Справа  № 2-15/09

                                                                   Р І Ш Е Н Н Я

23  січня  2009 р.   Путильський  районний  суд  Чернівецької  області   у  складі:

                                               Головуючого    Маковійчук  Л.Р.

                                               При  секретарі   Мигирян  Т.В.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в    смт. Путила   справу  за  позовом  ОСОБА_1до ОСОБА_2,  ОСОБА_3  та ОСОБА_4 про  надання  права  на  спадкування  разом  із  спадкоємцями  першої  черги,

                                                                 В С Т А Н О В И В  :

     Позивач  ОСОБА_1  звернувся  до  суду  з  позовом  до  ОСОБА_2, ОСОБА_3  та ОСОБА_4про  надання  права  на  спадкування  разом  із  спадкоємцями  першої  черги,  посилаючись  на  те,  що   ІНФОРМАЦІЯ_1 помер  його  брат  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2,  якого  він  доглядав,  допомагав  по  господарству,  а  після  його  смерті   за  свій  рахунок  провів  похоронний  обряд.

   Брат  через  хворобу  практично   потребував  сторонньої  допомоги  і  він  фактично  з  2004  року  повністю  взяв  на  себе    догляд  за  ним:    купував  та  приносив  продукти  харчування,  готував  їжу,  сплачував   за  нього   всі  комунальні  платежі,  обробляв  земельну  ділянку,  вів  домашнє  господарство. 

     У  брата   є  три  дочки   - відповідачки  по  справі,  які   подали  заяви  про  прийняття  спадщини  як  спадкоємці  першої  черги,  однак  він  вважає,  що  також  має  право   на  частку  у  спадщині,  оскільки   доглядав  за  братом  до  його  смерті,   який  перебував  у  безпорадному  стані,  а  тому  просить  суд  винести  рішення,  яким   надати  йому  право  на  спадкування  на  майно  брата  нарівні  із   спадкоємцями  першої  черги.

   В  судовому  засіданні   позивач  та  його   представник   позовні  вимоги  підтримали  повністю.   Так,  ОСОБА_1  пояснив,  що  після  розлучення  із  дружиною   брат  ОСОБА_5  проживав  сам  у  своєму  будинку.   Характер   у  нього   був  складний,  дітей  він  не  визнавав,  та  і  вони   до  нього   не   приходили.    Лише   останній  час    деколи  навідувалась  старша  дочка  ОСОБА_2,  яка   приносила   поїсти.

     Після  операції  на  очі  брат  майже  зовсім  осліп,  а  тому   він   постійно    обходив   його,  і  вважає,  що    має  право   на  спадщину  нарівні  із  дочками   брата.

         Відповідачі   -  ОСОБА_2.,  ОСОБА_3.  та ОСОБА_4  проти  позову  заперечують.

Так,  ОСОБА_2.   пояснила,  що  дійсно,  після  розлучення   батька  із  матір»ю    батько   не  спілкувався   ні  з  матір»ю,  ні   з  дітьми.  Батько  сплачував  аліменти  на  їх  утримання,  але  після   досягнення  ними  повноліття   і  цей  зв»язок  припинився.    Від  сторонніх  осіб   вона  дізналась,  хто  її  батько,  і  після  цього    вони  познайомились  та   підтримували  стосунки.    Вона,  працюючи  медсестрою  в  лікарні,  після  чергувань   по  кілька  разів  на  тиждень  приходила  до  батька,  приносила   їжу,   цікавилась  його  здоров»ям,    пропонувала   йому  перейти  жити  до  неї,  однак  він  відмовився,  мотивуючи  тим,  що  там  йому  буде  нудно.   Коли   його  привезли  до  лікарні  в  тяжкому  стані,  вона   організувала   поміщення  його  в  палату,  оплатила   вартість  ліків,  доглядала  за  ним.    Не  заперечує  того,  що  позивач   часто  приходив  та  допомагав  батькові,  однак  вважає,  що  робив  він  це  з  корисливою  метою,  оскільки,  як   тільки  батько  помер,   їм  із  сестрами    дядько  не  повідомив  про  це   і  провів  похорон   самостійно,  а  після  цього   все  цінне  майно,  яке  було  у  батька,  вивіз  до  себе.  Вони  з  сестрами  пізніше   організували  поминальні  обіди    за   місцевими  звичаями.  Батько  до    смерті    не  був  у  безпорадному  стані   і  обслуговував  себе  сам.   Було  кілька  випадків,  коли  вона  приходила  до  нього,  але  не  заставала  його  вдома  і  все, що  принесла,  залишала  у  сусіда,  бо  батько    кудись  пішов.     

    Відповідачі   ОСОБА_3.  та ОСОБА_4 підтвердили  покази  сестри  і  також   позов  не  визнають.

          Заслухавши  пояснення  сторін,   свідків,  дослідивши  матеріали  справи,  суд  прийшов  до  висновку ,  що    позов  задоволенню  не  підлягає.

