ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2014 року м. Львів Справа № 9104/91216/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Гінди О.М., Курильця А.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2012 року по справі № 2-а-564/12 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, в якому просив визнати протиправними дії відповідача відмови в проведенні перерахунку призначеної йому пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік починаючи з 01 січня 2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовував посиланням на норми постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2012 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що при перерахунку пенсії працюючим особам, які мають на це право, органи Пенсійного фонду повинні застосовувати показники заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому на підставі пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Розглядаючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги заявлені в межах строку звернення до суду, однак, задоволенню не підлягають, так як перерахунок пенсії ОСОБА_2 проведений правомірно.
Однак, суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції частково виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спірні правовідносини у цій справі є триваючими, тобто пов`язаними із періодичною можливою недоплатою пенсії позивачу.
До суду позивач звернувся 13 квітня 2011 року, тобто позовні вимоги за період з 01 січня 2010 року по 12 квітня 2010 року заявлені після спливу річного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведені позивачем обставини щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду не дають підстав для висновку про те, що він пропущений з поважних причин.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, встановивши, що позовна заява в частині позовних вимог за період з 01 січня 2010 року по 12 квітня 2010 року подана до суду після спливу річного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, та без викладу обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, суд першої інстанції повинен був залишити вказаний позов в цій частині без розгляду, а не розглядати його по суті заявлених вимог.
Що стосується позовних вимог, заявлених в межах річного строку звернення до суду, то слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що позивач будучи пенсіонером, продовжував працювати та звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії.
Відповідачем такий перерахунок пенсії був проведений із врахуванням наявного у позивача страхового стажу та показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2007 рік.
Перерахунок пенсії регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція є чинною після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
ОСОБА_2 норма абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Тобто правила частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Частина 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2007 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 року.
Середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і є незмінною величиною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Визначення «середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України» та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії» є різними правовими категоріями за своєю суттю.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності, закріпленого в статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України приписи постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530 не можуть застосовуватись до спірних відносин.
З урахуванням зазначеного, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, відсутні, так як він застосовується виключно для призначення пенсії.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 202, 203, 205, 207, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Франківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2012 року по справі № 2-а-564/12 - скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії з 13 квітня 2010 року.
Адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за період з 01 січня 2010 року по 12 квітня 2010 року - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А.І. Рибачук
Судді О.М. Гінда
А.Р. Курилець