У Х В А Л А

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 січня 2007 року                                                                                     м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

                  Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М., -

 розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до СГ ВАТ “Україна” Татарбунарського району Одеської області про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 19 серпня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2003 року ОСОБА_1.  звернувся до суду з позовом до СГ ВАТ “Україна” Татарбунарського району Одеської області про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що його було незаконно звільнено з роботи відповідачем. У зв`зку з цим змушений був звернутися до суду із вказаним позовом.

         Рішенням Татарбунарського районного суду  Одеської області від 6 серпня 2003 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

         Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 серпня 2004 року рішення Татарбунарського районного суду  Одеської області від 6 серпня 2003 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 19 серпня 2004 року,  посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга  задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 19 серпня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                          Левченко Є.Ф.

                                                                                            Лихута Л.М.

                                                                                             Романюк Я.М.