АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/5146/14 Головуючий 1 інстанції Пілюгіна О.М.

Справа № 2-3065/11 Доповідач - Трішкова І.Ю.

Категорія: стягнення суми

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Трішкової І.Ю.,

суддів: Котелевець А.В., Кірсанової Л.І.,

при секретарі - Гребенщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Відділ Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму інфляційних нарахувань у розмірі 42760, 56 гривень, 3% річних у розмірі 7313,90 гривень, посилаючись на те, що вироком Апеляційного суду Харківської області від 12 жовтня 2001 року відповідача було визнано винними у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 17; ч. 4 ст. 117; п. п. «е», «ж» ст. 93 КК України в редакції 1960 року та за ч. 1 ст. 185 КК України та засуджено до 15 років позбавлення волі з відшкодуванням позивачу спричиненої шкоди у розмірі 28150 гривень, що складає 25000,00 гривень - сума відшкодування моральної шкоди та 3150,00 гривень - сума відшкодування матеріальної шкоди. З 19 квітня 2002 року відкрито виконавче провадження на виконання вироку в частині стягнення коштів. З 2002 року по 2010 рік відповідач жодного платежу на погашення суми шкоди не виконував. 27 травня 2010 року відповідач вплатив 2700,00 гривень; 28 жовтня 2010 року - 1305,00 гривень; 08 грудня 2010 року - 765,00 гривень, 24 грудня 2010 року - 450,00 гривень. Станом на 21 січня 2011 року непогашеною є сума у розмірі 22930,00 гривень.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, тому суд за згодою позивача ухвалив про розгляд справи за відсутності відповідача.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму інфляційних нарахувань у розмірі 42760 гривень 56 коп. та 3% річних у розмірі 7313 гривень 90 коп., а також судові витрати у розмірі 500 гривень 75 коп. судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.10,60, 212-215 ЦПК України.

Судом встановлено, що вироком Апеляційного суду Харківської області від 12 жовтня 2001 року відповідача було визнано винними у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 17- ч. 4 ст. 117; п. п. «е», «ж» ст. 93 КК України в редакції 1960 року та за ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням ст.. 42 КК України в редакції 1960 року та засуджено до 15 років позбавлення волі та стягнуто на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 25000,00 гривень, на відшкодування матеріальної шкоди 3150 гривень. Вирок набрав законної сили.

Постановою від 19 квітня 2002 року Відділом Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-12, що виданий 06 березня 2002 року Апеляційним судом Харківської області про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів за вироком суду від 12.10.2001 року.

Відповідно до розпорядження № 412 Відділу державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Харківської області відповідач перерахував на користь позивача 27 травня 2010 року - 2700,00 гривень; 28 жовтня 2010 року - 1305,00 гривень; 08 грудня 2010 року - 765 грн., 24 грудня 2010 року - 450,00 гривень.

Таким чином станом на 21 січня 2011 року непогашеною відповідачем перед позивачем є сума у розмірі 22930,00 гривень.

Суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що відповідач за вироком суду мав грошові зобов'язання перед позивачем, не виконував їх належним чином, а тому суд правильно застосував положення ч.2 ст.625 ЦК України, відповідно яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надані розрахунки боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних. Судом перевірені зазначені розрахунки і суд обгрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають повному задоволенню.

Доводи відповідача про те, що суду не надані докази зростання індексу інфляції не приймаються до уваги, оскільки це є загальновідомі дані і відповідно до ч.2 ст.61 ЦПК України не потребують доказуванню.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду .

Підстав для скасування чи зміни рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307 ч.1 п.1, 308, 314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий:

Судді: