У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 січня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_1. та ОСОБА_2 на вирок Дебальцевського міського суду Донецької області від 29 червня 2004 року, яким засуджено

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця та мешканця м. Дебальцево,

раніше не судимого

         за ст. 307 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.

         Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24 вересня 2004 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

         Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, вирок щодо якого в касаційному порядку не оскаржується.

         ОСОБА_2 засуджено за те, що він 10 лютого 2003 року, близько 14 години, знайшовши на вул. Соціальній м. Дебальцево пакунок з стеблинами дикоростучої коноплі, зберігав його при собі з метою подальшого збуту.

         Цього ж дня, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, запропонував останньому збути цей наркотичний засіб, на що ОСОБА_3 дав згоду.

         17 лютого 2003 року за місцем свого проживання ОСОБА_3 працівниками міліції була виявлена та вилучена речовина рослинного походження темно-зеленого кольору - канабіс, вагою 826,3 г, яку засуджений зберігав з метою подальшого збуту.

         У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить вирок щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу закрити у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні інкримінованого злочину. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що досудове слідство пройшло неповно та однобічно, а показання засуджених, в яких вони визнавали свою вину, отримані з порушеннями вимог кримінально-процесуального законодавства та з порушенням права на захист. Вважає, що ОСОБА_2 не пропонував ОСОБА_3 збувати наркотичний засіб.

         У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_2  наводить аналогічні скарзі захисника ОСОБА_1. підстави для скасування постановленого вироку.

У доповненні до касаційної скарги захисник вказує на те, що в матеріалах справи є нескасована постанова слідчого про відмову у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст. 307 ч. 2 КК України, а також засуджених не викликали до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів.

Так засуджений ОСОБА_3 під час досудового слідства пояснював, що ОСОБА_2 приніс йому коноплю і запропонував її продавати, на що він погодився. Згодом цей наркотичний засіб у нього вилучили працівники міліції.

Свідок ОСОБА_4. на досудовому слідстві також вказувала на те, що наркотичний засіб її сину з метою продажу приніс ОСОБА_2

З показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6. вбачається, що вони були запрошені у якості понятих під час вилучення з будинку ОСОБА_4 наркотичного засобу.

Згідно з висновком судово-хімічної експертизи вилучена у ОСОБА_3 речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Доводи захисників про те, що показання на досудовому слідстві ОСОБА_3 давав під психологічним тиском з боку працівників міліції є надуманими і спростовуються матеріалами справи.

Крім того, як обґрунтовано зазначив апеляційний суд, правоохоронні органи до написаної ОСОБА_3. заяви про добровільну видачу наркотичних засобів, не мали ніякої інформації стосовно вчиненого злочину.

Безпідставними є і посилання захисників на те, що при проведенні огляду помешкання не були присутні поняті, оскільки спростовуються самим же протоколом огляду, а також показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6. та ОСОБА_7

         Суд повно дослідив обставини злочину, дав зібраним доказам належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.

         Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які би тягли скасування постановлених щодо  ОСОБА_2 судових рішень не встановлено.

         Посилання захисника на те, що в матеріалах справи є не скасована постанова слідчого щодо ОСОБА_2 за ст. 307 ч. 2 КК України і тому провадження по справі необхідно було закрити є надуманими.

         Так, 10 квітня 2003 року слідчим СВ Дебальцевського МВ УМВС винесено зазначену постанову, однак вона лише стосується факту передачі (збуту) ОСОБА_2. ОСОБА_3 наркотичного засобу, оскільки було встановлено, що вказані особи діяли за попередньою змовою.

         Надуманими є доводи захисника про те, що засуджені не були викликані в суд апеляційної інстанції, оскільки таких заяв ні від ОСОБА_2 ні від ОСОБА_3 не надходило.

         Твердження касаторів про те, що під час досудового слідства були порушені вимоги ст.ст. 120, 156 КПК України, а також щодо порушення права ОСОБА_2 на захист є необґрунтованими, за обставин, викладених в ухвалі апеляційного суду.

         Даний висновок суду сумнівів не викликає.

         Покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого злочину, даним щодо особи засудженого.

         Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

         Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України -

                                             у х в а л и л а :

         Відмовити у задоволенні касаційних скарг захисникам ОСОБА_2 та ОСОБА_1

                                                 Судді :