12 січня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

               Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Слов'янського  міськвиконкому  Донецької  області,   третя  особа  ДКП   “ЖЕВ” м. Слов'янська, про визнання розпорядження незаконним, визнання свідоцтва про право власності на житло і договору купівлі-продажу квартири недійсними, виселення і вселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право на  жилу площу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Слов'янського міського суду Донецької області від 12 березня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 11 серпня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 1996 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, Слов'янського міськвиконкому Донецької області про визнання розпорядження незаконним, визнання свідоцтва про право власності на житло і договору купівлі-продажу квартири недійсними, виселення і вселення. ОСОБА_2 пред'явив зустрічний позов доОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право на  жилу площу.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Слов'янського міського суду Донецької області від 12.03.2004 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11.08.2004 р., первісний позов задоволено,  а  в зустрічному позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3. просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на невірне з'ясування судами фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

  Задовольняючи позов і відмовляючи в зустрічному позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був відсутній в спірній квартирі з поважних причин, а ОСОБА_2 у його відсутність незаконно приватизував квартиру і здійснив її відчуження  з порушенням законних прав позивача.

                   Апеляційний суд  погодився з таким висновком суду першої інстанції.

 Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухваленні з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Слов'янського міського суду Донецької області від 12 березня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 11 серпня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :