269/2225/14-ц
№ 4-с/269/17/2014
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 липня 2014 року. Совєтський районний суд м.Макіївки Донецької області в складі головуючого
судді НІКІШИНА Ю.В.
при секретарі СИДОРОВОЇ О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу
Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконним та скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання відкрити виконавче провадження
В С Т А Н О В И В :
12.06.2014 року до суду надійшла скарга публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області.
В обґрунтування вимог представник заявника зазначила, що за заявою ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» про видачу судового наказу Совєтським районним судом м.Макіївки 10.12.2012 року по цивільній справі було постановлено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за невраховану електричну енергію у розмірі 2 3937,29 грн. та судового збору у розмірі 214,60 грн. Постановою державного виконавця Совєтського ВДВС ВП № 43326142 від 16.05.2014 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», п.п. 3.3 «Інструкції з організації примусового виконання рішень». Вважає, що державним виконавцем винесена постанова з порушенням норм ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки посилання державного виконавця на вимоги ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» та відсутність ідентифікаційного номеру в виконавчому листі не є перешкодою у відкритті виконавчого провадження, тому що ідентифікаційний номер боржника, дата його народження у виконавчому листі зазначаються, якщо вони відомі суду. Відповідно до вимог ст. 8 ЗУ «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» відомості щодо ідентифікаційного номеру боржника є інформацією з обмеженим доступом і надаються державним органам відповідно до чинного законодавства. Також відповідно до ст. ст. 2, 5 ЗУ «Про захист персональних даних» дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків є персональними даними і за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом. За таких обставин відомості щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків, повної дати народження боржника можуть бути надані на вимогу лише державного органу, а також особи, яку такі відомості стосуються. Згідно вимог ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію, зокрема ідентифікаційний номер боржника. Зазначену постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження були отриманні ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 04.06.2014 року за вхід. №4428, тому строк, встановлений для оскарження постанов дотриманий. Просить визнати дії державного виконавця Совєтського ВДВС при винесені постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження незаконною та скасувати зазначені постанови, зобов'язавши відкрити виконавче провадження за постановленим судовим наказом.
Представник ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в судове засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.
Представник Совєтського ВДВС Макіївського МУЮ в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази в сукупності, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2013 року Совєтським районним судом м. Макіївки за заявою ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» видано судовий наказ №2-н/269/926/2013 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ВП «Макіївський об'єднаний район електричних мереж» заборгованості за спожиту електроенергію 2 393,29 грн., судовий збір 214,60 грн. Наказ набув чинності 07.10.2013 року.
При поданні заяви про видачу судового наказу відомості про ідентифікаційний номер боржника не зазначались, відповідно, в судовому наказі цей номер не зазначено.
Постановою державного виконавця Совєтського ВДВС Макіївського міського управління юстиції Бузановою М.С. від 16.05.2014 року відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вказаного наказу в частині стягнення заборгованості ВП №43326141, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». У супровідному листі, яким на адресу стягувача направлено копію постанови роз'яснено про те, що стягувач має право звернутись до суду, що видав виконавчий документ для приведення його у відповідність з вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Діюче цивільно-процесуальне законодавство України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи.
Стаття 384 ЦПК України передбачає, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до вимог ст.385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Скарга надійшла до канцелярії суду 12.06.2014 р., постанову державного виконавця від 16.05.2014 р. заявник отримав 04.06.2014 р.
Згідно з вимогами ч. 2 ст.103 ЦПК України, судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення його до виконання.
Відповідно п.3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 04 липня 2012 року № 5037-VI, що набрав чинності з 8.08.2012 року, у виконавчому документі зазначаються, крім інших даних, індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Тому виходячи із дійсного змісту п.3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» станом на час видачі судового наказу наказ повинен був відповідати вимогам зазначеного закону та містити відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Згідно ч. 2 ст. 32 Конституції України ч.1 ст.302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.
Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в рішенні Конституційного Суду України від 20.01.2012 року №2-рп/2012, відповідно до п. 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Виходячи з правової позиції, що виклав Верховний Суд України в своїй постанові від 25.06.2014 року при перегляді ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.12.2013 року в цивільній справі за скаргою ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» на дії державного виконавця, відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, оскільки п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.
У відповідності вимог ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Оскільки судовий наказ не містить ідентифікаційного коду боржника, після відкриття виконавчого провадження державний виконавець може зробити відповідний запит у відповідності вимог ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», та отримати необхідну інформацію, зокрема конфіденційну щодо присвоєння ідентифікаційного коду боржникові.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про неправомірність дій державного виконавця Совєтського відділу ДВС Макіївського МУЮ при ухваленні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №43326142 від 16.05.2014 року за судовим наказом Совєтського районного суду м.Макіївки №2-н/269/926/2013 р., зобов'язавши державного виконавця відкрити виконавче провадження за вказаним наказом.
На підставі ст.383-387 ЦПК України, ст.11, 18, 26 Закону України «Про виконавче провадження» суд
У Х В А Л И В :
Скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконним та скасування постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання відкрити виконавче провадження, - задовольнити.
Визнати дії державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції при ухваленні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №43326142 від 16.05.2014 року за судовим наказом Совєтського районного суду м.Макіївки №2-н/269/926/2013 р. неправомірними.
Зобов'язати державного виконавця Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання судового наказу Совєтського районного суду м.Макіївки №2-н/269/926/13 р., що був ухвалений 13.08.2013 р. за заявою ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати електроенергії.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня її проголошення в Апеляційний суд Донецької області, через даний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя Ю. В. Нікішин