ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________

У Х В А Л А

17 липня 2014 р. Справа № 902/637/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т.В.,

при секретарі судового засідання Шевченко О.О.

розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) № 10 від 20.06.2014 р. про включення до складу кредиторів Приватного підприємства "Гурівецьке" з сумою грошових вимог в розмірі 855 883,01 грн по справі № 902/637/14

за заявою :Приватного виробничо-комерційного підприємства "Ятрань",

10009, м. Житомир, вул. Кибальчича, 2/4Б, кв.10, код 20423949

до: Приватного підприємства "Гурівецьке",

22124, Вінницька область, Козятинський район, с. Гурівці, вул. Жовтнева, 86,

код 20101631

про визнання банкрутом

за участю :

ФОП ОСОБА_1 - згідно паспору;

ПП "Гурівецьке": Д'яков Л.П., Кучерява І. П.- за довіреністю;

арбітражний керуючий (розпорядник майна) Гонта О. А. - за посвідченнням

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою від 12.06.2014 року порушено провадження у справі № 902/637/14 за заявою Приватного виробничо-комерційного підприємства "Ятрань" про банкрутство Приватного підприємства "Гурівецьке", Вінницька область, Козятинський район, с. Гурівці, код ЄДРЮОФОП 20101631, введено процедуру розпорядження майном боржника до 04 жовтня 2014 року, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Шведюк Л. П.

13.06.2014 р. здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за № 4852 повідомлення про порушення провадження у справі № 902/637/14 про банкрутство Приватного підприємства "Гурівецьке", Вінницька область, Козятинський район, с. Гурівці, код ЄДРЮОФОП 20101631 із зазначенням про те, що граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника становить тридцять днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

25 червня 2014 року до суду надійшла заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) № 10 від 20.06.2014 р. про включення до складу кредиторів Приватного підприємства "Гурівецьке" з сумою грошових вимог в розмірі 855 883,01 грн.

Ухвалою від 01.07.2014 р. зазначену заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 08.07.2014 р.

Ухвалою від 08.07.2014 р. судом припинено повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) Шведюк Людмили Петрівни у справі №902/637/14 про банкрутство ПП "Гурівецьке", код 20101631 та призначено розпорядником майна у справі №902/637/14 про банкрутство ПП "Гурівецьке", код 20101631 арбітражного керуючого: Гонту Оксану Анатоліївну (свідоцтво НОМЕР_3 від 01.02.2013 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_2).

Ухвалою від 08.07.2014 р. судом відкладено розгляд заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до 17.07.2014 р.

В судове засідання 17.07.2014 р. з'явися ФОП ОСОБА_1, який викладені у заяві вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення кредиторських вимог, зокрема просить визнати вимоги до боржника з урахуванням відмови від 30% річних за Договором № 30/10 від 30.11.2011 р. в сумі 140 000, 00 грн., тобто сума 30% річних складає 30 035,2 грн.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі- Закону про банкрутство) визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

В силу положень ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана ФОП ОСОБА_1 заява (вх. №08-46/6937/14 канцелярії суду від 17.07.2014 р.) про зменшення кредиторських вимог в частині вимог 30% річних за користування коштами за Договором № 30/10 від 30.11.2011 р. в сумі 140 000, 00 грн суд приймає, як таку, що не суперечить ст. 22 ГПК України, та розглядає вимоги ФОП ОСОБА_1 з врахуванням вказаної заяви. Отже 30 % річних за користування коштами за договором №30/10 від 30.11.2011 р. становить 30 035,2 грн.

При цьому суд враховує положення п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога (у даному випадку кредиторська вимога), в тому числі ціни позову (розміру кредиторських вимог).

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову (розмір кредиторських вимог) вказує позивач (заявник).

Боржник заявлені вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві вх. № 08-46/6898/14 від 17.07.2014 р.

17.07.2014 р. в судовому засіданні суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ФОП ОСОБА_1, представників боржника, арбітражного керуючого (розпорядника майна), дослідивши матеріали справи, подану заяву та додані до неї документи встановив наступне.

30.11.2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Гурівецьке", був укладений договір № 30/10 безвідсоткової цільової позики (надалі-Договір), за умовами якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язувався надати безвідсоткову грошову позику Боржнику у сумі 320 000, 00 грн., а останній, прийняти та повернути її Кредитору у строк відповідно до умов Договору.

За умовами договору ФОП ОСОБА_1 передав ПП "Гурівецьке" 30.11.2011 р. готівкові кошти у сумі 320 000, 00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією до прибуткового касового ордеру № 101.

Згідно п. 5.1. Договору, ПП "Гурівецьке" повинен був повернути позику ФОП ОСОБА_1 у повній сумі у строк до 31.08.2012р протягом одного дня, тобто до 01.09.2012 р.

Станом на день звернення до суду Боржник грошову позику за вищевказаним договором в сумі 320 000, 00 грн. не повернув, а відтак заявник просить стягнути з боржника зазначену суму основного боргу.

Боржником зазначена сума боргу визнається частково в сумі 130 000, 00 грн, про що зазначено у поданому до суду відзиві з посиланням на проведення часткових розрахунків у сумі 190 000, 00 грн.

Окрім того, заявником нараховано, за прострочення боржником виконання грошового зобов'язання 30 035,2 грн 30 % річних та 34 560, 00 грн інфляційних.

29 жовтня 2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Гурівецьке" , був укладений договір № 29/10 безвідсоткової цільової позики (надалі-Договір), за умовами якого Кредитор зобов'язувався надати безвідсоткову грошову позику Боржнику у сумі 270 000, 00 грн, а останній, прийняти та повернути її Кредитору у строк відповідно до умов Договору.

02 листопада 2013 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Гурівецьке" , була укладена Угода № 1 про зміну умов договору № 29/10 безвідсоткової цільової позики, за якою змінювався розмір позики до 268 680, 00 грн., та скорочувався строк надання позики до 31.12.2013р.

За умовами договору ФОП ОСОБА_1 передав ПП "Гурівецьке" 01.11.2013 р. та 02.11.2013 р. готівкові кошти у сумі 268 680, 00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткового касового ордеру № 151 та № 152.

Згідно п. 5.1. Договору, Боржник повинен був повернути позику Кредитору у повній сумі у строк до 31.12.2013 р. протягом одного дня тобто до 01.01.2014р.

Станом на день звернення до суду Боржник грошову позику за вищевказаним договором в сумі 268 680, 00 грн. не повернув, що і стало причиною звернення до суду.

Боржником зазначена сума боргу визнається, про що зазначено у поданому до суду відзиві.

Окрім того, заявником нараховано, за прострочення боржником виконання грошового зобов'язання 35 471, 13 грн 30% річних з урахуванням п. 8. 3 договору та 27 136, 68 грн інфляційних.

Беручи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимог заявника з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 4 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (ст. 525 ЦК України).

В силу ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Представлені матеріали засвідчують обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за договором № 30/10 від 30.11.2011 року безвідсоткової цільової позики у розмірі 320 000, 00 основного боргу та 268 680, 00 грн основного боргу за договором № 29/10 від 29.10.2013 р.

Посилання відповідача на те, що боржником проведно часткові розрахунки у сумі 190 000, 00 грн , судом до уваги не приймаються, тому що зазначене боржником не доведено та документально не підтверджено (з наданих до суду платіжних доручень одержувачем коштів зазначається ОСОБА_7, призначення платежу - з метою допомоги родичам, операція не пов'язана із здійсненням підприємницької діяльності ).

Оскільки на час розгляду справи боржник не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання у ПП "Гурівецьке" заборгованості перед ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню, зокрема вимоги за договором № 30/10 від 30.11.2011 року безвідсоткової цільової позики у розмірі 320 000, 00 основного боргу та 268 680, 00 грн основного боргу за договором № 29/10 від 29.10.2013 р.

