ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2014 року Житомир справа № 806/819/14
категорія 5.2.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панкеєвої В.А.,
за участі секретаря Бондаренка Д.А.,
за участі представника позивача Лебідь О.П.,
за участі представника відповідача Меодушевського М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" до Житомирської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішення № 101060000/2013/300598/2 від 15.08.2013 і картки відмови № 101060000/2013/00707 від 15.08.2013,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" (далі - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило, визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України № 101060000/2013/300598/2 від 15 серпня 2013 року про коригування митної вартості товарів та картку відмови у митному оформленні № 101060000/2013/00707 від 15 серпня 2013 року. У обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ "Укрполіскорм" зазначає, що для здійснення митного оформлення товарів, за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), застосованим позивачем, крім самої декларації, митному органу були надані усі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару відповідно до п.2 ст.53 Митного кодексу України. Проте, на думку позивача, митним органом безпідставно не були взяті до уваги документи, з причин відсутності в них достатньої інформації, необхідної для підтвердження заявленого декларантом розрахунку митної вартості. Позивач вважає, що у Житомирської митниці не було достатніх підстав для визначення митної вартості з використанням другорядного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, оскільки митним органом не доведено існування обставин, які б підтверджували обґрунтованість його сумнівів щодо задекларованої декларантом митної вартості імпортованих товарів. Також зазначив, що внаслідок безпідставного невизнання митним органом митної вартості товарів заявленої позивачем та скоригованої митним органом в сторону її завищення Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" змушене було розмитнити товар під фінансові гарантії шляхом сплати до бюджету митних платежів у розмірі 21775,73 грн, з яких 5091,45 грн - ввізне мито та 16684,28 грн - податок на додану вартість, які просить повернути.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з вищенаведених підстав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в письмових запереченнях.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області в судове засідання не з'явився, до суду надіслав письмові заперечення на позовну заяву та просив розглядати справу без його участі.
Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 25 січня 2013 року між ТОВ "Укрполіскорм", Україна, (Покупець) та компанією "Evonik Industriеs AG", Німеччина, (Постачальник) укладено договір № 00005 (а.с.57-62), за умовами якого Постачальник продає, а Покупець купує МетАМИНО DL-Метионин кормовий (далі - Товар) в кількості та за цінами зазначеними у інвойсах на кожну окрему партію товару. Крім того, на кожну поставку товару Контракт має доповнюватись Специфікацією, яка визначає кількість та вартість товару погодженого постачальником з покупцем відповідно до п.2.1 цього Договору.
Поставка товару, згідно із п.2.3. Договору, здійснюється вантажними автомобілями в мішках по 25 кг на умовах СІР, Україна (Інкотермс 2010), або у відповідності з іншими умовами погодженими сторонами. Вантажовідправниками за вказаним договором (контрактом) є: "Евоник Антверпен Н.В." (Тийсманстуннель Вест 2040 Антверпен Бельгія); "Евоник Дегусса ГмбХ" (Верк Весселинг Кельнер Штрассе 122, 50389, Весселинг Германия). Товаросупровідні документи, у тому числі інвойси, виписуються працівниками і засвідчуються печатками, які знаходяться у цих підрозділах Постачальника.
Розділом 4 вказаного договору передбачено, що інвойс на оплату з відстрочкою платежу, або 100% передоплата за товари виставляється в Євро і оплата здійснюється покупцем в Євро, ціна погоджується між постачальником і покупцем на кожну поставку товару і фіксується в кожному інвойсі на кожну окрему партію продукції, та є невід'ємною частиною Контракту. Передоплата здійснюється щонайменше за 10 календарних днів до підтвердженої дати поставки товару.
15 серпня 2013 року ТОВ "Укрполіскорм" було заявлено до митного оформлення на Житомирській митниці Міндоходів отриманий від Компанії "Evonik Industriеs AG", Німеччина, за договором № 00005 від 25.01.2013 та специфікації № 9 від 05.08.2013 до нього кормову добавку - DL-Methionine feed grade 99% (DL - метіонін кормової якості 99 %) та подано до відповідача митну декларацію № 101060000/2013/014023 (а.с.70).
