16.07.2014

Справа № 203/3163/14-ц

2/0203/1111/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 липня 2014 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю представника позивача - Сліс А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2014 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 11 жовтня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №11232961000, за яким вказаний відповідач отримав кредит в розмірі 115000 доларів США, зобов'язавшись його повернути до 11 жовтня 2021 року в порядку та на умовах визначених договором, сплативши 12,4% річних за користування кредитом. Виконання позичальником його кредитних зобов'язань забезпечено в повному обсязі порукою відповідача ОСОБА_3 за договором поруки №11232961000/3 від 11 жовтня 2007 року. 08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та позивачем укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого відбулась заміна кредитора за згаданими вище кредитним договором та договором поруки, новим кредитором став позивач. Вказуючи на те, що позичальник не виконує свої кредитні зобов'язання, здійснювати погашення заборгованості не бажає як і його поручитель, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів таку заборгованість в порядку дострокового погашення кредиту - в розмірі станом на 17 квітня 2014 року 2006205,96 гривень. Також позивач просив суд покласти на відповідачів судові витрати.

Представник позивача в судовому зсіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, однак про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в зв'язку із чим суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 11 жовтня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», як кредитором, правонаступником якого є ПАТ УкрСиббанк, та відповідачем ОСОБА_2, як позичальником, було укладено договір про надання споживчого кредиту №11232961000, за яким позичальник отримав кредит в розмірі 115000 доларів США (в еквіваленті на національну валюту України - 580750 гривень), зобов'язавшись його повернути до 11 жовтня 2021 року щомісячними ануїтетними платежами згідно графіку повернення кредиту, сплативши 12,4% річних за користування кредитом, а також інші обов'язкові платежі. Договором передбачено відповідне право кредитора вимагати від позичальника дострокове повернення кредиту, в тому числі у випадку невиконання чи прострочення виконання позичальником своїх грошових зобов'язань за договором, із кореспондуючим до нього обов'язком позичальника здійснити таке дострокове повернення за вимогою кредитора. (а.с.6-23)

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе договірних зобов'язань між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та відповідачем ОСОБА_3, 11 жовтня 2007 року укладено договір поруки №11232961000/3. За умовами такого договору відповідач ОСОБА_3, як поручитель, зобов'язалась перед кредитодавцем відповідати солідарно та в повному обсязі із позичальником ОСОБА_2 за невиконання останнім взятих на себе договірних зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту №11232961000 від 11 жовтня 2007 року (а.с.24-25).

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк», який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», та позивачем було укладено договір купівлі-продажу прав за кредитами, за яким позивач набув прав нового кредитора за договором про надання споживчого кредиту №11232961000 від 11 жовтня 2007 року та договором поруки №11232961000/3 від 11 жовтня 2007 року (а.с.35-41).

Із матеріалів справи також встановлено, що позичальник не виконує належним чином взяті на себе грошові зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем, яку останній своїми письмовими вимогами від 16 квітня 2014 року просив відповідачів погасити, зазначивши, що у випадку невиконання такої вимоги може звернутись до суд із позовом про дострокове повернення кредиту. Зазначені письмові вимоги позивача відповідачами не виконані, а розмір загальної заборгованості за кредитом станом на 17 квітня 2014 року склала 176043,05 доларів США (за курсом НБУ 2006205,96 гривень), з яких 110559,24 доларів США (за курсом НБУ 1259945,26 гривень) - заборгованість за тілом кредиту, 65483,81 (за курсом НБУ 746260,71 гривень) - заборгованість за процентами за користування кредитом. (а.с.30-34)

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України), а також договір поруки (ст.553 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

При цьому за змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

За змістом ст.ст.546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом ст.ст.512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за договором про надання споживчого кредиту №11232961000 від 11 жовтня 2007 року та договором поруки №11232961000/3 від 11 жовтня 2007 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачами даних договорів із дотриманням вимог законодавства, а також встановлено, що новим кредитором за даними зобов'язаннями є позивач, та підтверджено невиконання відповідачами, на відміну від кредитодавця, своїх зобов'язань за даними договорами, що зумовило виникнення в них заборгованості та права у позивача вимагати дострокове повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідачів в рівних частках на користь позивача понесені останнім при зверненні до суду із даним позовом судові витрати в розмірі 3654 гривень, тобто по 1827 гривень з кожного (а.с.1).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 512-514, 516, 525, 526, 530, 546, 547, 553, 554, 610-612, 629, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 57-60, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11232961000 від 11 жовтня 2007 року в розмірі 2006205,96 гривень, з яких 1259945,26 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 746260,71 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020) по 1827 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур