№ 2-465/08

                                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                                                   І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

03 грудня 2008 року                                                                                                        місто  Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

судді                    Попової С.А.,

при секретарі      Ченгал О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,

   третя особа - ОСОБА_3, - 

                                                                       В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2007 року позивачка ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2., що є її батьком, про стягнення аліментів на своє утримання у зв'язку із продовженням навчання. В обґрунтування вимог посилається на те, що на даний час, будучи повнолітньою, навчається у Харківський Академії міського господарства, що потребує додаткової матеріальної допомоги, яку батько, маючи змогу, в добровільному порядку в будь-який спосіб не надає. Просила стягнути з відповідача аліменти на свою користь та утримання у розмірі 500грн., щомісячно і до закінчення навчання.

Позивачка ОСОБА_1., її представник ОСОБА_4. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Зазначали, що,  навчаючись у Харківській Академії міського господарства за заочною формою на оплатній основі позивачка щорічно сплачує близько 2500грн., виїзджає на сесії і семінари у м. Харків - витрати на проживання двічі на рік складають близько 800грн. Інвалідом не є. Доходи сім"ї ОСОБА_1 складають: заробітна плата матері у сумі близько 500грн., її періодичний дохід від фотографування без офіційного працевлашутвання близько 600грн. щомісячно, допомога дідуся з його пенсії. Але цих коштів не стачає на оплату навчання і існування. У зв"язку з потребуванням матеріальної допомоги просила стягнути з батька, який не має постійного доходу, на її утримання аліменти в сумі 500грн. щомісячно на період навчання.

Відповідач в судовому засіданні, заперечуючи проти позову в повному обсязі, пояснив, що донька є повнолітньою працездатною особою, двічі відраховувалась з вищих учбових закладів, і в останньому ВУЗі донька розпочала навчатись у 2007 році, а не продовжує навчання, як визначає норма сімейного законодавства у якості підстави для стягнення аліментів. Вважає пред"явлені до нього вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню; вказував, що, дійсно, безпосередньо дочці не надає матеріальної допомоги на навчання, але передає своєму батькові кошти на ведення спільного господарства із позивачкою. Пояснював, що є працездатною особою, у грудні 2007 р. звільнився з підприємства ТОВ "Промукрпоставка", згодом у квітні-травні 2008р. постановився на облік у центр зайнятості, але допомогу по безробіттю не отримує внаслідок відсутності статусу безробітного; проживає разом із дружиною, заробітна плата якої складає близько 800грн. В подальші судові засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність на підставі раніше наданих пояснень.

Залучена у якості третьої особи ОСОБА_3, що є матір"ю позивачки, в судове засідання не прибула, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій виклала позицію підтримання позовних вимог доньки.

 Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. 

Згідно зі ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 15 серпня 1986 року відділом РАГС Жовтневого районного виконкому м. Жданова (нині - Маріуполя), про що вчинено актовий запис № 1459. В графі батьки зазначені: батько ОСОБА_2- відповідач по справі, мати ОСОБА_3, залучена у якості третьої особи (а.с. 2-3).

08.08.2004р. позивачка набула повноліття.

Згідно із довідкою № 7306 від 02.10.2007р. Харківської національної академії міського господарства ОСОБА_1 є студентом 1 курсу заочного факультету зазначеного навчального закладу (а.с. 8).

За укладеним договором № ХА07-673-113 від 13.08.2007р. між Харківською національною академією міського господарства і ОСОБА_1, остання отримує послуги з навчання за заочною формою по спеціальності МГКТС у м. Харкові строком з 01.09.2007р. по 31.01.2012р. Договором передбачена загальна вартість навчання у сумі 12150грн., яку замовник ОСОБА_1. має вносити посеместрово готівкою, щорічна сума до оплати складає 2700грн. (а.с. 6). Відомостей про припинення навчання станом на день розгляду справи сторонами не надано.

