Номер провадження: 22-ц/785/4411/14
Головуючий у першій інстанції Петрюченко М.І.
Доповідач Кравець Ю. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого судді - Кравця Ю.І.,
суддів: Мартинової К.П., Журавльова О.В.,
за участю секретаря судового засідання Счастлівцевої Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, визнання майна спільним сумісним майном подружжя, визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24.02.2014 року,
встановила:
У червні 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько - ОСОБА_6, після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, та земельна ділянка за цією ж адресою; автомобілі «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1, «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2, «Peugeot Boxer», державний номерний знак НОМЕР_3, «Ford Sierra», державний номерний знак НОМЕР_4; курінь НОМЕР_5 на причалі НОМЕР_6 громадської організації «Рибаків - аматорів Таїровської сільської ради Овідіопольського району Одеської області; торгові контейнери НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 на ринку «Южний» по вул.Академіка Корольова, 43 у м.Одесі. Позивачі вказують, що 17 листопада 2009 року ОСОБА_6, перебуваючи в стані психічного розладу, склав заповіт на користь своєї дружини - ОСОБА_4 Уточнивши позовні вимоги, позивачі просили суд на підставі ст.ст.203, 215, 225 ЦК України визнати заповіт ОСОБА_6 від 17 листопада 2009 року недійсним; визнати майно, набуте в період шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_4, спільним майном подружжя та поділити його; автомобілі залишити ОСОБА_4 і стягнути з неї на їхню користь компенсацію вартості частки в спадковому майні за законом; визнати квартиру АДРЕСА_1 спільним майном подружжя та поділити її. Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 31 травня 2012 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсним заповіт ОСОБА_6 від 17 листопада 2009 року. Визнано спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2; автомобілі «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1, «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2, «Peugeot Boxer», державний номерний знак НОМЕР_3, «Ford Sierra», державний номерний знак НОМЕР_4. Визнано право власності в порядку спадкування за законом ОСОБА_4 на 2/3 частки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/6 частці за кожним, житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. Визнано право власності на автомобілі «Chevrolet Aveo», державний номерний «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1, «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2, «Peugeot Boxer», державний номерний знак НОМЕР_3, «Ford Sierra», державний номерний знак НОМЕР_4. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 34 634 грн 17 коп. кожному в рахунок компенсації за спадкове майно. У решті позову відмовлено. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 5 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2013 року касацій скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 31 травня 2012 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В указаній вище ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що судами не надано належної оцінки тому, чи надано сторонами докази про те, що у ОСОБА_6 були хвороби, фізичні вади, які б заважали йому власноручно підписати заповіт від 17 листопада 2009 року; чи свідчать про такі обставини акт комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи та медична документація. В ході нового розгляду справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до початку розгляду справи по суті надали до суду заяву в порядку ст.31 ЦПК України, згідно якої просили суд на підставі ст.ст.207, 215, 1257 ЦК України, п.16, 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 від 17 листопада 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №3278; визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, земельну ділянку площею 0,066 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, автомобілі CHEVROLET AVEO державний номерний знак НОМЕР_1, CHEVROLET AVEO державний номерний знак НОМЕР_2, PEUGEOT BOXER державний номерний знак НОМЕР_3, FORD SIERRA державний номерний знак НОМЕР_4; визнати право власності в порядку спадкування за законом ОСОБА_4 на 2/3 частки, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 1/6 частки за кожним на спадкове майно. 05 лютого 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог та просили суд крім іншого визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину заповітом, видані приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 29.05.2013 року, зареєстроване у спадковому реєстрі за номером 54541083, від 16.05.2013 року, зареєстроване у спадковому реєстрі за номером 54479096, від 16.05.2013 року, зареєстроване у спадковому реєстрі за номером 54478207. Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 24.02.2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі. Зазначене рішення суду оскаржують в апеляційному порядку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 міський суду виходив з того, що процедура підписання заповіту ОСОБА_6 від 17 листопада 2009 року та вимоги до його форми були повністю дотримані. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що при складанні заповіту воля ОСОБА_6 була якимось чином спотворена. Проте з таким висновком суду погодитись не можна. Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст.. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін впливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. В повній мірі зазначеним вимогам судове рішення не відповідає. Установлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з 18 грудня 1998 року перебували в шлюбі по час смерті чоловіка - ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.8,63). ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_6 (т.1, а.с.8,63), відповідачка - дружиною померлого (т.1, а.