У Х В А Л А

                                  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   18 січня 2007 року                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

               Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом управління житлово-комунального господарства, третьої особи: виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третіх осіб: управління житлово-комунального господарства, ЖЕО № 1 про визнання права користування житловим приміщенням,  за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від    24 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2001 року управління житлово-комунального господарства, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1. про виселення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачка самовільно займає  квартиру № АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську. В добровільному порядку звільнити дане житлове приміщення відповідачка відмовляється.

ОСОБА_1. звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третіх осіб: управління житлово-комунального господарства, ЖЕО № 1 про визнання права користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що була членом померлого квартиронаймача, проживала у спірній квартирі, сплачувала рахунки.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від  24 травня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2004 року, позовні вимоги  управління житлово-комунального господарства, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задоволено. У задоволенні зустрічної позовної заяви відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 24 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2004 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга  задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм процесуального права, і доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судових рішень.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від  24 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                         Левченко Є.Ф.

                                                                                      Лихута Л.М.

                                                                                              Романюк Я.М.