РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.09                                                                                 Справа № 19/6

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м.Антрацит Луганської області

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Антрацит Луганської області

про стягнення 834 грн. 23 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - Зайцева Є.І., довіреність № 17 від 06.01.2009;

від відповідача -представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 834 грн. 23 коп.

Між Антрацитівським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (позивачем) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) 01.10.2004 був укладений договір на постачання теплової енергії № 208, за умовами якого позивач - Постачальник прийняв на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води, а відповідач -Споживач прийняти та оплатити надану теплову енергію.

Відповідно до п.8.1. договору, Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату по діючим тарифам на підставі пред'явленого рахунку Постачальника кожного місяця у 10-денний термін з дня їх отримання.

Відповідачем умови договору виконувались не в повному обсязі. Згідно до розрахунку позивача в період з жовтня 2007 року по квітень 2008 року відповідно до вказаного договору за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 606 грн. 79 коп. Тобто Споживач порушив умови договору та не сплачував за надані йому послуги, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.12.2008 по справі № 19/6 розгляд справи був відкладений на 08.01.2009, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання та для витребування від сторін додаткових доказів.

08.01.2009 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог № б/н від 05.01.2009, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, якою відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі  51 грн. 49 коп., інфляційних нарахувань в сумі 103 грн. 15 коп. та просить припинити провадження по справі у цій частині, відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України,  повідомивши суд, що з наслідками відмови від позову  у цій частині ознайомлений.

Відповідно до ст.232 Господарського кодексу України позивачем розрахована сума пені за період з 01.05.2008 по 30.10.2008 у розмірі 72 грн. 81 коп.

Тобто позивачем заявлені вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення суми основного боргу у розмірі 606 грн. 79 коп. та пені у розмірі 72 грн. 81 коп.

Судом розглянуто подану заяву та виявлено, що розрахунки не суперечать діючому законодавству, на підставі чого господарський суд приймає зменшення позовних вимог.

Відповідач знов не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного  представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи.

Ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Згідно ст.4³ Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору № 208 від 01.10.2004 позивачем були надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, які останній в свою чергу своєчасно та в повному обсязі не оплатив.

У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 606 грн. 79 коп., яка підтверджена матеріалами справи та не оспорена відповідачем.

Як встановлено ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обігу,  вимог розумності і справедливості.

Пунктом 9.3. договору передбачена відповідальність відповідача за прострочення оплати рахунків у строки, встановлені договором, у вигляді нарахування пені у розмірі, який не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

На підставі цього, позивачем було обґрунтовано нарахована сума пені -72 грн. 81 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання,  заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період не змінилася та складає 606 грн. 79 коп. -основний борг, 72 грн. 81 коп. -пеня за прострочку платежів.   

Представником позивача була подана у судовому засіданні 08.01.2009 заява про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 05.01.2009, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, якою він відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі  51 грн. 49 коп., інфляційних нарахувань в сумі 103 грн. 15 коп. та просить припинити провадження по справі у цій частині, відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України,  повідомивши суд, що з наслідками відмови від позову  у цій частині ознайомлений.

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від даного позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі  51 грн. 49 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 103 грн. 15 коп., оскільки це право позивача передбачено ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ця відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує ні чиї права та охоронювані законом інтереси.

За таких підстав, провадження по справі в частині стягнення з відповідача пені в сумі  51 грн. 49 коп. підлягає припиненню на підстав п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

З вище наведеного вбачається, що вимоги позивача за позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.

За таких обставин позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

У судовому засіданні 08.01.2009 за згодою представника позивача була оголошена  вступна  та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4³, 22, 44, 49, 75, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 627 Цивільного кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", Луганська область, м.Антрацит, вул.Гірничорятувальна, б.4, код ЄДРПОУ 03076618 -суму боргу 606 грн. 79 коп., пеню 72 грн. 81 коп., державне мито у сумі 83 грн. 09 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 96 грн. 12 коп., видати наказ.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова