У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула у судовому засіданні 18 січня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 16 червня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 5 жовтня 2005 року щодо засудженого ОСОБА_2.

Вироком місцевого суду

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця м. Тернопіль,

судимості немає,

засуджено за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України   на п'ять років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2. судові витрати.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах  Апеляційного суду Тернопільської області від 5 жовтня 2005 року вирок щодо ОСОБА_2. залишено без зміни.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 щодо якого судові рішення не оскаржені і на них прокурором подання не принесено.

Як визнав суд, ОСОБА_2 10 вересня 2004 року, приблизно о 23 годині, за попередньою змовою із ОСОБА_3, перебуваючи на неосвітленій ділянці тротуару на вул. Злуки у м. Тернопіль, за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння чужим майном, вчинили розбійний напад, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров¢я потерпілого. При цьому ОСОБА_2 бризнув ОСОБА_4 в очі сльозогінним газом, кинув його на землю і разом із ОСОБА_3 завдали потерпілому декілька ударів ногами і руками по голові та тулубу, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров¢я та заволоділи його мобільним телефоном “Нокіа - 2100”, сім карткою та чохлом до телефона.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1. просить судові рішення щодо ОСОБА_2. змінити в частині призначення йому покарання та звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. При цьому захисник посилається на обставини, що на його думку, пом'якшують покарання ОСОБА_2., і котрі належним чином не були ураховані судом.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність й обґрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги захисника, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності винності ОСОБА_2.  у вчиненні розбою, за попередньою змовою із ОСОБА_3, стверджується сукупністю зібраних у справі доказів є правильним і у касаційній скарзі не оспорюється.

         Правильність кваліфікації дій ОСОБА_2. за ч.2 ст. 187 КК України, сумнівів не викликає.

Призначаючи ОСОБА_2. покарання, місцевий суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, урахував тяжкість вчиненого злочину та дані про особу засудженого. Суд дійшов  висновку  щодо  необхідності  призначення  ОСОБА_2. покарання у виді позбавлення волі і при цьому застосував ст. 69 КК України.

Проте, як убачається зі справи, місцевий суд не достатньо повно урахував обставини, що суттєво впливають на міру покарання, а саме, те, що засуджений є напівсиротою, має батька інваліда першої групи, інші сімейні обставини, стан здоров'я, що у потерпілого просив вибачення та відшкодував завдану йому моральну та матеріальну шкоду.

Крім того, судом не ураховано, що ОСОБА_2 вчинив злочин у віці 18 років та під впливом раніше судимого ОСОБА_3, який крім зазначеного злочину, неодноразово вчиняв крадіжки мобільних телефонів та іншого майна громадян протягом березня - червня 2004 р.

Ураховуючи конкретні обставини справи та наведені дані про особу винного, колегія суддів вважає за можливе зменшити призначене ОСОБА_2. покарання до 3,5 років позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 16 червня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 5 жовтня 2005 року змінити.

Пом'якшити ОСОБА_2 покарання і вважати його засудженим за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України  на три роки позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

С у д д і:

Кравченко К.Т.                      Гошовська Т.В.                         Канигіна Г.В.