АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 554/16735/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/2036/14 Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І.
Доповідач Карпушин Г. Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Абрамова П.С., Корнієнка В.І., при секретарі: Рибак О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія «Арія», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві, територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Полтавській області, про встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві, визнання незаконним акту про нещасний випадок на виробництві, не пов'язаного з виробництвом та його скасування, та зобов'язання відповідача скласти акт про нещасний випадок на виробництві,-
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія «Арія», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві, територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Полтавській області, про встановлення факту настання нещасного випадку на виробництві, визнання незаконним акту про нещасний випадок на виробництві, не пов'язаного з виробництвом та його скасування, та зобов'язання відповідача скласти акт про нещасний випадок на виробництві.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Судові витрати віднесено за рахунок держави.
З даним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій прохав рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апелянт вважає, що рішення місцевого суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення даного спору, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Судове засідання проводилося за участі сторін та інших осіб по справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення на підставі наступного.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ТОВ ВКК «Арія» на посаду інженера-механіка групового відділу транспортного забезпечення та обслуговування автотранспортних та електромеханічних засобів, згідно наказу №47 від 28 листопада 2011 року, що вбачається із копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07 грудня 1983 року (а.с. 27-29).
29 травня 2013 року приблизно о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебуваючи у службовому кабінеті ТОВ ВКК «Арія», впав та отримав травму хребта. Згідно довідки першої міської клінічної лікарні №13/746 від 31 серпня 2013 року ОСОБА_1 встановлений діагноз: закрита спінальна травма. Взривний перелом L2 хребця з наявністю відносного стенозу спинномозкового каналу. Згідно класифікаціям МКХ-10: Т 09.0, Т 08.0 травма відноситься до тяжкої (а.с. 71). З повідомленням 1-ої міської клінічної лікарні від 27 вересня 2013 року за вих. № 3450, 29 травня 2013 року о 16.00 в приймальне відділення був доставлений ОСОБА_1 з діагнозом: стан після епінападу, забій поперекового відділу хребта. Оглянутий лікарем - неврологом встановлений діагноз: закрита спінальна травма. Взривний перелом L2 хребця з наявністю відносного стенозу спинномозкового каналу кіфотичною деформацією поперекового лордозу, ретролістезу L2-1 ст., дорсальної протрузії між хребцевого диску L2 - L3. Хворий за наполяганням та погодженням з зав. Нейрохірургічним відділенням ПОКЛ Тоневим М.Д. направлений в нейрохірургічне відділення ПОКЛ (а.с.64). 13 січня 2014 року ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК від 13 січня 2014 року.
17 жовтня 2013 року комісією з розслідування нещасного випадку, що стався 29 травня 2013 року складений Акт форми Н-5, згідно висновку комісії: нещасний випадок не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом (а.с.15-21).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 місцевий суд виходив з відсутності впливу небезпечного або шкідливого чинника, а також з відсутністю медичного висновку, який би пов'язував одержання потерпілим травми з впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища, а тому прийшов до висновку, що комісією підприємства правильно складеений акт за формою Н-5, а нещасний випадок визнаний таким, що не пов'язаний з виробництвом.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці», п. п. 10,13, 34 постанови Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 «Про порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» роботодавець повинен організовувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов'язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку. Зазначена комісія зобов'язана з'ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою. За результатами роботи комісії складаються акти форми Н-1 та Н-5, якщо нещасний випадок пов'язаний із виробництвом, або форми НПВ, якщо він з виробництвом не пов'язаний. У разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, зі змістом акта за формою Н-5 або формою НВП чи незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду.
Беручи до уваги обставини справи та зазначені положення закону, проведене відповідачем розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем в цілому відповідає порядку та умовам визначених Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Висновки комісії, утвореної відповідачем, відповідають матеріалам розслідування та фактично знайшли своє погодження у територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Полтавській області, тобто органу на який законодавчо покладено обов'язок по контролю за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування.
Доводи апелянта є необґрунтованими виходячи з відсутності належних і достатніх доказів, які б підтверджували, що нещасний випадок стався з останнім під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов'язків. При цьому позивачу, як в місцевому суді, так і суді апеляційної інстанції роз'яснювалося його право на заявлення клопотань про збір доказів, в тому числі щодо призначення експертизи для встановлення причин погіршення його стану здоров'я, проте те останній своїм правом не скористався.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір у цій частині місцевий суд правильно з'ясував обставини справи, всебічно та об'єктивно перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.
Інші доводи апелянта, є необґрунтованими, не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому задоволенню вони не підлягають.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2014 року - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Г.Л. Карпушин