Станом на 02.06.2007р. згідно із довідкою ЖКП "Азовжитлокомплекс" позивачка проживає і зареєстрована разом із матір"ю ОСОБА_3., дідусем ОСОБА_5. в м. Маріуполі по АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Досліджуючи матеріальний стан платника аліментів і отримувача таких, їх сімейний стан, стан здоров"я, та інші істотні для вирішення спору обставини, суд з"ясував наступне. 

З пояснень відповідача, наданих в ході судового розгляду справи, він є працездатною особою, отримує щорічно дохід близько 1,5-2тис.грн., має у власності транспортний засіб, але який заставлений на виконання договору позики. У грудні 2007р. звільнився за власним бажанням з підприємства "Промукрпоставка". Проживає разом із дружиною, заробітна плата якої у ТОВ "Азовелектрозбут" складає 800грн. В добровільному порядку матеріальної допомоги безпосередньо донці не надає.

Позивачка зазначала, що є працездатною особою, приймає заходи до самостійного отримання доходу від фотографування, отримуючи від фотосесій періодично на місяць близько 600грн. Окрім цього доходу, зважаючи на необхідність оплати навчання щорічно 2700грн., їй допомагає мати, розмір заробітної плати якої складає близько 500грн., щомісячно в сумі близько 200грн. У якості своєї особистої допомоги дідусь оплатив її навчання за останнє півріччя.

Дані обставини, визнані сторонами в судовому засіданні, згідно з положеннями ст. 61 ЦПК України, не підлягають доказуванню і приймаються судом до уваги як доведені.

З довідки ПП "МедАрт" про заробітну плату третьої особи ОСОБА_3, що є матір"ю позивачки, вбачається, що її середньомісячна заробітна плата за період жовтень 2007р.-вересень2008р. складає 555,13грн. (а.с. 41).

Враховуючи вартість навчання, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження, беручи до уваги надання матеріальної допомоги з боку матері позивачки, суд вважає переконливими доводи позивачки щодо потребування ОСОБА_1 матеріальної допомоги з боку батька.

Відповідно до положень ст. 200 СК України, суд, враховуючи обставини, передбачені ст. 182 СК України, а також передбачаючи можливість позивачкою мати самостійний заробіток, зважаючи на заочну форму навчання, за відсутності документальних даних про отриманий відповідачем дохід, що з його слів є мінливим і нерегулярним, зазначені сторонами пояснення щодо їх доходу, враховуючи встановлений на день розгляду справи прожитковий мінімум доходів громадян на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 626грн., вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки та на її утримання аліменти у розмірі 157грн., щомісячно і до закінчення навчання, але не пізніше досягнення нею 23-річного віку, тим самим задовольнивши позовні вимоги частково. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє за необгрунтованістю.

Крім того, у відповідності до ст. 79, 81, 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 51грн. та витрати з ІТЗ у розмірі 30грн.

Відповідно до ст.ст. 79, 84 ЦПК України підлягають відшкодуванню позивачці за рахунок відповідача понесені нею витрати по оплаті правової допомоги в повному обсязі у сумі 500грн. (а.с. 7а), що не перевищує суми, розрахованої на підставі Постанови КМУ від 27.04.2006р. № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних і адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави", розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" і "Про Державний бюджет України на 2008 рік" із внесеними до них змінами, із врахуванням фактичної роботи і участі в судовому засіданні  фахівця в галузі права сумарно протягом 3 годин.

   На підставі ст.ст. 182, 199, 200 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

                                                                       В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає за адресою: місто Маріуполь, АДРЕСА_2, зареєстрований за адресою: м. Маріуполь, АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та на її утримання в розмірі 157 (сто п"ятдесят сім) гривень, щомісячно, починаючи з 26 листопада 2007 року і до закінчення навчання, але не пізніше досягнення нею 23-річного віку.

В задоволенні решит позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату правової допомоги в сумі 500 (п"ятьсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Орджонікідзевському районному суді міста Маріуполя Донецької області в розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп., а всього 81 (вісімдесят одна) гривні. 

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                                                Суддя_____________________ С.А. Попова