с.19,21,22,63). Після смерті ОСОБА_6 залишилося наступне майно: житловий будинок АДРЕСА_2 придбаний ОСОБА_6 у ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу від 27 жовтня 2005 року, де за домовою книгою зареєстровані ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_2 з сином - ОСОБА_8 (т.1, а.с.12-13,14,15), земельна ділянка за вказаною адресою належить ОСОБА_7 (т.2, а.с.220); курінь в громадській організації «Рибаки-аматори»причалу НОМЕР_6 «Сухий лиман», який за наказом цієї організації від 22 липня 2003 року оформлено на відповідачку ОСОБА_4 (т.1, а.с.68); квартира АДРЕСА_1, яка зареєстрована за відповідачкою на підставі договору довічного утримання від 08 вересня 2004 року укладеного з ОСОБА_9 (т.2, а.с.87,208); автомобілі: CHEVROLET AVEO державний номерний знак НОМЕР_1, CHEVROLET AVEO державний номерний знак НОМЕР_2, PEUGEOT BOXER державний номерний знак НОМЕР_3, FORD SIERRA державний номерний знак НОМЕР_4 (т.2, а.с.2-6; т.3 а.с.288). За заповітом від 17 листопада 2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованому в реєстрі за №3278, ОСОБА_6 заповідав все своє майно ОСОБА_4 (т.1, а.с.17). Згідно карти виїзду швидкої медичної допомоги від 09 листопада 2009 року №8 та довідки завідуючої відділення швидкої невідкладної медичної допомоги Іллічівської басейнової лікарні на водному транспорті Сильченко О.Г. у ОСОБА_6 зафіксовано повторний інсульт, правостороння геміплегія (т.1, а.с.10, 59). Згідно карти виїзду швидкої медичної допомоги від 13 грудня 2009 року №12 у ОСОБА_6 о 9.15 годин зафіксовано «агональний стан», стан здоров'я погіршився у вечері 12 грудня (т.1, а.с.60). За лікарським свідоцтвом про смерть від 14 грудня 2009 року №92 причиною смерті ОСОБА_6 є хронічна серцево-судинна недостатність, дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба (т.1, а.с.44). Згідно акту комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи від 25 листопада 2010 року №1126 ОСОБА_6 в момент укладення заповіту 17 листопада 2009 року міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, при укладенні заповіту міг писати та говорити з врахуванням його фізичного і психічного стану (т.1, а.с.156-171). Таким чином, на виконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегією суддів встановлено, що відповідно акту комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи від 25 листопада 2010 року №1126, у ОСОБА_6 не було хвороб, фізичних вад, які б заважали йому власноручно підписати заповіт від 17 листопада 2009 року. Крім того в заповіті ОСОБА_6 від 17 листопада 2009 року, в порушення п. 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, яка була чинною на момент укладення заповіту, не зазначено причину по якій ОСОБА_6 не зміг підписати документ. Згідно ч.ч.1, 2 ст.1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Статтею 1248 ЦК України передбачено, що нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно. Згідно з частиною 2 цієї статті нотаріус на прохання особи може власноручно записати заповіт з її слів. У цьому випадку заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках. Відповідно до ч.2 ст.1247 ЦК України, якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Згідно ч.4 ст.207 ЦК України, якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасинка правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Пунктом 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, яка була чинною на момент укладення заповіту передбачено, якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки його зміст суперечити вимогам ЦК України, зокрема статті 207, а також вимогам пункту 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, яка була чинною на момент укладення заповіту. У зв'язку з визнанням заповіту недійсним підлягають визнанню недійсними й свідоцтва про право на спадщину за вказаним заповітом. Разом з тим, вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання майна спільним сумісним майном подружжя, визнання права власності на спадкове майно задоволенню не підлягають виходячи з наступного. Відповідно п. 23 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, свідоцтво про право на спадщину за письмовою заявою спадкоємців видається нотаріусом і тільки в разі його відмови в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду. Як встановлено з матеріалів справи, а саме копії спадкової справи, позивачі звертались із заявою про прийняття спадщини (т. 3 а.с.214,215), однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їм було відмовлено. Проте причиною відмови видачі свідоцтв було те, що існував за повіт зроблений не на їх користь (т.3 а.с.236,237). Оскільки в даний час вказаний заповіт визнано недійсним, то вимоги про визнання права власності є передчасними, а тому не підлягають задоволенню. Позивачами не надано жодних належних доказів та обґрунтувань позову щодо визнання спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4, а тому правових підстав для задоволення вказаних вимог не має. За таких обставин відповідно до вимог ст. ст. 11, 303, 307, 309 ЦПК України апеляційний суд в межах своїх повноважень приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Керуючись ст. ст. 304, 307 ч. 1 п. 2, 309, 313, 317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24.02.2014 року - скасувати і ухвалити нове рішення наступного змісту. Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 задовольнити частково. Визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 від 17 листопада 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 3278. Визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданні приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_5: від 29.05.2013 року, зареєстроване у Спадковому реєстрі за номером 54541083; від 16.05.2013 року, зареєстроване у Спадковому реєстрі за номером 54479096; від 16.05.2013 року, зареєстроване у Спадковому реєстрі за номером 54478207. В задоволенні позову про визнання майна спільним сумісним майном подружжя, визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий Ю.І.Кравець
Судді К.П.Мартинова
О.Г.Журавльов