Справа № 755/16337/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" липня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Марцинкевич В.А.
при секретарі Бовкун О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
в с т а н о в и в:
Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва) звернулось до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги на загальну суму 3529 грн. 38 коп. та стягнення з відповідачів суми судового збору, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є наймачами АДРЕСА_1 та являються споживачами житлово-комунальних послуг, наданих підприємством позивача. В порушення норм діючого законодавства відповідачі не виконували своїх обов'язків по своєчасному внесенню плати за користування квартирою АДРЕСА_1 та за надані комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість з 01.01.2002 року по 01.01.2014 року, яка складає 3529 грн. 38 коп.
Представник позивача Пількевич О.А. в судове засідання не з'явився про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та письмові заперечення проти позову у яких просять відмовити у задоволенні позову з підстав пропущення строку позовної давності. Також в запереченнях відповідачі посилаються на те, що заборгованість в розмірі 3 250,52 грн. виникла за період, коли право власності на квартиру належало іншим особам.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Відповідно до статті 24 цього Закону балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.
Отже, слід зазначити, що балансоутримувач житлової будівлі має законне право на звернення до суду в разі несплати особами, що проживають в даній будівлі, кошів за споживання ними житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що відповідачам на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується копією договором купівлі продажу квартири від 22.11.2004 року №5715.
Відповідачі зареєстровані та проживають у вищевказаній квартирі з 10 травня 2005 року, що підтверджується довідкою форми № 3А від 12.02.2014 року №2172 виданої ЖРЕО №402.
Розрахунок сплаченої заборгованості підтверджується довідкою про нарахування та сплату по особовому рахунку НОМЕР_1 у розмірі 3529 грн. 38 коп.
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу Української РСР, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правовими наслідками порушення зобов'язання за положенням статті 611 Цивільного кодексу України є серед іншого відшкодування збитків.
Відповідно до положення ст. 614, ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до положення статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України)
Згідно частини першої ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідно до ст.68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В порядку ст. 540 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особу може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Так ст. ст. 256, 257 ЦК України, передбачено, що особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права і інтересу в межах певного строку.
На підставі вищевикладеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва не підлягає до задоволення, оскільки заборгованість, яку просить стягнути позивач утворилась до набуття права власності відповідачами на квартиру АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 264, 526, 530610, 612, 625 ЦК України,Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, суд, -
в и р і ш и в:
В позові Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
С у д д я :