У Х В А Л А

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   18 січня 2007 року                                                                                м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

                  Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Фонду соціалного страхування  від нещасних випадків на вироництві та професійних захворювань України в Одеській області про стягнення грошових сум, встановлення нової щомісячної суми у відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської  області від    13 травня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Фонду соціалного страхування  від нещасних випадків на вироництві та професійних захворювань України в Одеській області про стягнення грошових сум, встановлення нової щомісячної суми у відшкодування шкоди, мотивуючи тим, що ним було отримано трудове каліцтво й підприємство перераховувало йому грошові суми. Проте після 1995 року підприємство неправильно нарахувало йому кошти у відшкодування шкоди, у зв`язу з чим виникла заборгованість по виплатам, яку й просив стягнути з відповідача.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 17 грудня 2003 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області області від 13 травня 2004 року рішення Березівського районного суду Одеської області від           17 грудня 2003 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду Одеської області області від 13 травня 2004 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга  задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської  області від 13 травня    2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                         Левченко Є.Ф.

                                                                                               Лихута Л.М.

                                                                                              Романюк Я.М.