Справа № 459/1740/14 Головуючий у 1 інстанції: Грабовський В.В.
Провадження № 22-ц/783/4044/14 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія: 30
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.,
секретар: Глинський О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Бурка В.В.» на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 10 квітня 2014 року у справі за позовом Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Сокальського районного суду Львівської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 10 квітня 2014 року у відкритті провадження у справі за позовною заявою Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Сокальського районного суду Львівської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
Вказану ухвалу оскаржило ФГ «Бурка» в особі представника Бурки Валерія Володимировича.
В апеляційній скарзі просять ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначають, що ухвала підлягає скасуванню тому, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та має місце порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого судом не виконано норми Конституції України. Висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначають, що районний суд зобов'язаний був керуватися ч.6 ст.1176 ЦК України та захистити його конституційні права, гарантовані ст.56 Конституції України, і задовольнити позов або на підставі ст.40 Конституції України зазначити в ухвалі, що його права не порушувались і не порушуються, однак цього зроблено не було.
В судове засідання особи, що беруть участь у справі (їх представники) не з'явились, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у відсутності осіб, що беруть участь у справі та у судове засідання не з'явились, враховуючи, що вказані особи (їх представники) належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надійшло, причин неявки (неявки їх представників) суду не повідомлено та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України.
Враховуючи неявку всіх осіб, що беруть участь у справі та вимоги ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Як вбачається із матеріалів справи, Фермерське господарство «Бурка В.В.» звернулось із позовом до Сокальського районного суду Львівської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої у зв'язку із розглядом судом цивільної справи та постановленням ухвал суду.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст. 15 ЦПК України Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. № 8 "Про незалежність судової влади" передбачено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв із таким предметом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів" судам роз'яснено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Зазначені роз'яснення є відтворенням положень статей 62, 126 і 129 Конституції України, відповідно до яких матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного; судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється, а однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Отже, зазначеними положеннями Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.
У зв'язку із викладеним розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді (суду), пов'язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.
Таким чином, районний суд прийшов до правильного висновку, що у відкритті провадження слід відмовити на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України.
Застосування положення частини шостої статті 1176 ЦК України, згідно якого, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах, можливе у випадку, коли предметом позову є інші дії чи бездіяльність, зокрема, суду, які не пов'язані зі здійсненням правосуддя, відправленням судочинства, яке має на меті прийняття акту органом судової влади.
Тобто це інші дії суддів (суду) при здійсненні правосуддя, коли спір не вирішується по суті, у разі їх незаконних дій або бездіяльності і якщо вина судді встановлена не лише вироком суду, а й іншим відповідним рішенням суду.
Таке законодавче врегулювання відповідає вимогам статей 6,41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Враховуючи вказане, зважаючи на те, що відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства - вірно відмовив у відкритті провадження за позовною заявою Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Сокальського районного суду Львівської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Зважаючи на це доводи скарги не можна визнати обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, залишивши ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, -
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бурка В.В.» - відхилити.
Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 10 квітня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: В.Я. Бакус
Т.А. Гірник