УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" березня 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Декайла П.В.
суддів - Татарчука В.Г., Вавріва І.З.
за участю прокурора - Семенця О.А.
захисника ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
представника потерпілої адвоката -
ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в М. Тернополі кримінльну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 на вирок Борщівського районного суду від 16 січня 2008 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Ка-м'яне Рокитненського району Рівненської області, житель АДРЕСА_1, українець, гр.України, з середньою освітою, одружений, працюючий підсобним робочим ЗАТ "Київбудком", не судимий, -засуджений за ч.2 ст. 121 КК України до 8-ми років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 змінено з підписки про
Справа № 11 -77 Головуючий у 1 -й інстанції - Чир П.В.
Категорія - ч.2 ст. 121 КК Доповідач - Татарчук В.Г.
невиїзд на тримання під вартою і взято під варту з залу суду і строк відбування покарання йому рахується з 16 січня 2008 року.
Згідно з вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що 6 липня 2007 року біля 18 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та розпиваючи спиртні напої в будинку ОСОБА_5 по вуд.Шеченка, 6 в м. Борщеві, під час суперечки умисно наніс декілька ударів кулаком в обличчя ОСОБА_5, від яких останній впав на підлогу, а засуджений наніс ще два удари ногою по тілу, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під тверду мозкову оболонку та набряком - набубнявінням головного мозку, закритого перелому кісток носа, обширних синців на правій та лівій половині обличчя, рани слизової нжньої губи, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень від яких настала смерть потерпілого ОСОБА_5.
В апеляції засудженого ОСОБА_4 ставиться питання про зміну вироку та перекваліфікацію його дій на необережне тяжке тілесне ушкодження і зменшення йому покарання, поскільки вважає, що наніс тільки два удари потерпілому і досудовим слідством і судо не встановлено де 7, 8 та 9 липня перебував потерпілий, тобто, що і інші особи могли приходити у його хату та могла виникати сварка та інше.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить справу щодо засудженого закрити, поскільки вини у навмисному спричиненні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, від яких наступила смерть потерпілого не доведено. А якщо суд прийде до переконання, що вину доведено, то просить прийняти до уваги всі пом'якшуючі вину обставини та пом'якшити йому покарання.
В своїй апеляції потерпіла ОСОБА_2 просить вирок суду щодо ОСОБА_4 скасувати та постановити новий вирок яким засудити засудженого за ч.2 ст. 121 КК України на 10 років позбавлення волі, поскільки вважає, що судом першої інстанції призначено м'яке покарання, яке не відповідає на її думку ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та особі засудженого.
Прокурором, що затвердив обвинувальний висновок апеляція відкликана.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_2 та її представника адвоката ОСОБА_3, які підтримали доводи своєї апеляції та заперечили проти апеляції засудженого та його захисника, пояснення засудженого ОСОБА_4 і його захисника ОСОБА_1, які підтримали подані апеляції і просять пом'якшити покарання, міркування прокурора про залишення вироку без змін, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи і доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції всіх апелянтів до задоволення не підлягають виходячи із слідуючих міркувань.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що досудовим слідством та судом першої інстанціїї дотримано вимог кримінально-процесуального законодавства
України, спрямованих на встановлення об'єктивної істини по справі.
Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин встановлених судом відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судолвому засіданні та детально викладеними у вироку доказами.
Твердження засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_1в апеляціях про те, що вирок слід змінити на нанесення необережних тяжких тілесних ушкоджень є безпідставними і повністю спростовані поясненнями потерпілої, свідків, частково поясненнями самого засудженого, протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю засудженого, висновками експертиз та іншими доказами встановленими та дослідженими в судовому засіданні, яким суд дав належну юридичну оцінку.
Факт нанесення ОСОБА_4 умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 на досудовому слідстві та в суді першої інстанції підтвердив свідок ОСОБА_6 пояснивши, що 6 липня 2007 року разом з потерпілим та засудженим вживали в домі ОСОБА_5 спиртні напої.Під час цього виникла сварка, і засуджений виражаючись нецензурними словами наніс декілька ударів в обличчя потерпілого від чого той пртсів на ліжко, а потім скотився на підлогу. Вже на підлозі ОСОБА_4 вдарив його ще два рази ногою по тілу. Він запитував у підсуднього навіщо він б'є ОСОБА_5, у відповідь засуджений вдарив його в обличчя від чого він також впав на підлогу, а ОСОБА_4 копнув декілька разів ногою по тілу і він втратив свідомість. Зранку на другий день побачив, що в потерпілого ОСОБА_5 обличчя було в крові і опухле.В кімнаті всі речі були порозкидані.
Свідчення ОСОБА_6 підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ствердивши, що зайшовши до потерпілого ОСОБА_5 побачили в кімнаті перекинуті стіл та крісла, відро з сміттям. На підлозі лежав ОСОБА_6, а на ліжку сидів потерпілийОСОБА_5.В нього були розбиті губи та синяк на обличчі і вони зрозуміли, що останнього побив ОСОБА_4, який в той час ходив по кімнаті і голосно кричав, шукаючи свій світер.
Сам засуджений ОСОБА_4 будучи допитаним в якості підозрюваного під час досудового слідства пояснював, що під час конфлікту з потерпілим схопив останнього за одяг однією рукою, а іншою, кулаком, наніс два удари в обличчя, а саме - рота і носа та відпустив від себе і з рота пішла кров.
Крім того, винність засудженого ОСОБА_4 підтверджується протоколом відтворення обстановки та обставин події від 12.07.2007 року, де він добровільно розказав та показав на місці злочину як саме і за яких обставин він наносив удари ОСОБА_5 6 липня 2007 року / а.с. 70-76/.
З протоколу огляду місця події від 10.07.2007 року / а.с. 6-9/ слідує, що при огляді господарства потерпілого, в приміщенні будинку виявлено труп ОСОБА_5, а також на підлозі в кімнаті порозкидано різні речі, перевернутий стіл та
крісло.
З висновку судово-медичної експертизи слідує, що смерть потерпілого ОСОБА_5 настала від закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під тверду мозкову оболонку, що ускладнилася набряком-набубнявінням головного мозку. Між отриманою травмою голови і настанням смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок і вона за ознакою небезпеки для життя, стосовно живих осіб, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.Тілесні ушкодження спричинені дією тупих предметів і обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути рука чи нога людини.
Дані ушкодження згідно висновку експертизи можуть відповідати строку 06.07.2007 року і як пояснював свідок ОСОБА_6 - їх заподіяв засуджений ОСОБА_4 , побивши його і ОСОБА_5.
Тому, твердження засудженого ОСОБА_4 і його захисника в апеляціях про те, що тяжкі тілесні ушкодження спричинені з необережності є безпідставними і спростовані здобутими та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Судом першої інстанції вірно взято до уваги покази свідка ОСОБА_6 дані ним на досудовому слідстві, так як вони дані були через 4 дні після вчиненого злочину, сам свідок є особою похилого віку і на момент розгляду справи в суді деякі обставини справи міг призабути.Крім того, ці покази співпадають з показами інших свідків, з висновками експертиз та іншими доказами по справі.
Таким чином, дії ОСОБА_4 виходячи із установлених фактичних обставин справи правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст. 121 КК України.
Не допущено судом порушень закону і при вирішенні питання про призначення покарання засудженому, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Отже, вирок є обгрунтованим і законним, будь-яких підстав для його скасування чи зміни не виявлено при перевірці в апеляційному порядку, а тому відповідно не підлягають задоволенню апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Борщівського районного суду від 16 січня 2008 року відносно ОСОБА_4
без змін.