У Х В А Л А

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   19 січня 2007 року                                                                                м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

               Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до СВК “Світанок” про поновлення на роботі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 25 грудня 2001 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 4 липня  2002 року,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2000 року  року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до СВК “Світанок” про поновлення на роботі, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що його було незаконно звільнено відповідачем з роботи. У зв`зку з зазначеним просив суд задовольнити її позовну заяву та стягнути з відповідача на його користь кошти на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 25 грудня 2001 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 4 липня 2002 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Саратського районного суду Одеської області від 25 грудня 2001 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 4 липня  2002 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.

Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Саратського районного суду Одеської області від 25 грудня 2001 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 4 липня  2002 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                        Левченко Є.Ф.

                                                                                              Лихута Л.М.

                                                                                              Романюк Я.М.