У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    17 січня 2007 року                                                                   м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора Брусилівського району Житомирської області в інтересах Морозівської сільської ради до ОСОБА_1 про виселення з жилого приміщення,

в с т а н о в и л а :

У червні 2004 року прокурор Брусиловського району Житомирської області звернувся до суду з позовом в інтересах Морозівської сільської ради до ОСОБА_1. про виселення.

Зазначав, що відповідачка самовільно зайняла та проживає в житловому будинку № АДРЕСА_1.

ОСОБА_1. на території Морозівської сільської ради не зареєстрована, на квартирному обліку не перебуває.

Рішенням виконкому Морозівської сільської ради НОМЕР_1 № 16 ОСОБА_1. відмовлено в видачі ордера на спірне жиле приміщення.

Прокурор просив виселити відповідачку із займаного жилого будинку без надання їй іншого жилого приміщення та рішення суду звернути до негайного виконання. 

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 22 липня 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 2 листопада 2004 року, позов задоволено частково. Виселено ОСОБА_1. з житлового будинку № АДРЕСА_1 Брусиловського району Житомирської області без надання їй іншого жилого приміщення.

В касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалені рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 324 ЦПК України, підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення та ухвала апеляційного суду постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для їх скасування немає.

Керуючись ст.ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Брусиловського районного суду Житомирської області від 22 липня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 2 листопада  2004 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.