19 січня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

               Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання відомостей такими, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хустського районного суду  Закарпатської області  від 24 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду  Закарпатської області від 3 серпня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Хустського районного суду Закарпатської  області  від 24.02.2006 р., залишене без змін  ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області  від 3.08.2006 р., яким позов задоволено частково: визнано відомості, які поширив відповідач щодо позивачок про статеві стосунки з ним такими, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність позивачок та стягнуто з відповідача на користь кожної з них по 1000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_3 посилається на невірну оцінку судами зібраних доказів, неправильне застосування  норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення без направлення справи на новий розгляд.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт поширення відповідачем недостовірної та негативної інформації про позивачок та завдання їм цими діями моральної шкоди мав місце.     

Апеляційний суд  погодився з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Хустського районного суду  Закарпатської області  від 24 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду  Закарпатської області від 3 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :