ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2014 р. Справа № 923/1792/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м.Херсон
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 2 238 грн. 45 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Ювченко Т.І., юрисконсульт за дов. № 07/2600-14 від 27.12.2013 р.;
від відповідача - не прибув.
Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованості у сумі 2 238 грн. 45 коп., з яких: 1 061 грн. 50 коп. - борг за спожиту активну електричну енергію з ПДВ, 145 грн. 27 коп. - пені, 31 грн. 68 коп. - 3% річних.
22 січня 2014 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 51), відповідно до якої просить пункт 3 прохальної частини позову читати, як: "стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ "ЕК" "Херсонобленерго": 145,27 грн. пені; 31,68 грн. 3% річних, 1 720,50 грн. витрат пов'язаних зі сплатою судового збору".
Відповідач витребувані судом документи не надав, у судові засідання не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Ухвала про порушення провадження у справі від 24.12.2013 р., направлена відповідачеві за адресою, вказаною в позовній заяві, повернулась до суду з відміткою поштового відділення "За зазначеною адресою не проживає".
Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як слідує з матеріалів справи, а саме з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.01.2014 р., місцем реєстрації відповідача є АДРЕСА_1. Така ж адреса вказана позивачем і у позовній заяві.
У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.06 р. (з відповідними змінами) № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про місце, дату та час проведення судового засідання, проте, своїм правом приймати участь у судовому засіданні останній не скористався. Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до наказу № 01.02-02/2 від 03.02.14 р. про внесення змін до облікових даних та особових документів судді Людоговської В.В., прізвище "Людоговська" змінено на прізвище "Литвинова".
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд -
в с т а н о в и в:
Між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" та ФОП ОСОБА_1 укладено договір "Про постачання електричної енергії" № 186 від 29.12.2009р., згідно з яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 5 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Відповідач згідно п.1 додатку 2 до Договору "Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації" знімає показання електролічильників, встановлених на своїх об'єктах, 9 числа у місяці з 31 днем, 07 числа у місяці з 29 днями, 08 числа у місяці з 30 днями та 06 числа у місяці з 28 днями, та згідно абз. 1, 2 п. 3 додатку № 2 оформлює акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період, який надає до розрахункового відділу постачальника протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.
П.6.11.ПКЕЕ передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електроенергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електроенергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.
Даний рахунок відповідач повинен сплатити у термін, встановлений умовами договору, а сам протягом 5 операційних днів з моменту отримання даного рахунку (передбачено абз.11 п.1 додатку № 2 до Договору).
Протягом березня-квітня 2013 р. ФОП ОСОБА_1, споживаючи електричну енергію, не оплачував її та не звітував перед ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" про обсяги фактично спожитої електричної енергії.
Пунктом 6.39 ПКЕЕ передбачено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.
Так, на виконання вимог п. 6.39 ПКЕЕ ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" виставив споживачу рахунок № 1867 від 13.03.2013р. на суму 626,49 грн. в т.ч. ПДВ за спожиту активну електричну енергію в березні місяці 2013 року, розрахований за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період, а саме за лютий 2013 р. У зв'язку із тим, що споживач для перерахунку електричної енергії не надав постачальнику даних про обсяги споживання протягом наступного розрахункового періоду, ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" було виставлено рахунок № 1867 від 12.04.2013р. на суму 2 776,03 грн. в т.ч. ПДВ розрахований за величиною дозволеної потужності та у відповідність п. 6.11 ПКЕЕ рахунки були направлені ФОП ОСОБА_1 поштовим зв'язком.
Проте, ФОП ОСОБА_1, протягом лютого-квітня 2013 р. споживаючи електричну енергію, не оплачував її, що призвело до утворення заборгованості, з урахуванням залишку коштів станом на 01.03.2013 р. в сумі 2 061,50 грн. в т.ч. ПДВ.
Підпунктом 2 п. 10.2 ПКЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяги спожитої електроенергії, а також здійснювати інші платежі згідно умов договору.
Відповідно до пп.1 п. 8.1. ПКЕЕ, постачальник електроенергії має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електроенергію.
Враховуючі вимоги ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Пункт 2 вказаної статті зазначає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Норми ч.2 ст.625 ЦК України також передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, та також три проценти від простроченої суми.
Аналогічна норма викладена в п.6 додатку № 2 до Договору, в якому передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.
На підставі вище викладеного та використовуючи своє право, передбачене умовами договору та ч.8 п. 8.1. ПКЕЕ, де зазначено, що енергопостачальник має право на стягнення пені, інфляційних та річних за невчасну оплату спожитої електроенергії, позивач здійснив наступні нарахування відповідачу :
- пені у розмірі 145 грн. 27 коп.;
- 3% річних у сумі 31 грн. 68 коп.
Зазначене підтверджується детальним розрахунком заборгованості по договору про постачання електроенергії № 1867 від 29.12.2009 р. за період з лютого 2013 р. по липень 2013 року.
Враховуючи вищенаведені умови договору та норми законодавства, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.
Позивачу на підставі ст.49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, оскільки спір з його вини доведено до врегулювання в судовому порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, інші реквізити суду не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73000 м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638:
- на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021, МФО 352457, код 05396638, р/р № 26036300020852 - 2 061 грн. 50 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію;
- на поточний рахунок № 26007010068166 у ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767, код 05396638 - пеню в сумі 145 грн. 27 коп., 3% річних в сумі 31 грн. 68 коп., 1 720 грн. 50 коп. судового збору.
3.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини)
Повне рішення складено 18.02.2014 р.
Суддя В.В.Литвинова