У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 22 грудня 2003 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Харків,

мешканця АДРЕСА_1 Харківського району,

раніше судимого 1.03.2002 р. Дзержинським

райсудом м. Харкова за ст. 141 ч. 2 КК України

на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

засуджено :

            за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі;

            за ст. 187 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 98 КК України.

            На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено покарання на 7 років позбавлення волі.

            Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України остаточно ОСОБА_1 призначене покарання 7 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 98 КК України.

            Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено, виключено з вироку обтяжуючу обставину - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

            Цим же вироком засуджено ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4, вирок щодо яких у касаційному порядку не оскаржується.

            ОСОБА_1а засуджено за те, що він у грудні 2001 року, за попередньою змовою з ОСОБА_2, проникнувши до будинку АДРЕСА_2, таємно викрали належне ОСОБА_5. майно вартістю 150 гривень.

            Він же у грудні 2001 року, за попередньою змовою з ОСОБА_4, проникнувши до будинку № АДРЕСА_3, звідки таємно викрали належне ОСОБА_6. майно на загальну суму 875 гривень.

            Крім того, ОСОБА_1 наприкінці грудня 2001 року, за попередньою змовою з ОСОБА_4, проникли до домоволодіння ОСОБА_6., звідки таємно викрали належний потерпілому телевізор “Електрон”, вартістю 200 гривень.

            15 квітня 2002 року, близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, маючи умисел на вчинення розбійного нападу, попередньо розподіливши між собою ролі та надягнувши маски, проникли до будинку № АДРЕСА_4, де із застосуванням фізичного насильства, що було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, намагалися заволодіти майном ОСОБА_7, однак, злякавшись ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з місця злочину втекли.  

            У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації його дій по епізодам крадіжок, зазначає, що суд неправильно кваліфікував його дії по епізоду від 15.04.2002 року, оскільки умислу на вчинення розбійного нападу у нього не було. Вважає, що висновок судово-медичної експертизи щодо заподіяння потерпілій легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я не відповідає дійсності. Просить вирок щодо нього змінити, перекваліфікувати його дії зі ст. 187 ч. 3 КК України на ст.ст. 15, 186 ч. 3 КК України та відповідно пом'якшити призначене покарання.

            Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

            Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів.

            Так, потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що коли вона відкрила двері, то побачила хлопця в масці та рукавичках. Нападник бризнув їй з газового балончика в обличчя, а потім почав завдавати удари по голові. Вона почала кликати на допомогу, щоб чоловіки, які були з нею в будинку, допомогли їй.

            Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9. показали, що коли почули стукіт у двері, то потерпіла пішла відчиняти. Через декілька хвилин, вони почули, як ОСОБА_7 кличе на допомогу. Вийшовши у коридор вони побачили, як хлопець у масці, помітивши їх, почав тікати.

            Згідно з висновком судово-медичної експертизи, потерпілій завдано легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

            Посилання засудженого на те, що його дії слід було кваліфікувати як грабіж, були предметом дослідження як суду першої так і апеляційної інстанцій і визнані безпідставними.

Даний висновок суду сумнівів не викликає.

Той факт, що засуджені, свідомо знаючи, що у будинку є господарі, в масках, використовуючи газовий балончик, увірвалися до помешкання та завдали потерпілій ОСОБА_7 тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я і свідчить про умисел засуджених саме на вчинення розбійного нападу.

Суд повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.

            Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.

            Призначене судом покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним щодо особи засудженого.

            Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

            Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України,

                                                у х в а л и л а :

            Відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1.

                                                       Судді :