У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця м. Києва,

в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено:

         за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі;

         за ст.ст. 15, 185 ч. 4 КК України на 5 років позбавлення волі.

         На підставі ст. 70 КК України остаточно ОСОБА_1. призначено покарання на 5 років позбавлення волі.

         Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 1 липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1. змінено: в порядку ст. 365 КПК України виключено з вступної частини вироку посилання суду в анкетних даних про наявність судимості у ОСОБА_1.; з мотивувальної частини вироку виключено вказівку суду про спричинення значної шкоди по епізоду від 31.01.2003 р. та таку ж кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ст.ст. 15, 185 ч. 4 КК України.

         Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, вирок щодо якого в касаційному порядку не оскаржується.

         ОСОБА_1. засуджено за те, що він 14 січня 2003 року, близько 1 години, будучи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2, проникнули до кафе “ІНФОРМАЦІЯ_2”, що по АДРЕСА_1 м. Києва, звідки викрали належний ОСОБА_3 тюнер “Самсунг” вартістю 1 600 гривень.

         31 січня 2003 року, близько 22 години, ОСОБА_1, проникнувши до квартири №АДРЕСА_2 м. Києва, таємно викрав належний ОСОБА_4 відеомагнітофон “Тошиба” вартістю 1 000 гривень.

         Він же 19 лютого 2003 року, проникнувши до магазину, що по АДРЕСА_1 м. Києва, намагався таємно викрасти мобільні телефони і муляжі телефонів загальною вартістю 4 341 гривню, які належали ОСОБА_5, однак свій умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками міліції.

         У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації його дій, просить пом'якшити призначене йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

         Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволення.

         Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1, у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, що засудженим не оспорюється.  

         Суд повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.

         Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.

         Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчинених злочинів, даним щодо особи засудженого.

         Саме з урахуванням пом'якшуючих відповідальність обставин, на які є посилання у скарзі, суд призначив мінімальне покарання, передбачене санкціями інкримінованих статей.

         Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

         Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України -

                                              у х в а л и л а :

         Відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1.

                                                     Судді :