Єдиний унікальний номер 341/1198/14-ц

Номер провадження 2/341/554/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

15 липня 2014 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Максимчина Ю.Д.

секретаря судових засідань Стець Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Галич цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей Галицької районної державної адміністрації, про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, мотивуючи його тим, що між нею та відповідачем розірвано шлюб 20.04.1999р. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і на даний момент має намір навчатися у Республіці Польща. Проте, батько не надає згоди на тимчасовий виїзд за кордон та оформлення документів.

В судове засідання позивачка не з'явилась, однак подала суду заяву в якій уточнила позовні вимоги та просить рішенням суду дозволити їй без згоди відповідача оформляти документи для тимчасового виїзду сина просить справу розглядати за її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник служби у справах дітей Галицької районної державної адміністрації подала суду заяву про доцільність надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітнього ОСОБА_4 без згоди батька. Просить розгляд справи проводити за відсутності представника служби.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлений у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомив і не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можна провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2014 році закінчив Галицьку загальноосвітню середню школу І-ІІІ школу №1 і виявив бажання навчатися за кордон. ОСОБА_4 прийнятий на навчання у Вищу школу суспільно-природничих наук ім. Вінцента Поля у Любліні (Республіка Польща) на період з 01.10.2014р. по 30.09.2017року, що підтверджується довідкою про прийняття іноземного студента на навчання. Відповідач ОСОБА_3, батько ОСОБА_4 не надає згоди на виїзд неповнолітнього сина на навчання за кордон.

Як вбачається із рішення комісії з питань захисту прав дитини Галицької районної державної адміністрації від 09.07.2014р., комісія з питань захисту прав дитини вирішила за можливе та доцільне надати дозвіл на виїзд за кордон неповнолітнього ОСОБА_4 без згоди батька з метою здобуття вищої освіти.

Згідно статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до ст. 51 Конституції України турбота про дітей, їх виховання є рівним правом і обов'язком батьків. Ця конституційна норма конкретизується главою 15 «Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» Сімейного кодексу України.

Принцип загальної і рівної відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини закріплений і в нормах міжнародного права. Так, Конвенцією про права дитини (ст. 18) проголошено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Рівності прав і обов'язків батьків стосовно дітей необхідно дотримуватися незалежно від наявності або відсутності шлюбу між ними.

Одним із питань, яке має вирішуватися за взаємною згодою батьків дитини, є реалізація права дитини на свободу пересування.

Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування. Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

За вимогами п.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду та в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років). За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Згідно п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердже ними постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), передбачено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, в тому числі у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків

Відповідно до ст.1,2 закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Як зазначено ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Згідно статті 28 вказаної Конвенції держава визнає право дитини на освіту, забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів.

А тому, з врахуванням вищезазначеного, рішення комісії з питань захисту прав дитини Галицької РДА, Конвенції про права дитини, яка встановлює обов'язок приділяти першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також те, що виїзд дитини за кордон для здобуття вищої, не порушує прав батька, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 209, 212- 215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Надати дозвіл ОСОБА_2, без згоди ОСОБА_3 оформити документи для тимчасового виїзду неповлітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України та його в'їзд до Республіки Польща.

Заочне рішення може бути переглянуте Галицьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Ю. Д. Максимчин