У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення за за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі- продажу житлового будинку недійсними, визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Куйбишевського районного суду Донецької області від 19 липня 2004 року та ухвалу суду Донецької області від 27 вересня 2004 року, касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Куйбишевського районного суду Донецької області від 26 листопада 2004 року та ухвалу суду апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2005 року, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона придбала на підставі договору купівлі-продажу у ОСОБА_7 частину жилого будинку та й оформила право власності у встановленому законом порядку, зареєструвала договір купівлі-продажу в БТІ, проте відповідачі відмовилися виписатися та звільнити придбаний нею жилий будинок.
У квітні 2004 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу жилого будинку недійсними, визнання права власності.
Рішенням Куйбишевського районного суду Донецької області від 19 липня 2004 року, залишеним без змін ухівалою апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2004 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвалою Куйбишевського районногог суду Донецької області від 26 листопада 2004 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2005 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у цій справі.
У жовтні 2004 року ОСОБА_3 було подано касаційну скаргу, до якої приєдналися ОСОБА_2, ОСОБА_4., ОСОБА_5 на рішення Куйбишевського районного суду Донецької області від 19 липня 2004 року та ухвалу суду Донецької області від 27 вересня 2004 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 просять скасувати рішення Куйбишевського районного суду Донецької області від 19 липня 2004 року та ухвалу суду Донецької області від 27 вересня 2004 року, а у касаційній скарзі від 24 березня 2005 року ОСОБА_2 просить скасувати ухвалуз Куйбишевського районного суду Донецької області від 26 листопада 2004 року та ухвалу суду апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2005 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Куйбишевського районного суду Донецької області від 19 липня 2004 року та ухвалу суду Донецької області від 27 вересня 2004 року, ухвалу Куйбишевського районного суду Донецької області від 26 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 березня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Романюк Я.М.