      Відповідно  до  ч.2  ст.1259  ЦК  України  ,  фізична  особа,  яка  є  спадкоємцем  за  законом  наступних  черг,  може  за  рішенням  суду  одержати  право  на  спадкування   разом  із  спадкоємцями  тієї  черги,  яка  має  право  на  спадкування,  за  умови,  що  вона  протягом  тривалого  часу  опікувалася,  матеріально  забезпечувала,  надавала  іншу  допомогу  спадкодавцеві,  який  через  похилий  вік,  тяжку  хворобу  або  каліцтво  був  у  безпорадному  стані.

         Як  встановлено  в  судовому  засіданні  із  показів  свідків,   як   зі  сторони  позивача,  та  і  з  боку  відповідачів,    брат  покійного  ОСОБА_5    -  ОСОБА_1-  позивач  по  справі,  дійсно   часто  навідував  брата,    допомагав  по  господарству,   приносив  йому   продукти  харчування  та  готував  їжу,  його  дружина   проводила  побілку    кімнат,  прала  білизну  тощо.

       Також  встановлено,  що   і  дочки   спадкодавця,  відповідачки  по  справі ,  по  мірі  можливості    відвідували  батька,   піклувались,   старша  дочка   ОСОБА_2  пропонувала   переїхати  до    неї  жити,   однак  батько  відмовлявся.

       Також  доведено,  що    ОСОБА_5   останнім  часом  хворів.   Як вбачається  з  довідки  № 1222   Чернівецької  обласної  клінічної  лікарні  від  26.11.2008 р.,    13.12.2007 р.  йому  було    видалено  ліве  око,  в  результаті  чого  гострота  зору  дорівнювала  0,07,  гострота  зору   лівого  ока - 0.

  Однак,  як  вбачається  із  довідки   Чернівецької  обласної  комунальної  медичної  установи  від  9  липня  2008 року,  причиною  смерті   ОСОБА_5  вказано  -  геморагічний  шок.

     Свідки     -  ОСОБА_6,  ОСОБА_7, ОСОБА_8,    ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_13  підтвердили,  що    дійсно    брат   покійного  -    ОСОБА_1   часто  приходив  до  брата,  допомагав  йому,     дочки   також    навідували  батька.       Однак    жоден  із  свідків   не    вказав,  що   ОСОБА_1   тривалий  час    знаходився  у  безпорадному  стані  і  потребував   сторонньої  допомоги.  Навпаки ,   було  встановлено,  що    ОСОБА_5   до   останніх  днів   самостійно  себе  обслуговував,   хоч  і  з  паличкою,  але   виходив  надвір /  свідки    ОСОБА_11,  ОСОБА_13ОСОБА_12/,    отримував  пенсію   сам  /довідка  управління  соцзахисту  населення  № 372  від 16.12.08 р./,  по  питанню  призначення  йому  сестри  милосердя  не  звертався /довідка    № 1507 від 15.12. 08 р. управління  праці  та  соцзахисту  населення/.

  Разом  з  тим,  як  вбачається  з  довідки  №  910  від  12.11.2008 р.  Путильської  районної  лікарні,  ОСОБА_5  з 1977 по  1984  рік  знаходився  на  обліку  в  лікаря - нарколога  з  приводу  хронічного  алкоголізму,   що   підтверджується   свідченням  свідка  ОСОБА_9,  який   заявив,  що  брат  покійного- позивач  по  справі,   ОСОБА_1 ,   приходив   часто    до   ОСОБА_5,  де  разом  розпивали  спиртні  напої,  а  відразу  після  смерті    все  цінне  майно   підводою   вивіз   із  господарства   покійного.

        Таким  чином,   позивач   не  представив  доказів  суду,     що  ОСОБА_5   тривалий  час   перебував   у  безпорадному  стані  внаслідок   тяжкої   хвороби,  похилого  віку  або  каліцтва,  в  результаті  чого   ОСОБА_1  матеріально  забезпечував  його та  надавав   йому    іншу   допомогу.

                     На  підставі  вищенаведеного,  керуючись  ст.  ст.  1259  Цивільного  кодексу  України,  57-60   Цивільно-процесуального  кодексу  України,   суд

                                                                 В И Р І Ш И В  :

        Відмовити   в  задоволенні    позову    ОСОБА_1  до  ОСОБА_2,  ОСОБА_3  та  ОСОБА_4  про  надання  права  на  спадкування  разом  із  спадкоємцями  за  законом  першої  черги  за  безпідставністю.

   Рішення  може  бути  оскаржене  в  апеляційному  порядку  до  Апеляційного  суду  Чернівецької  області  через  суд  першої  інстанції  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про  апеляційне  оскарження  і  поданням  після  цього  протягом  20  днів  апеляційної  скарги  з  подачею  її  копії  до  апеляційної  інстанції  або  в порядку  ч.4 ст.  295  ЦПК  України.

                                 С У Д Д Я                                                Л.Р.МАКОВІЙЧУК

.