АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/5144/14 Головуючий 1 інстанції Колодяжна І.М.

Справа № 641/3116/14-ц Доповідач - Трішкова І.Ю.

Категорія: кредитні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Трішкової І.Ю.,

суддів: Котелевець А.В., Кірсанової Л.І.,

при секретарі - Гребенщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 травня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» у Комінтернівському районі м. Харкова та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі -позивач) звернулось до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного кредитного договору №б/н від 26.09.2005 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором 22.03.2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» з ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС», в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» у Комінтернівському районі міста Харкова» було укладено договір поруки, відповідно до умов якого ТОВ «Верус» поручився за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором.

Взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 вищевказані грошові кошти, але остання до теперішнього часу не виконує взяті на себе зобов'язання.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 травня 2014 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі поставлено питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким задовольнити вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, не застосування норм матеріального права, що підлягає застосуванню до правовідносин, допущення порушень норм процесуального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка, правильно встановлено природу спірних правовідносин та закон, їх регулюючий, та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11,60,,212,214,215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 26.09.2005 2007 року, укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Договір, який був укладений між Банком та Держателем платіжної картки складається з: Заяви позичальника, Пам'ятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів.

Зі змісту Умов та правил користування платіжною карткою випливає, що договір є чинним у межах строку дії картки.

Відповідно до п. 31 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла відатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 України).

Згідно заяви Позичальника строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки.

Строк дії платіжної картки ОСОБА_1 сплинув у вересні 2006 року. За отриманням нової картки відповідачка не зверталась, останній платіж здійснила у квітні 2004 року.

Оскільки відповідачка просила застосувати строки позовної давності до заявлених вимог, суд обгрунтовано задовольнив таку заяву і відмовив у задоволенні позову у зв'язку зі сплином строку позовної давності.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 27 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий:

Судді: