Справа № 22ц-20257/08р. Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко О.В.
Категорія - 21 (1У) Доповідач - Михайлів Л.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
12 лютого 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Неклеси В.І.
суддів: Карнаух В.В., Михайлів Л.В.
при секретарі Чубіній А.В. за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Кривому Розі Дніпропетровської області, ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення недоплат по втраченому заробітку,
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі- ВАТ «КЗРК») , Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту «Кривбасгідрозахист» ( надалі- КДГУ гідрозахисту«Кривбасгідрозахист») , Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі- Відділення Фонду) про стягнення недоплат по втраченому заробітку у зв'язку з ушкодженням здоров*я, одноразової допомоги на утриманців, компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати та моральної шкоди.
Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 уточнював свої позовні вимог, 29.08.2007 року позивач відмовився від свого позову в частині позовних вимог до ВАТ «КЗРК», КДГУ гідрозахисту«Кривбасгідрозахист», ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2007 року прийнято відмову позивача від частини позову і закрито провадження по справі в частині позовних вимог до ВАТ «КЗРК» та КДГУ гідрозахисту«Кривбасгідрозахист» про стягнення недоплат по втраченому заробітку у зв'язку з ушкодженням здоров*я, одноразової допомоги на утриманців, компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати та моральної шкоди.
ВАТ «КЗРК» та ліквідаційну комісію КДГУ Ндрозахисту«Кривбасгідрозахист» притягнуто до участі по справі в якості третіх осіб на боці відповідача.
В уточненій позовній заяві від 21.05.2007 року позивач просив стягнути з Відділення Фонду на його користь недоплату по щомісячних страхових виплатах за період з 01.04.2001 року по 01.03.2007 року - 37 489, 20 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплатит 8 804, 21 грн., стягувати, починаючи з 01.03.2007 року, безстроково щомісячні страхові виплати в сумі 1 222, 04 грн.
Справа розглядалася судом неодноразово.
2
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Відділення Фонду на користь позивача заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 01.04.2001 року по 01.03.2007 року в сумі 22 745, 71 грн., а також ухвалено стягувати щомісяця, починаючи з 01.03.2007 року, по 794, 29 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Судовий збір в сумі 227, 45 грн. компенсовано за рахунок держави.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, оскільки рішення ухвалено з порушенням вимог матеріального та процесуального права, а саме: неправильно застосовано строк позовної давності; рішення є необгрунтованим, в ньому відсутній розрахунок суми відшкодування шкоди станом на 01.09.2001 року; не враховано положення ст. 17 Закону України від 23.09.1999 року «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату професійної працездатності»; не врахований п.3.7.2 Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам, затверджених Постановою Правління ФССНВ України № 83, відповідно до якого відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду, на дату проведейня перерахунку; не виконано вимоги п. 28 «Правил відшкодування шкоди» із змінами внесеними Постановою № 1100 від 03.10.1997 року; Відділення Фонду не є належним відповідачем по справі; суд неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку, не прийняв до уваги, що одночасно з підвищенням тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві фактичного підвищення заробітної плати не відбулося у зв'язку із зміною структури заробітної плати, у зв'язку з чим суд безпідставно застосував коефіцієнт підвищення тарифних ставок та посадових окладів 2, 5 з 01.01.1996 року, коефіцієнт 1, 25 з 01.06.1997 року, коефіцієнт 1, 3 з 01.01.1998 року; судом не надана правова оцінка економічному обгрунтуванню застосування або незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів з червня 1994 року по червень 2001 року.
Позивач ОСОБА_1, не погодившись з рішенням суду, ставить в апеляційній скарзі питання про його зміну та задоволення позовних вимог до Відділення Фонду в повному обсязі, оскільки суд безпідставно не застосував до розрахунку суми середньомісячного заробітку для нарахування суми відшкодування шкоди коефіцієнт підвищення тарифних ставок та посадових окладів 2. 0 з 01 липня 1994 року на підставі Постанови КМУ № 449 від 04.07.1994 року та Наказу ВО «Кривбасруда» № 121 від 10.08.1994 року; необгрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації з Відділення Фонду.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в шкідливих умовах праці прохідником шахти «Північна- Вентиляційна» ВАТ «КЗРК» з 1981 року по 1987 рік, де отримав професійне захворювання.
Висновком МСЕК від 08.06.1995 року йому вперше встановлено 40 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності з 01.06.1995 року.
В подальшому ступінь втрати професійної працездатності змінювався.
3
Наказом № 450 від 20.06.1995 року ( а.с. 21 т.1) позивачу визначено розмір втраченого заробітку, виходячи із середньомісячної заробітної плати прохідника 5 розряду за січень- квітень 1992 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 1992 року № 276 із застосуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві.
Станом на 01.06.1995 року середньомісячна заробітна плата складала 11096064 крб., а розмір втраченого заробітку з урахуванням 40 % втрати професійної працездатності -4 438 426 крб.
Спір виник з приводу неправильного застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів для розрахунку середньомісячної заробітної плати, а саме: коефіцієнта 2, 0 на 01.07.1994 року, час встановлення стійкої втрати працездатності, та при перерахунку суми відшкодування шкоди, починаючи з 01.01.1996 року.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку позивачеві сум відшкодування шкоди підприємство не застосувало коефіцієнти росту тарифних ставок та посадових окладів, встановлені спільними
Постановами адміністрації і профспілкового комітету та наказами по ВАТ «КЗРК».
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ВАТ «КЗРК» невірно застосувало коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів при перерахунку відшкодування шкоди, починаючи з 01.01.1996 року.
При цьому суд правильно визначився з розміром застосованих коефіцієнтів 2, 5 з 01.01.1996 року відповідно до Спільної Постанови адміністрації та профспілкового комітету підприємства №1\6 від 26.01.1996 року та коефіцієнта 1, 25 з 01.06.1997 року відповідно до Спільної Постанови адміністрації та профспілкового комітету підприємства № 3\91\06 від 21.05.1997року, що відповідає вимогам п. 28 «Правил відшкодування шкоди...», затверджених Постановою КМУ від 23.06.1993 року № 472 ( із змінами від 18.07.1994 року), діючих на час виниклих правовідносин.
Окрім того, суд вважав, що немає підстав для застосування коефіцієнту підвищення тарифних ставок та посадових окладів 2, 0 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.1994 року та Наказу № 121 від 10.08.1994 року для розрахунку ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати на 01.06.1995 року.
Колегія судців вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи позивачеві в застосуванні коефіцієнту 2, 0 з 01.07.1994 року припустився помилки і не врахував, що вказаний коефіцієнт в данном випадку застосовується для визначення середньомісячного заробітку для нарахування позивачеві відшкодування шкоди з 01.06.1995 року, а не для коригування розміру відшкодування шкоди.
Враховуючи викладене, рішення суду підлягає скасуванню частково з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з вимогами позивача щодо застосування коефіцієнта 2. 0 з 01.07.1994 року відповідно до Наказу № 121 від 10.08.1994 року для розрахування середньомісячного заробітку ОСОБА_1 на 01.06.1995 року та коефіцієнтів 2, 5 - з 01.01.1996 року згідно Спільної Постанови адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «КЗРК» №1\6 від 26.01.1996 року, 1, 25 - з 01.06.1997 року згідно Спільної Постанови адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «КЗРК» № 3\91\06 від 21.05.1997року.
При застосуванні коефіцієнту 2. 0 для розрахунку відшкодування шкоди з
01.07.1994 року середньомісячних заробіток по професії позивача складатиме на
01.06.1995 року - 227, 72 грн. з наступного-розрахунку:
10 183, 2 крб.( базовий заробіток за січень- квітень 1992 р.) х 2, 55 х 2, 0 х 2, 9 х 2, 1 х 3, 0 х 2, 0 х 2, 0 х 3, 0 (коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві з 01.11.1992 року - 2, 55, з 01.01.1993 року- 2, 0, з 01.06.1993 року- 2, 0, з
4
01.09.1993 року - 2, 9, з 01.11.1993 року - 2, 1, з 01.12.1993 року- 3, 0, з 01.07.1994 року- 2, 0, з 01.10.1994 року - 2, 0, з 01.02.1995 року - 3, 0).
Колегія суддів, виходячи із вказаної суми середнього заробітку, проводить розрахунки відшкодування шкоди на 01.04.2001 року, при цьому застосовує наступні коефіцієнти збільшення тарифних ставок та посадових окладів, що мали місце на підприємстві, а саме: 2, 5 з 01.01.1996 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 102 від 08.02.1995 року, Спільної Постанови адміністрації та профспілкових комітетів об'єднання «Кривбасруда» ( в теперішній час - ВАТ «КЗРК») №1\6 від 26.01.1996 року; 1, 25 - з 01.06.1997 року відповідно до Спільної Постанови адміністрації та профспілкових комітетів об'єднання № 3\91\06 від 21.05.1997року, що не суперечить п. 28 «Правил відшкодування шкоди...», діючих на той час.
Розмір втраченого заробітку з урахуванням вказаних коефіцієнтів складатиме 426, 98 грн.( 227, 72 грн. х 2, 5 х 1, 25 х 60 %: 100%).
З 01.09.1999 року втрата професійної працездатності позивача складала 40 %, тому відшкодування шкоди становитиме на час передачі особової справи до Відділення Фонду 01.04.2001 року - 284, 65 грн., оскільки при застосуванні наступних коефіцієнтів 1, 3 -з 01.01.1998 року, 1, 265 - з 01.07.1999 року, 1, 228 - з 01.01.2000 року, та 1, 217 - з
01.05.2000 року, перерахований розмір втраченого заробітку в період після прийняття
Постановою КМУ № 1100 від 03.10.1997 року змін до п. 28 «Правил відшкодування
шкоди...» перевищуватиме в перерахунку на 100 % втрати працездатності
середньомісячний заробіток відповідного працівника.
Тому колегія суддів не застосовує вказані коефіцієнти для розрахунку втраченого заробітку.
Враховуючи вищевикладене та межі позовних вимог, колегія судців вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині стягнення недоплати по страховим виплатам, починаючи з 01.04.2001 року.
З 01.04.2001 року зобов'язання проводити щомісячні страхові виплати відшкодування втраченого заробітку потерпілим на виробництві покладено на Фонд соціального страхування.
На 01.04.2001 року позивач мав отримувати щомісяця по 284 грн. 65 коп., а фактично отримував по 55 грн. 47 коп. Сума недоплати Відділенням Фонду за період з
01.04.2001 року по 01.03.2002 року складатиме 2520, 98 грн.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та виробництві на професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року( із змінами та доповненнями), перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться у разі: зміни ступеня втрати професійної працездатності, а також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними Центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування проводиться з 01 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Перерахунок страхових виплат ОСОБА_1 суд проводить, виходячи із відкоригованої заробітної плати, на коефіцієнти зростання у попередньому році середньої заробітної плати у галузях національної економіки, що встановлюються Правлінням Фонду, а саме: з 01.03.2002 року - 1, 193, з 01.03.2003 року - 1, 182, з 01.03.2004 року - 1, 152, з 01.03.2005 року -1, 238, з 01.03.2006 року -1, 203, з 01.03.2007 року -1, 183.
При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не перевищує максимальну величину( граничну суму) заробітної плати( доходу), з якої сплачуються стразові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Перерахування щомісячних страхових . виплат колегія суддів проводить з урахуванням вимог абзацу 3 ч.1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та виробництві на професійного
5
захворювання, які спричинили втрату працездатності», а саме: у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток.
Відкоригована заробітна плата позивача на 01.03.2002 року становить 848, 98 грн. ( 711, 63 грн. х 1, 193), щомісячна страхова виплата становитиме 339, 59 грн. ( 848, 98 грн. х 40 %: 100%).
Розмір пенсії по інвалідності на 01.03.2002 року - 212 грн. Сума розрахункової щомісячної страхової виплати та пенсії не перевищує розміру відкоригованої заробітної плати: 339, 59 + 212 < 848, 98.
Фактично позивач отримував щомісяця по 55 грн. 47 коп. Сума недоплати складає за період з 01.03.2002 року по 01.03.2003 року 3409, 44 грн.: (339, 59 грн. - 55, 47) х 12.
Відкоригована заробітна плата позивача на 01.03.2003 року становить 1003, 49 грн.: 848, 98 х 1, 182), щомісячна страхова виплата становитиме 401, 39 грн. (1003, 49 х 40 %).
Розмір пенсії по інвалідності на 01.03.2003 року - 212 грн. Сума розрахункової щомісячної страхової виплати та пенсії не перевищує розміру відкоригованої заробітної плати: (401, 39 + 212<1003, 49).
Фактично позивач отримував щомісяця по 55 грн. 47 коп. Сума недоплати за період з 01.03.2003 року по 01.03.2004 року складатиме 4151, 04 грн. (401, 39- 55, 47) х 12.
Відкоригована заробітна плата позивача на 01.03.2004 року становить 1156 грн. ( 1003, 49 х 1, 152), щомісячна страхова виплата становитиме 462, 40 грн. ( 1156 х 40 % : 100).
Фактично позивач отримував з 01.03.2004 року по 55 грн. 47 коп. Сума недоплати за період з 01.03.2004 року по 01.07.2004 року - 1627, 77 грн.( 462, 40 - 55, 47) х 4.
Розмір пенсії по інвалідності на 01.03.2004 року - 212 грн. 80 коп. Сума розрахункової щомісячної страхової виплати та пенсії не перевищує розміру відкоригованої заробітної плати: (462, 40 + 222, 80 <. 1156).
З 01.07.2004 року позивачеві встановлено 60 % втрати професійної працездатності.
Відкоригована заробітна плата позивача з 01.03.2004 року - 1156 грн., щомісячна страхова виплата становитиме 693, 60 грн.( 1156 х 60 % : 100).
Розмір пенсії по інвалідності на 01.07.2004 року- 222, 80 грн. Сума розрахункової щомісячної страхової виплати та пенсії не перевищує розміру відкоригованої заробітної плати: (693, 60 + 222, 80< 1156).
Фактично позивач отримував по 01.03.2005 року по 55 грн. 47 коп., сума недоплати складає 5 105, 04 грн. ( 693, 60 - 55, 47) х 8.
