У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 18 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Московського районного суду м. Харкова від 02 серпня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2005 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

судимостей немає,

засуджено за ч.1 ст.286 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, з покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1. на користь потерпілого ОСОБА_2. на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.; у дохід держави на рахунок УДК Харківської області за перебування потерпілого на лікуванні 1 568 грн. 28 коп.; на користь НВЕКЦ при УМВД України у Харківській області судові витрати за проведення автотехнічної експертизи в сумі 882 грн.

ОСОБА_1. засуджено за те, що він 17 березня 2004 року близько 9 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем “ЗАЗ - 1103”, котрий належить приватному підприємцю ОСОБА_3., рухаючись по вул. Г. Широнінців з боку вул. Г. Праці в напрямку вул. Блюхера у м. Харкові,

виконуючи маневр повороту з правого крайнього ряду, не впевнившись у безпечності його виконання, порушив вимоги п.п. 1.5, 10.1, 10.3, 10.4 Правил дорожнього руху України, чим створив аварійну ситуацію та допустив зіткнення з автомобілем “ВАЗ-2101” під керуванням водія ОСОБА_2., внаслідок чого потерпілий ОСОБА_2. отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. просить судові рішення  щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому зазначає, що у його діях відсутні порушення Правил дорожнього руху України. Посилається на істотні порушення кримінально-процесуального закону, а саме, порушення судом його права  вибрати захисника, на однобічність та неповноту судового слідства, що виразилося у відмові в проведенні додатковової автотехнічної експертизи. Зазначає, що позов прокурора щодо відшкодування витрат за перебування потерпілого у лікарні задоволено необґрунтовано, оскільки у матеріалах справи відсутні документи на підтвердження суми відшкодування. Крім цього, ОСОБА_1. зазначає, що суд не дав оцінки порушенням Правил дорожнього руху України з боку потерпілого ОСОБА_2.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, є правильним, оскільки відповідає фактичним обставинам по справі, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, які досліджені, належно оцінені судом та детально викладені у вироку.

Посилання засудженого ОСОБА_1. на те, що в його діях відсутні порушення Правил дорожнього руху України, оскільки, виконуючи маневр повороту, він заздалегідь зайняв крайнє ліве положення та зупинився, спростовуються наведеними у вироку доказами. Зокрема, потерпілий ОСОБА_2. пояснював, що на ліву полосу, по якій він рухався, виїхав з правої полоси автомобіль ОСОБА_1, а він, з метою запобігання зіткненню, виїхав на зустрічну полосу руху, де і відбулось зіткнення з автомобілем засудженого. Свідок ОСОБА_4., яка в момент зіткнення перебувала у автомобілі потерпілого, дала аналогічні показання. Свідок ОСОБА_5. під час проведення очної ставки між ним та засудженим ОСОБА_1., а також при відтворенні обстановки та обставин події підтвердив, що ОСОБА_1. почав маневр повороту із правої полоси, чим створив аварійну ситуацію для автомобіля потерпілого ОСОБА_2..

З даних, що містяться у протоколі огляду місця ДТП, довідці та схемі до нього, вбачається, що зіткнення відбулося на полосі зустрічного руху з наступним виїздом автомобіля потерпілого за межі проїжджої частини. Згідно з висновком автотехнічної експертизи, ОСОБА_1. грубо порушив п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України і його дії знаходяться у причинному зв'язку з ДТП, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_2. отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи (а.с. 5, 39, 69).

Щодо доводів засудженого ОСОБА_1. про порушення його права на захист та незаконність постанови від 4 квітня 2005 року, якою відмовлено у допуску в якості захисника - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6., то вони були предметом перевірки суду першої та апеляційної інстанцій і обґрунтовано визнані такими, що не грунтуються на законі.

Посилання засудженого ОСОБА_1. на те, що суд незаконно задовольнив позов прокурора про відшкодування витрат за перебування потерпілого у лікарні є безпідставними, оскільки, як убачається із матеріалів справи, і це визнав суд, діями ОСОБА_1. потерпілому ОСОБА_2. були спричинені моральні та матеріальні збиткі, про що останній зазначав у своїй заяві, визначивши їх розмір, а суд під час вирішення даного питання, обґрунтовано урахувавши наявні у справі докази, призначив до відшкодування відповідні суми. Крім того, як убачається з довідки головного лікаря Харківської міської лікарні № 4 на лікування  ОСОБА_2. було витрачено 1 568 гривень 28 копійок (а.с. 103).

Не знайшли свого підтвердження й доводи ОСОБА_1. про те, що суд не дав оцінки порушенням Правил дорожнього руху України з боку потерпілого ОСОБА_2., оскільки вони були предметом ретельної перевірки суду першої та апеляційної інстанцій і обґрунтовано визнані безпідставними.

Виходячи з сукупності доказів, що були досліджені у судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 286 КК України.

Істотних процесуальних порушень при проведенні досудового чи судового слідства, що були б підставою для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.

Покарання засудженому ОСОБА_1. призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням усіх обставин, що впливають на його призначення.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.

судді:

Кравченко К.Т.          Гошовська Т.В.          Канигіна Г.В.