16 січня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

               Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Хоцьківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області,  Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадщину і договору купівлі-продажу квартири та усунення перешкод у здійсненні права власності, та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності,  за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 лютого 2005 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва  від 13 липня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 1997 р. ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3. і ОСОБА_4. про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадщину і договору купівлі-продажу квартири.

Справа розглядалась судами неодноразово. В серпні 2002 р. ОСОБА_4. пред'явила в суді позов до ОСОБА_1. про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності, а остання в лютому 2003 р. - додатковий позов про  усунення перешкод у здійсненні права власності.

Останнім рішенням Святошинського районного суду м. Києва  від 24.02.2005 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва  від 13.07.2005 р., позов  ОСОБА_4. задоволено, а в позові ОСОБА_1. відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1.  просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на невірне з'ясування судами фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ОСОБА_4. вказує на те, що судові рішення, на її думку, є законними і обґрунтованими.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Відмовляючи в позові ОСОБА_1. та задовольняючи  позов ОСОБА_4., місцевий  суд  виходив з того,  що  складений  спадкодавцем  заповіт  на  ім'я ОСОБА_2 було посвідчено уповноваженою особою з дотриманням вимог закону, доводи ОСОБА_1. щодо його недійсності не підтверджені зібраними доказами, а тому цей останній заповіт відповідно до вимог закону скасував попередній заповіт, що був складений на ім'я позивачки.

Апеляційний суд  погодився з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 лютого 2005 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва  від 13 липня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :