ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 9104/130585/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Гудима Л.Я., Судової-Хомюк Н.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про стягнення заборгованості,-

встановив :

У травні 2011 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача у якому просив зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 1 мінімальних заробітних плат та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю та відповідно до ст. 51 цього Закону у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, за період з 22.05.2008 року.

Ухвалою позовні вимоги з 22.05.2008 р. по 26.11.2010 р. залишено без розгляду.

Оскаржуваною постановою суду позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні безумовного та гарантованого добровільного відселення доплату до пенсії у розмірі 1 мінімальних заробітних плат та як особі, яка віднесена до категорії 4 додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком на підставі ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 26.11.2010 р. по 23.07.2011 р., з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум, в решті позовних вимог відмовлено.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Зокрема, в обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосується виключно працюючих осіб та врегульовує питання доплати до заробітної плати громадянам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю. Також звертає увагу на те, що виплата додаткової пенсії встановленої ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проведена вірно з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Крім того звертає увагу, що Пенсійний фонд не є розпорядником державних коштів. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову якою відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає у зоні безумовного та гарантованого добровільного відселення та віднесений до 4 категорії за шкоду заподіяну здоров'ю внаслідок аварії на ЧАЕС.

На звернення позивача про проведення перерахунку пенсії з врахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року, відповідачем у такому відмовлено.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо позовних вимог в частині права позивача на доплату до пенсії за проживання у зоні безумовного та гарантованого добровільного відселення в розмірі 1 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та на виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю як особі віднесеній до категорії 4 в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 цього Закону, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 39 Закону № 796-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доплата до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні безумовного та гарантованого добровільного відселення, проводиться у розмірі встановленому для громадян, які працюють на цій території, тобто у розмірі1 мінімальної заробітньої плати.

Відповідно до ст. 51 Закону № 796-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), особам віднесеним до категорії 4 щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, було внесено зміни до окремих положень Закону № 796-ХІІ у зв'язку з чим з 22.05.2008 року відновлено дію ст. ст. 39, 51 Закону № 796-ХІІ.

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду є обов'язковими до виконання на території України. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи вищенаведене, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо застосування ст. 39, ст. 51 Закону № 796-ХІІ, а не постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 р. та постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року, на підставі яких відповідачем здійснювалось нарахування пенсії позивачу, що мало наслідком звуження раніше встановлених законом прав позивача.

Згідно із положеннями частини 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при нарахуванні та виплаті позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідач діяв всупереч спеціального законодавства.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що нарахування і виплату щомісячної додаткової пенсії, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», слід проводити з врахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» хоча і передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений аб.1 ч.1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, однак, чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за цими правилами ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційних прав і гарантій на щомісячну додаткову пенсію, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону № 796-ХІІ.

Відповідно до ст. 9 ч.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Положенням «Про Пенсійний фонд України» визначено вичерпний перелік напрямів використання бюджетних коштів, які здійснюються виключно за призначенням, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 80-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 р. за № 209/14900, одним із основних завдань управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Однак суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції, щодо не застосування строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, оскільки дане підвищення до пенсії як дитині війни, виплачувалося позивачу періодично, а від так позивач повинен був дізнаватися про факт недоплати йому даного підвищення, кожного місяця при отриманні пенсії.

Відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-ти місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Разом з тим суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог по 22.07.2011 року, виходячи з наступного.

Пунктом 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.» від 14.06.2011 р. (Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.» доповнено п. 4), який набрав законної сили 19.06.2011 р., встановлено, що у 2011 р. ст. ст. 39, 51 Закону № 796-ХІІ. застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України,виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету УПФ України на 2011 р.

На виконання даної норми закону КМ України 06.07.2011 р. прийнято постанову №745 «Про постановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 р.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області - задоволити частково.

Постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2011 року у справі № 2а-2786/11 скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні безумовного та гарантованого добровільного відселення в розмірі 1 мінімальних заробітних плат за місяць та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 26.11.2010 року по 22.07.2011 року включно.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні безумовного та гарантованого добровільного відселення в розмірі 1 мінімальних заробітних плат за місяць, відповідно до ст. 39 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 26.11.2010 року по 22.07.2011 року включно, з врахуванням вже виплачених сум.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 26.11.2010 року по 22.07.2011 року включно, з врахуванням вже виплачених сум.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді : Л.Я. Гудим

Н.М. Судова-Хомюк