АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/1669/2014 Головуючий в І інстанції: Сіянко В.М.

Категорія 46 Доповідач: Борко А.Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року червня місяця 26 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

Головуючого: Борка А.Л.

Суддів: Кузнєцової О.А.

Приходько Л.А.

при секретарі: Буженко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулась із позовом до ОСОБА_3 зазначаючи, що з 30.09.2000 року по 17.09.2013 року сторони перебували у шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. За час проживання у шлюбі сторонами було придбано наступне майно, яке було зареєстровано за відповідачем: автомобіль ВАЗ 2108, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований у ВРЕР ДАІ м. Гола Пристань 04.03.2008 року; автобус SCANIA 112, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований у ВРЕР ДАІ м. Гола Пристань 02.12.2009 року. З урахуванням рівності часток у спільному майні, зазначене майно на думку позивачки ОСОБА_2 є неподільним. Враховуючи, що відповідач є приватним підприємцем і автобус SCANIA потрібен йому для здійснення підприємницької діяльності з перевезення пасажирів, з посиланням на ст.ст.60, 68-70 СК України просила суд розділити між ними спільне майно наступним чином: визнати за відповідачем право власності на автобус SCANIA 112, стягнувши з ОСОБА_3 на її користь компенсацію вартості належної позивачці 1/2 частки у цьому майні; визнати за позивачкою право власності на автомобіль ВАЗ 2108, стягнувши з неї на користь відповідача компенсацію вартості належної йому 1/2 частки у цьому майні.

У жовтні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, нажитого ними під час шлюбу, в якому просив поділити спільне майно наступним чином: автобус SCANIA 112, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 просив залишити у його власності, оскільки для його придбання він отримав від третьої особи ОСОБА_4 грошову позику в сумі 300000 гривень за договором позики від 15.09.2009 року, які має повернути до 15.09.2015 року. У зв'язку з чим просив віднести всю суму боргових зобов'язань за договором позики саме на нього, а автобус SCANIA 112 залишити у його власності для можливості погасити суму позики, в тому числі за рахунок продажу автобусу. Автомобіль ВАЗ 2108, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 просив залишити за ним, оскільки автомобіль є неподільною річчю і він ним користується. Також за період перебування у шлюбі відповідачка приватизувала земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 6522310100:08:011:0048, яка розташована за адресою: СТ «Ветеран» Голопристанського району Херсонської області, якою вона користується і яку він просив залишити за ОСОБА_2, стягнувши різницю у вартості майна на користь тієї сторони, яка отримає майно меншої вартості .

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2014 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про поділ майна подружжя задоволено повністю. Поділено спільне майно сторін наступним чином: визнано за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на наступне майно: автобус SCANIA 112, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі НОМЕР_4, автомобіль ВАЗ 2108, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_5.

Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 6522310100:08:011:0048, яка розташована за адресою: СТ «Ветеран» Голопристанського району Херсонської області.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3) на користь ОСОБА_3 4993,56 грн. компенсації вартості частки у спільному майні, 344,12 грн. судового збору, а всього 5337 (п'ять тисяч триста тридцять сім) гривень 68 копійок.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 30.09.2000 року по 17.09.2013 року сторони перебували у шлюбі. За час перебування у шлюбі сторонами було придбане майно, яке було зареєстроване за ОСОБА_3 : автомобіль ВАЗ 2108, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований у ВРЕР ДАІ м. Гола Пристань 04.03.2008 року; автобус SCANIA 112, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований у ВРЕР ДАІ м. Гола Пристань 02.12.2009 року.

Також за період перебування у шлюбі ОСОБА_2 було приватизовано земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 6522310100:08:011:0048, яка розташована за адресою: СТ «Ветеран» Голопристанського району Херсонської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 654982 від 28.12.2011 року ( а. с. 46 ).

Згідно статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

На підставі вимог ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до частин 1-2 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

У відповідності до пунктів 22-24 постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї ( ч.4 ст.65 СК ).

Як вбачається з матеріалів справи, за договором позики від 15.09.2009 р., укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 останній отримав від ОСОБА_4 позику в сумі 300000 (триста тисяч) гривень для придбання транспортного засобу SCANIA, яку повинен повернути до 15.09.2015 року (а. с. 45).

Автобус SCANIA 112, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований у ВРЕР ДАІ м. Гола Пристань за ОСОБА_3 02.12.2009 року, тобто після отримання суми позики для його придбання.

Згідно ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Таким чином, отримання коштів у позику не потребує згоди другого із подружжя, а відсутність такої згоди, при умові витрачання коштів не в інтересах сім'ї, тягне за собою відповідальність за борговим зобов'язанням лише того із подружжя, який такі кошти отримував.

Як вірно встановлено судом першої інстанції,оскільки ОСОБА_2 заявила до поділу придбаний ОСОБА_3 автобус SCANIA 112, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, як майно яке є спільною сумісною власністю сторін, то кошти, отримані ОСОБА_3 за договором позики від 15.09.2009 року, за які ним було придбано даний автобус, були витрачені ним в інтересах сім'ї, а тому з урахуванням прохання ОСОБА_3 залишити за ним боргове зобов'язання за зазначеним договором позики (яке б підлягало поділу між сторонами у випадку поділу придбаного за ці кошти майна), виходячи із вартості автобусу SCANIA 112, визначеної у висновку експерта в розмірі 202161,14 грн., колегія суддів вважає обґрунтованим рішення суду першої інс танції залишити вказаний автобус за ОСОБА_3, поклавши на нього боргові зобов'язання за договором позики від 15.09.2009 року, сума якого складає 300 000 гривень.

У відповідності до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається з матеріалів справи , право власності на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 6522310100:08:011:0048, яка розташована за адресою: СТ «Ветеран» Голопристанського району Херсонської області, виникло у ОСОБА_2 - 28.12.2011 року, з моменту видачі державного акту на право власності на земельну ділянку та його реєстрації.

У відповідності до ч. 5 ст. 61 СК України ( в редакції, станом на 28.12.2011 року) об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Таким чином, на думку колегії суддів суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що зазначена вище земельна ділянка є об'єктом права спільної сумісної власності сторін та підлягає поділу між ними.

З урахуванням того, що автомобіль ВАЗ 2108, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 перебуває у користуванні ОСОБА_3, а земельною ділянкою користується ОСОБА_2, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 просив поділити зазначене майно з урахуванням фактичного користування майном та погодився отримати компенсацію частки у вартості спільного майна, колегія суддів вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції залишити автомобіль ВАЗ 2108, 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 за ОСОБА_3, а земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 6522310100:08:011:0048, яка розташована за адресою: СТ «Ветеран» Голопристанського району Херсонської області залишити за ОСОБА_2, стягнувши з неї на користь ОСОБА_3 компенсацію вартості цих об'єктів спільного майна у розмірі 4993,56 грн., виходячи із наступного розрахунку: (27360,00 грн. + 17372,88 грн.) / 2 - 17372,88 грн.

Судові витрати на думку колегії суддів обґрунтовано стягнуто на користь ОСОБА_3, згідно з вимогами ст.88 ЦПК України.

Таким чином, суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги, щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, до уваги не приймаються як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами і такі, що висновки суду не спростовують, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді