У Х В А Л А

                                     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   18 січня 2007 року                                                                                м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

               Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Ізяславської районної центральної лікарні про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Ізяславської районної центральної лікарні на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 1 жовтня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2004 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до Ізяславської районної центральної лікарні про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що її було незаконно звільнено з роботи відповідачем. У зв`язку з цим змушена була звернутися до суду із вказаним позовом.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 1 жовтня 2004 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково. ОСОБА_1. поновлено на роботі та стягнуто з Ізяславської районної центральної лікарні на користь  ОСОБА_1. 546 грн. 76 коп. -заробітної плати за час вимушеного прогулу та 200 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі Ізяславська районна центральна лікарня просить скасувати рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 1 жовтня 2004 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга  задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування  судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу Ізяславської районної центральної лікарні відхилити.

Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 21 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 1 жовтня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                         Левченко Є.Ф.

                                                                                      Лихута Л.М.

                                                                                              Романюк Я.М.