Митна вартість товару була визначена товариством за ціною господарської операції, вчиненої у відповідності до вимог контракту від 25.01.2013 № 00005 на підставі інвойсу № 72273797 від 07.08.2013 та специфікації № 9 від 05.08.2013 в розмірі 2,72 євро за кг, загальною вартістю 55600,00 євро.
За результатами здійснення аналізу супровідних документів поданих разом з МД № 101060000/2013/014023, Житомирською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № 101060000/2013/300598/2 від 15.08.2013 (а.с.73). Згідно з рішенням митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, подані для митного оформлення, містять розбіжності (підписи від імені продавця у інвойсі № 72273797 від 07.08.2013 відрізняються від підпису від імені продавця у контракті № 00005 від 25.01.2013 та специфікації № 9 від 05.08.2013 до контракту), а також у зв'язку з неподанням декларантом на письмову вимогу митного органу відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. За результатами проведеної консультації митну вартість визначено за методом 2б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, яка ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостях МД № 101060000/2013/011754 від 15.07.2013, з урахуванням коригувань на обсяг партії товарів, умови поставки, комерційні умови тощо, що відповідає принципам і критеріям, визначеним Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: Митний кодекс України, інформація цінової бази щодо товарів митне оформлення яких уже здійснено.
Згідно рішення про коригування митної вартості товару № 101060000/2013/300598/2 від 15.08.2013, митним органом було скориговано ціну товару в сторону її завищення та надано картку відмови в митному оформленні випуску товару № 101060000/2013/00707 від 15.08.2013 (а.с.74).
Крім наданих до декларації документів, на вимогу митного органу, декларантом додатково було надано для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до ч. 3 ст.53 МК України, наступні документи: цінову експертизу ДП "Держзовнішінформ" Міністерства Економіки і розвитку України № 11/324 від 05.04.2013; підтвердження замовлення компанії Evonik Industries AG № 23578761 від 15.07.2013; прибуткову накладну № ПН-00000000000000187 від 15.08.2013; видаткові накладні № РН-0000160, № РН-0000161 від 19.08.2013, № РН-0000166 від 23.08.2013; податкові накладні № № 3, 4, 6 від 19.08.2013, № 9 від 22.08.2013; витяг з документу податкової звітності: додаток до декларації з ПДВ за серпень 2013 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних; квитанцію центрального порталу ДПС про отримання реєстру виданих та отриманих податкових накладних; платіжні доручення № 1 від 24.09.2013, № 2 від 01.10.2013, № 3 від 01.10.2013 на оплату по інвойсу № 72267789 від 10.07.2013, на який оформлена ВМД.
Не погодившись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару в сторони її завищення, декларантом відповідно до ч.1 ст.55 МК України, здійснено випуск товарів у вільний обіг зі сплатою митних платежів згідно з заявленою митною вартістю та під гарантійні зобов'язання, у зв'язку з чим сплачено додатково до державного бюджету митних платежів у розмірі 21775,73 грн.
Вирішуючи, з урахуванням наведеного, спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 49 Митного Кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).
За приписами статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього кодексу та цією главою.
Частиною 1 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно із п.1 ч.4 ст.54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу наведених вище правових норм випливає, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Також це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.
Між тим, відповідно до вимог частини ч.3 ст.53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч.1 ст.55 МК України).
За правилами статті 264 Митного кодексу України, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації (частина одинадцята статті 264).
У статті 57 МК України закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Згідно з частиною першою цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Приписами частин другої - п`ятої статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною 2 статті 58 МК України.
Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Судом встановлено, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи.
При цьому, суд погоджується з доводами відповідача про те, що митниця має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, однак зазначає, що такі повноваження мають бути реалізовані лише за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Про це також йдеться у листі Міністерства доходів і зборів України від 31.03.2014 № 7420/7/99-99-24-02-04-17.
Під час розгляду даної справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Житомирської митниці щодо вартості імпортованого товару. Представником відповідача не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" основні та додаткові документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни.
Правову позицію з даного питання було викладено в постанові Верховного Суду України від 01.10.2013 (справа № 21-354а13), в якій зазначено, що "... наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів".
Встановлено, що під час контролю за правильністю визначення митної вартості товару декларантом одночасно з поданням МД, митному органу було надано всі необхідні документи, які підтверджують ціну товару зазначену у декларації, зокрема, умовами розділом 4 Контракту, встановлено, що інвойс на оплату з відстрочкою або 100% передоплата за товари виставляється в Євро і оплата здійснюється покупцем в Євро, ціна погоджується між постачальником і покупцем на кожну поставку товару і фіксується в кожному інвойсі на кожну окрему партію товару, і є невід'ємною частиною Контракту. Передоплата здійснюється що найменше за 10 календарних днів до підтвердженої дати поставки товару.
Так, відповідно до контракту № 00005 від 25.01.2013, специфікації № 9 від 05.08.2013, інвойсу від 07.08.2013 № 72273797, що є його невід'ємними додатками, визначено ціну товару, яка становить 55600,00 євро.
Разом з цим, суд враховує, що подання митному органу для митного оформлення товару висновку про якісні та вартісні характеристики товарів; копії митної декларації країни відправлення; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, відповідно Митного кодексу України, не є обов'язковим. Такі документи в якості додаткових надаються у випадку необхідності підтвердження відомостей про митну вартість товару, що містяться в основних доданих до декларації документах, достовірність яких викликає сумнів у митного органу.
У судовому засіданні представник відповідача зазначав, що підставою для коригування митної вартості слугувало те, що під час аналізу товаросупровідних документів поданих разом з МД № 1010600000/2013/014023, митним органом виявлено, що підписи від імені продавця у інвойсі № 72273797 від 07.08.2013 відрізняються від підпису від імені продавця у контракті № 00005 від 25.01.2013 та специфікації № 9 від 05.08.2013 до контракту.
Зважаючи на такі доводи представника митного органу, суд зазначає, що відповідно до роз'яснень Міністерства фінансів України, форма рахунку - фактури (інвойсу) не відноситься до типових форм, які затверджуються Державним комітетом статистики України, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено.
У свою чергу, представником позивача було надано митному органу лист Евонік зі зразками підписів уповноважених осіб.
Окрім цього, під час судового розгляду справи представником відповідача було вказано, що сумніви стовно ціни задекларованого позивачем товару виникли у митного органу за результатами аналізу відомостей, що містяться у базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, зокрема, відповідачем встановлено, що заявлена позивачем митна вартість на товар не відповідала МД № 101060000/13/011754 від 15.07.2013.
Суд не погоджується з такими доводами відповідача, так як зазначена система відповідно до приписів МК України носить інформаційний характер і не є виключною підставою відмови визнання задекларованої митної вартості декларантом, оскільки така підстава для коригування не передбачена ст.55 МК України і не викладена в ст.VII ГАТТ та в Угоді про застосування ст.VII ГАТТ.
Слід звернути також увагу на те, що наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що товар, який задекларовано товариством з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Враховуючи, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.
Також оскаржуване рішення винесене з порушенням ч.1 та 2 ст.55 МК України, оскільки у ньому відсутні відомості, зокрема, щодо того, які обґрунтовані підстави встановив митний орган з приводу того, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
У порушення ч.2 ст.55 МК України, пункту 2.1. Розділу 2 (опис гр.33) Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 № 598, відповідач при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - 2а не зазначив у спірному рішенні докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Натомість, матеріалами справи підтверджено, що декларантом під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митної декларації, митному органу було подано всі необхідні документи, які підтверджують ціну товару зазначену у декларації, зокрема, документи передбачені в ч.2 ст.53 МК України.
За таких обставин, висновок Житомирської митниці, правонаступником якої є Житомирська митниця Міндоходів, про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим, а тому рішення про коригування митної вартості № 101060000/2013/300598/2 від 15 серпня 2013 та картка відмови у митному оформленні № 101060000/2013/00707 від 15 серпня 2013 є протиправними, відтак позов ТОВ "Укрполіскорм" є обґрунтованим.
У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 255 грн 78 коп підлягає відшкодуванню на користь ТОВ "Укрполіскорм" з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 101060000/2013/300598/2 від 15.08.2013 і картку відмови у митному оформленні № 101060000/2013/00707 від 15.08.2013.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирської області 255,78 грн. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Панкеєва