачається згода відповідача з вчиненим правопорушенням(зворот арк. справи 23 - пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності).

Як встановлено судом, 21.11.2013 року Державною інспекцією сільського господарства, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 20.11.2013 року, прийнято постанову №000642 про накладення адміністративного стягнення, якою визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачу, згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963, нараховано шкоду, завдану земельним ресурсам, яка відповідно до проведених розрахунків становить 249 грн. 30 коп., що підтверджується розрахунком (арк. справи 20) та повідомленням, врученим відповідачу (арк. справи 19).

21.11.2013 року Державною інспекцією сільського господарства фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 внесено припис реєстраційний №44/17, яким приписано у 30-денний термін усунути виявлене порушення вимог земельного законодавства, а саме: звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0142 га на землях транспорту, призначених для обслуговування автомобільної дороги державного значення Городище-Рівне-Старокостянтинів поблизу перехрестя Кустин-Забороль або посвідчити право користвування нею у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим, про стан виконання вимог зазначеного припису відповідача зобов'язувалося повідомити інспекцію у термін до 21.12.2013 року. Проте, як встановлено судом жодної інформації про виконання вимог припису до інспекції не надходило.

25.12.2013 року Державною інспекцією сільського господарства в Рівненській області повторно проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства стосовно стану виконання вимог внесеного припису від 21.11.2013 року щодо усунення виявленого порушення земельного законодавства.

В ході проведення повторного обстеження земельної ділянки за вищезазначеним місцем розташування встановлено, що вказана земельна ділянка фактично використовується шляхом влаштування лавок, туалету, торгівельного павільону та палатки, що зафіксовано в акті перевірки №44/34/1 від 25.12.2013 року (арк. справи 26).

В зв'язку з відсутністю фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на час перевірки, та необхідністю вручення направлення на проведення перевірки від 25.12.2013 року №08/1210-н, поштовим повідомленням на адресу відповідача направлено повідомлення ( арк. справи 25) на проведення перевірки та повідомлення про виклик для надання пояснень на 19.02.2014 року ( арк. справи 27). Вказані документи отримані відповідачем 13.02.2014 року, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні №330180299571 (арк. справи 28).

Проте, на зазначену у повідомленні дату та час відповідач не прибув, про причини своїє неявки інспекцію не повідомив, у зв'язку з чим, відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення від 19.02.2014 року №000718, передбачене ст.185-5 Кодексу України про адміністративне правопорушення (арк. справи 41) та внесено припис від 19.02.2014 року №44/32 щодо усунення порушення вимог земельного законодавства (арк. справи 40).

Згідно ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судом встановлено, що рішення про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду) органами місцевого самоврядування та органми влади не приймалися.

Згідно ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок

Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, господарський суд прийшов до висновку що позов обгрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відтак, в доход Державного бюджету України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3045 грн. (1218 грн. за немайнову вимогу та 1827 грн. за майнову вимогу).

Керуючись ст.ст.32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікуаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0142 га, яка знаходиться на території Кустинської сільської ради за межами населеного пункту на землях транспорту, призначених для обслуговування автомобільної дороги державного значення Городище-Рівне-Старокостянтинів км 143+100 праворуч поблизу перехрестя Кустин-Забороль, шляхом знесення самовільно влаштованих на ній наступних об'єктів: дерев'яні лавки, цегляний туалет, палатки та торгівельний павільйон та привести земельну ділянку у первісний, придатний для використання за цільовим призначенням стан.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікуаційний номер НОМЕР_1) шкоду, заподіяну земельним ресурсам, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 30 коп., які перерахувати на спеціальний рахунок ЄДРПОУ 38012756, одержувач УДКСУ в Рівненському районі 2406220, р/р 33114331700302 банк одержувача Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області, МФО 833017.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікуаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 25.07.2014 року

Суддя Корсун В.Я.