У Х В А Л А

                                  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   18 січня 2007 року                                                                                м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

            Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Замочківської сільської ради  про визнання права на житлове приміщення та за зустрічною позовною заявою Замочківської сільської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з квартири, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Львівської області від        14 червня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2002 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Замочківської сільської ради  про визнання права на житлове приміщення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що  на підставі рішення профкому школи, да вона працювала та працює, їй було вирішено надати квартиру. У зв`язку з цим просила суд зобов`язати відповідача укласти договір найму на дану квартиру.

Замочківська сільська рада звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з квартири, посилаючись на те, що  відповідачі незаконно зайняли та проживають в квартирі №АДРЕСА_1 Жовківського району.

Рішенням Жовківського районного  суду Львівської області від            18 листопада 2003 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської  області від 14 червня          2004 року рішення Жовківського районного  суду Львівської області від               18 листопада 2003 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 Зустрічну позовну заяву Замочківської сільської ради-задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду Львівської області від 14 червня 2004 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга  задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 14 червня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                         Левченко Є.Ф.

                                                                                               Лихута Л.М.

                                                                                              Прокопчук Ю.В.