Як вже було зазначено, за неналежне виконання грошових зобов'язань заявником нараховано до стягнення з боржника за договором № 30/10 від 30.11.2011 року 30 035,2 грн - 30% річних з урахуванням п. 8. 3 договору ; 34 560, 00 грн інфляційних та за договором № 29/10 від 29.10.2014 р. - 35 471, 13 грн - 30% річних з урахуванням п. 8. 3 договору та 27 136, 68 грн інфляційних.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ФОП ОСОБА_1 та ПП "Гурівецьке" при укладенні договору № 29/10 від 29.10.2013 р. п. 8.3 визначили, що з дня коли позика повинна була повернутою кредитор, має право від позичальника, а позичальник повинен сплатити відсотки за користування чужими коштами у розмірі 30 % річних від загальної суми неповерненої в строк п. 5. 1 позики, до дня повернення повної суми позики понад штрафних санкцій та збитків.

Дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення річних та інфляційних, суд дійшов висновку, що дані вимоги підлягають задоволенню, як такі, що відповідають законодавству.

Відповідно до ст.1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до абз.1 п.1 ст.23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги ФОП ОСОБА_1 виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, а тому є конкурсними.

За наслідками судового засідання, повно та всебічно дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заява ФОП ОСОБА_1 відповідає вимогам законодавства, підтверджена належними письмовими докази та підлягає задоволенню, а вимоги мають бути віднесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, а саме:

вимоги за договором № 30/10 від 30.11.2011 року щодо 320 000, 00 грн основного боргу (позики) - четверта черга задоволення; 30 035,2 грн - 30% річних з урахуванням п. 8. 3 договору - четверта черга задоволення; 34 560, 00 грн інфляційних - четверта черга задоволення;

вимоги за договором № 29/10 від 29.10.2014 р. щодо 268 680, 00 грн основного боргу (позики) - четверта черга задоволення; 35 471, 13 грн 30% річних з урахуванням п. 8. 3 договору - четверта черга задоволення та 27 136, 68 грн інфляційних - четверта черга задоволення.

Окрім того, 1 218, 00 грн судового збору за подання заяви до суду підлягають включенню до 1-ї черги задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 1, 22, 23, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 86, 115 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. Визнати Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) конкурсним кредитором у справі № 902/637/14 про банкрутство Приватного підприємства "Гурівецьке", Вінницька область, Козятинський район, с. Гурівці, код ЄДРЮОФОП 20101631 із сумою вимог:

вимоги за договором № 30/10 від 30.11.2011 року щодо 320 000, 00 грн основного боргу (позики) - четверта черга задоволення; 30 035,2 грн - 30% річних з урахуванням п. 8. 3 договору - четверта черга задоволення; 34 560, 00 грн інфляційних - четверта черга задоволення;

вимоги за договором № 29/10 від 29.10.2014 р. щодо 268 680, 00 грн основного боргу (позики) - четверта черга задоволення; 35 471, 13 грн 30% річних з урахуванням п. 8. 3 договору - четверта черга задоволення та 27 136, 68 грн інфляційних - четверта черга задоволення

1 218, 00 грн судового збору за подання заяви до суду - 1-ша черга задоволення вимог кредиторів.

2. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Гонті О. А. здійснити заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

3. Ухвалу направити боржнику, кредитору, арбітражному керуючому (розпоряднику майна).

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. прим.:

1- до справи;

2- ініц.кредитору ПВКП "Ятрань", 10001, м. Житомир, вул. Київська, 81, оф. 405;

3 - ФОП ОСОБА_1;

4- боржнику ПП "Гурівецьке", 22124, Вінницька обл., Козятинський р-н, с. Гурівці, вул. Жовтнева, 86;

5 - арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Гонті О. А.