У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Кравченка К.Т., |
|
суддів |
Канигіної Г.В., Гошовської Т.В. |
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 18 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 4 липня 2006 року.
Вироком місцевого суду
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця та жителя АДРЕСА_1 Каховського
району Херсонської області,
раніше судимого:
24 жовтня 2005 року Каховським
міськрайонним судом Херсонської області
за ч. 2 ст. 296 КК України на 2 роки обмеження
волі. На підставі ст. 75 КК України
звільнено від відбування покарання з
випробуванням, з іспитовим строком 2 роки,
засуджено до позбавлення волі:
– за ч. 1 ст. 121 КК України на п'ять років;
– за ч. 1 ст. 122 КК України на один рік.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 за сукупністю вироків призначено шість років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1:
- на користь потерпілої ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 3000 грн. та матеріальної - 323 грн.;
- у доход держави 15 грн. 83 коп. судових витрат.
Як визнав суд, 29 грудня 2005 року, у вечірній час, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у будинку №АДРЕСА_2 Каховського району Херсонської області, на грунті особистих неприязних стосунків, умисно завдав декілька ударів милицею потерпілій ОСОБА_2, заподіявши їй середньої тяжкості тілесні ушкодження.
9 січня 2006 року, ОСОБА_1, у вечірній час, також перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за вказаною адресою, умисно завдав декілька ударів милицею по нозі ОСОБА_2, спричинивши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 4 липня 2006 року апеляція засудженого залишена без задоволення, а вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 25 квітня 2006 року - без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що висновок суду щодо визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень виявлених у потерпілої, не відповідає дійсності, у судовому засіданні порушено кримінально-процесуальний закон та не враховано показання свідка ОСОБА_3. про те, що саме він вчинив злочини щодо ОСОБА_2 Засуджений також просить пом`якшити призначене йому покарання.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги засудженого, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Висновок суду першої інстанції, щодо доведеності винності ОСОБА_1 в умисному заподіянні ним потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень, за обставин вказаних у вироку, за що його і засуджено, стверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, і є правильним.
На обґрунтування свого висновку суд підставно послався на показання потерпілої, котра, як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні стверджувала, що 29 грудня 2005 року та 9 січня 2006 року її син ОСОБА_1, котрий перебував у стані алкогольного сп'яніння, завдав їй декілька ударів милицею і спричинив їй перелом кісток лівої руки та відкритий перелом кісток гомілки правої ноги. Показання потерпілої є послідовними та повністю узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_4. та даними, що є у висновку судово-медичної експертизи.
Суд, як на доказ винності засудженого, також підставно послався на дані, що є у протоколі відтворення обстановки та обставин події, під час якого ОСОБА_1 детально розповів та продемонстрував за яких обставин і у який спосіб він завдавав ударів милицею по тілу та кінцівках своїй матері.
Посилання ОСОБА_1 на те, що висновок експерта про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої не відповідає дійсності, спростований як показаннями потерпілої, так і поясненнями експерта ОСОБА_5., який на досудовому слідстві повідомив, що у ОСОБА_2 було виявлено середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження. Експерт пояснив, що характер та локалізація тілесних ушкоджень у потерпілої свідчать про те, що вони виникли за тих обставин, котрі були вказані засудженим під час відтворення обставин та обстановки злочинів.
Сукупність зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, дала суду усі підстави зробити обґрунтований висновок щодо винуватості ОСОБА_1 та кваліфікації його злочинних дій саме за ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 122 КК України.
Суд дав належну оцінку показанням свідка ОСОБА_3., який у судовому засіданні змінив свої показання та заявив, що він заподіяв потерпілій тілесні ушкодження, а не син і підставно не взяв їх до уваги.
Як видно зі справи, ОСОБА_3. протягом досудового слідства дав детальні показання, як ОСОБА_1 знущався над матір'ю, неодноразово бив її, і що між ними склалися неприязні стосунки. ОСОБА_3. також повідомив за яких обставин ОСОБА_2. отримала тілесні ушкодження.
Заявки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про застосування до них незаконних методів ведення слідства були предметом перевірки у порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції було відмовлено (а/с 83).
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував тяжкість вчинених ним злочинів, дані про особу засудженого, і умотивував своє рішення, щодо призначення покарання саме у виді позбавлення волі, яке є необхідним та достатнім. Підстав для пом'якшення покарання, чи застосування ст. 69 КК України, не знайдено.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.
Не вбачаючи підстав для задоволення касаційної скарги засудженого, колегія суддів не знаходить підстав і для призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1 відмовити.
Судді:
Кравченко К.Т. Канигіна Г.В. Гошовська Т.В.