Відкоригована заробітна плата ОСОБА_1 на 01.03.2005 року становитиме 1431, 13 грн. (1156 х 1, 238), щомісячна страхова виплата становитиме 858, 68 грн. (1431, 13x60%: 100).
Розмір пенсії по інвалідності на 01.03.2005 року - 222, 80 грн. Сума розрахункової щомісячної страхової виплати та пенсії не перевищує розміру відкоригованої заробітної плати: ( 858, 68 + 222, 80 < 1431, 13).
Фактично позивач отримував страхові виплати в розмірі 56, 08 грн. Сума недоплати за період з 01.03.2005 року по 01.03.2006 року складатиме 9631, 20 грн.( 858, 68 -56, 08x12).
Відкоригована заробітна плата ОСОБА_1 на 01.03.2006 року становить 1721, 65 грн. ( 1431, 13 х 1, 203), щомісячна страхова виплата становитиме 1033 грн. ( 1721, 65 х 60%: 100).
Розмір пенсії по інвалідності на 01.03.2006 року - 222, 80 грн. Сума розрахункової щомісячної страхової виплати та пенсії не перевищує розміру відкоригованої заробітної плати: (1033+222, 80 < 1721, 65).
6
Фактично позивач отримував страхові виплати з 01.03.2006 року в розмірі 112 грн. 69 коп. Сума недоплати з 01.03.2006 року по 01.03.2007 року складатиме 11043, 72 грн.( 1033-112, 69 )х 12.
Всього сума недоплати по щомісячним страховим виплатам ОСОБА_1 складає 37 448, 27 грн. за період з 01.04.2001 року по 01.03.2007 року.
Цю недоплату колегія суддів стягує, виходячи із позовних вимог та часу звернення до суду - серпень 2002 року, тобто в межах трьох років, які передували зверненню до суду, і до 01.03.2007 року.
Відкоригована заробітна плата на 01.03.2007 року становить 2 036 грн. 72 коп. (1721, 65 х 1, 183), щомісячна страхова виплата становитиме 1 222, 04 грн. ( 2036, 72 х 60 % : 100), яку Відділення Фонду зобов'язано виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2007 року.
Сума розрахункової щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності не перевищує розміру відкоригованої заробітної плати (1222, 04 + 222, 80< 2036, 72).
Не порушується при застосуванні судом коефіцієнтів зростання у попередньому календарному році середнього заробітку у галузях національної економіки п.3.7.2. Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам ( членам їх сімей), відповідно до якого відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду, на дату проведення перерахунку.
В жодному періоді при перерахуванні такого перевищення немає.
Доводи апеляційної скарги Відділення Фонду про те, що воно не може бути відповідачем у цій справі, є необгрунтованими, оскільки з набранням чинності з 01.04.2001 року Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та виробництві на професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», обов'язок по провадженню виплат потерпілим покладено на Відділення Фонду.
Доводи відповідача щодо неправильного застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві при розрахунку суми відшкодування шкоди, тобто порушення п. 28 «Правил відшкодування шкоди...», не підтверджуються доказами, тоді як відповідно до вимог ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про неправильне вирішення спору в частині відмови районним судом в стягненні з Відділення Фонду компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати не ґрунтуються на законі і колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та виробництві на професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» підлягають коригуванню суми страхових виплат, якщо потерпілому з вини Фонду своєчасно не визначено та не виплачено суми страхових виплат.
З матеріалів справи не вбачається вини Фонду в настанні заборгованості по страховим виплатам.
За таких обставин рішення районного суду в частині відмови в стягненні з Відділення Фонду компенсації на користь ОСОБА_1 відповідає вимогам матеріального закону і підстав для його скасування в цій частині немає.
Одночасно колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення недоплати по страховим виплатам за період з 01.04.2001 року по 01.03.2007 року в сумі 22 745, 71 грн. та щомісячним страховим виплатам з 01.03.2007 року по 794, 29 грн. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, нового рішення про стягнення на користь позивача з Відділення Фонду заборгованості по щомісячним страховим виплатам за
7
період з 01.04.2001 року по 01.03.2007 року в сумі 37 448, 27 грн. та зобов'язання сплачувати, починаючи з 01.03.2007 року, щомісячні страхові виплати в розмірі по 1222, 04 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, п.4 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області та ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2007 року в частині стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області заборгованості по щомісячним страховим виплатам в сумі 22 745 , 70 грн. та щомісяця з 01.03.2007 року по 794, 29 грн. скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячним страховим виплатам та перерахунок щомісячних страховим виплатам задовольнити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним страховим виплатам за період з 01.04.2001 року по 01.03.2007 року в сумі 37 448, 27 грн. та зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області сплачувати, починаючи з 01.03.2007 року, по 1222, 04 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.
Судовий збір покласти за рахунок держави.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.