15 січня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

               Левченка Є.Ф.,  Романюка Я.М.,  Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Управління Житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4,  про виселення та за позовом Відкритого акціонерного товариства “Родон” до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківське ОБТІ, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, за касаційною скаргою Управління Житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської  області від 10 серпня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2001 р. Управління Житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі - УЖКГ) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2 про виселення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру.

Справа розглядалась судами неодноразово. До участі в справі судом залучено як належного співпозивача ВАТ  “Родон”, як співвідповідача ОСОБА_3 та третіх осіб. 

Останнім рішенням  Івано-Франківського міського суду  Івано-Франківської області  від 28.05.2004 р. позов  УЖКГ задоволено, а в позові ВАТ  “Родон” відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської  області від 10.08.2004 р. рішення місцевого суду в частині задоволення позову скасовано та ухвалено нове рішення, яким УЖКГ у позові  відмовлено.

У касаційній скарзі УЖКГ просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, ОСОБА_1. вказує на те, що рішення апеляційного суду, на його думку, є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову УЖКГ в позові, виходив з того, що ОСОБА_1. є наймачем спірної квартири, вселився й проживає в ній на законних підставах, письмового зобов'язання на переселення в інше житло не надавав, а тому його виселення без надання іншого житла неможливе.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу Управління Житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради відхилити.

Рішення  Апеляційного суду Івано-Франківської  області від 10 серпня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :