ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" липня 2014 р. Справа № 918/976/14
Господарський суд Рівненської області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради м. Рівне
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Рівне
про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1904 від 10.07.2009 року та стягнення 42428грн. 51 коп.
Представники сторін:
від позивача Гарник О.В. - за довіреністю №01-21 від 13.01.2014р.
від відповідача не з'явився
У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Ухвалою суду від 27.06.2014р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 08.07.2014р.
За результатами судового засідання 08.07.2014р., у зв'язку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 16.07.2014р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити останні в повному обсязі.
Ухвала суду від 27.06.2014р. про порушення провадження у справі, ухвала суду від 08.07.2014р. направлені на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та внесену до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України - АДРЕСА_1, рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернуті до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Зважаючи на наведене суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно з абз. 1 п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи викладене та те, що відповідач своїми процесуальними правами не скористався, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 38531грн. 84коп. заборгованості по орендній платі, 3896грн. 67коп. - пені та розірвання договору оренди нежитлового приміщення №1904 від 10.07.2009 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання умов договору оренди № 1904 від 10.07.2009 року. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи договором оренди № 1904 від 10.07.2009 року, додатковим договором від 25.08.2009р. до договору оренди № 1904 від 10.07.2009 року, додатковим договором від 01.08.2012р. до договору оренди № 1904 від 10.07.2009 року, претензією №08-328 від 29.04.2014року, розрахунком заборгованості.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Рішенням Рівненської міської ради №2884 від 06.10.2009р. затверджено Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівне.
Рішенням Рівненської міської ради № 108 від 4 жовтня 2002 року затверджено Положення про Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради.
Відповідно до п. 1.1 Положення Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради (надалі - УКВ) є виконавчим органом Рівненської міської ради, місцевим органом приватизації, нею створеним, їй підзвітним та підконтрольним, який підпорядковується міському голові, першому заступнику міського голови та виконавчому комітету міської ради. УКВ створене шляхом реорганізації комітету з приватизації міської ради та управління економіки міста відповідно до рішення Рівненської міської ради № 41 від 2 липня 2002 року "Про зміну структури виконавчих органів міської ради, апарату ради та її виконавчого комітету" з правонаступництвом прийнятих ними рішень, узятих зобов'язань, покладених на них законодавством обов'язків та укладених договорів оренди комунального майна.
Згідно п.1.3 Положення УКВ від свого імені може набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді та господарському суді.
Пунктом 1.4 Положення встановлено, що УКВ як виконавчий орган міської ради утворюється і ліквідовується міською радою, має право юридичної особи, самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в банку, печатку із зображенням малого державного герба України зі своїм найменуванням.
10.07.2009 р. між Управлінням комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 1904.
За умовами п. 1.1 договору оренди Орендодавець передає, а Орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення для розміщення столярної майстерні на АДРЕСА_3 загальною площею 198,4 кв.м., яке перебуває на балансі Управління комунальною власністю вартість якого (визначена експертним шляхом) становить 211000 грн. за станом на 31.05.2009р.
Строк договору оренди встановлюється з 10 липня 2009 року по 10 червня 2013 року (п. 2.1 договору).
За змістом п.2.2 договору при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору впродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Пунктом 3.1 договору визначено, що орендна плата по цьому договору встановлюється в сумі 1607,82 грн. в місяць плюс ПДВ згідно чинного законодавства, що за рік становить 9% від вартості об'єкта, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки.
Згідно п.3.2 договору орендна плата сплачується Орендарем до 20 числа поточного місяця.
Відповідно до п.5.4 договору Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Пунктом 7.4 договору визначено, що Орендодавець може пред'явити вимогу про дострокове розірвання договору оренди, якщо Орендар: використовує приміщення не за призначенням; навмисно чи по необережності погіршує стан приміщення; не вніс орендної плати протягом 3-х місяців по закінченню терміну платежу; не зробив капітальний ремонт у випадку, передбаченому п.5.6; не виконує свої зобов'язання, передбачені договором оренди.
Договір оренди нежитлового приміщення № 1904 від 10.07.2009 року підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.
25.08.2009року додатковим договором внесено зміни до договору оренди № 1904 від 10.07.2009р., а саме п.1.1 викладено в редакції: "Орендодавець передає, а Орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення для випічки та продажу кондитерських виробів на АДРЕСА_3 загальною площею 198,4 кв.м., яке перебуває на балансі управління комунальною власністю, вартість якого (визначена експертним шляхом) становить 211 000 грн. за станом на 31.05.2009р.".
Пункт 3.1 викладено в редакції: "Орендна плата по цьому договору встановлюється в сумі 17 844,71грн. в місяць плюс ПДВ згідно з чинним законодавством, що за рік становить 10% від вартості об'єкта, визначеної шляхом проведення незалежної експертної оцінки."
Додатковий договір від 25.08.2009 року підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.
01.09.2012 року між сторонами укладено додатковий договір, яким внесено зміни до договору оренди № 1904 від 10.07.2009р., а саме п.1.1 викладено в редакції: "Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 198,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Рівне, АДРЕСА_3. Майно перебуває на балансі управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради. Вартість майна, визначена відповідно до звіту про оцінку майна, складає 455 640,00 грн. станом на 30 червня 2012 року.
Пункт 3.1 викладено в редакції: "Орендна плата за цим договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівне, затвердженої рішенням Рівненської міської ради та встановлюється в сумі 3766грн. 62коп. в місяць. Розрахунок додається."
Пункт 3.3 викладено в редакції: "Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць."
Пунктом 3.8 викладено в редакції: "Орендна плата, перерахована не своєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати."
Додатковий договір від 01.09.2012 року підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.
На виконання умов договору оренди №1904 Управлінням комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради, відповідно до акту прийому - передачі нежитлового приміщення №44 від 10.07.2009 року передано, а фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 прийнято нежитлові приміщення по АДРЕСА_3.
Відповідач своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної сплати орендної плати належним чином не виконав.
29.04.2014 року позивачем направлено відповідачу претензію №08-328 з вимогою оплатити заборгованість по орендній платі. Зазначене підтверджується реєстром відправлень, поштовою квитанцією від 30.04.2014 року.
Станом на 26.06.2014р. заборгованість відповідача по сплаті орендної плати склала 38531грн. 84коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, виписками по банківському рахунку.
За неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати позивачем відповідно до п.3.8 договору оренди нараховано відповідачу 3896грн. 67коп - пені.
Позивач, вважаючи, що його права порушені просить суд стягнути з відповідача 38 531грн. 84 коп. заборгованості по сплаті орендної плати (за період користування об'єктом оренди по червень 2014р. включно) та 3896грн. 67коп - пені, нарахованої відповідно до п.3.8 договору в редакції від 01.09.2012 року. Також позивач просить суд розірвати договір оренди на підставі ст.651 Цивільного кодексу України, у зв'язку з істотним порушенням умов договору, зокрема несплатою орендної плати.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне:
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.
В силу п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Водночас, передане за договором оренди майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону - Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, незалежно від результатів господарської діяльності.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 38 531грн. 84коп. за період користування приміщенням включно по червень 2014 року.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3896 грн. 67 коп. - пені, нарахованої відповідно до п. 3.8 договору оренди в редакції від 01.09.2012 року, судом враховується, що згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 3.8 договору, що орендна плата, перерахована не своєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п.3.2 договору оренди №1904 (із змінами і доповненнями) орендна плата сплачується Орендарем до 20 числа поточного місяця.
За змістом ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Враховуючи наведені правові приписи, умови договору оренди №1904 щодо строку оплати, дати проведених відповідачем оплат в рахунок погашення заборгованості по орендній платі та визначений позивачем період початку нарахування пені, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 3445грн. 74коп. пені. У решті заявленої до стягнення пені у позові необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №1904 від 10.07.2009 року (із змінами внесеними додатковими договорами від 25.08.2009р., від 01.09.2012р.) суд приймає до уваги таке:
Згідно з ч.3 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань. При цьому, вказаною нормою, на відміну від ст.783 ЦК України, не визначено вичерпний перелік договірних зобов'язань, порушення яких тягне за собою розірвання договору оренди державного майна. Не містить вказаних умов і спірний договір.
Положення ч.3 ст.291 Господарського кодексу України узгоджуються з приписами ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, згідно якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
В силу приписів ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст.10, ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 759, ст. 762 ЦК України, ч.1 ст.283 ГК України договір оренди, в тому числі договір оренди державного майна є платним, й орендна плата визначена законом, як його істотна умова.
Крім того, відповідно до п.5.1 Постанови Пленуму ВГСУ №12 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.
Як вбачається з акту прийому - передачі нежитлового приміщення №44 від 10.07.2009 року Управлінням комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради передано, а фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 прийнято в оренду нежитлові приміщення по АДРЕСА_3.
Судом встановлено невиконання з боку відповідача умов договору оренди нежитлового приміщення №1904 від 10.07.2009 року (із змінами внесеними додатковими договорами від 25.08.2009р., від 01.09.2012р.). щодо своєчасної та повної сплати орендної плати.
Заборгованість по орендній платі на час розгляду справи становить 38 531грн. 84коп.
Систематичність не сплати орендної плати підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості з орендної плати по договору оренди № 1904 від 10.07.2009року та виписками по банківському рахунку.
Доказів оплати заборгованості по орендній платі відповідачем не надано. Також відповідачем не надано і доказів, які спростовують підстави заявленої вимоги стосовно розірвання договору оренди.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що наведені обставини є істотним порушенням умов договору, які значною мірою позбавили орендодавця можливості отримання очікуваних результатів виконання договору, зокрема орендної плати у визначеному договором розмірі та в обумовлені сторонами в договорі строки.
За вказаних обставин, суд вважає обґрунтованими та доведеними факти неналежного виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати, з огляду на що, позовні вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №1904 від 10.07.2009 року (із змінами внесеними додатковими договорами від 25.08.2009р., від 01.09.2012р.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому судом враховується, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-пр/2002 недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору, зокрема обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради м. Рівне до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Рівне про стягнення 42428грн. 51коп. та розірвання договору оренди №1904 від 10.07.2009 року задовольнити частково.
Розірвати з моменту набрання судовим рішенням законної сили договір оренди нежитлового приміщення №1904 від 10.07.2009 року (із змінами внесеними додатковими договорами від 25.08.2009р., від 01.09.2012р.), укладений між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради м. Рівне (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Рівне (Орендар).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 26259563) для зарахування на розрахунковий рахунок 37113004001012 в УДКУ в м. Рівне, МФО 833017, ЗКПО 26259563) 38 531грн. 84коп. (тридцять вісім тисяч п'ятсот тридцять одна гривня 84коп.) - боргу по орендній платі, 3445грн. 74коп. (три тисячі чотириста сорок п'ять гривень 74коп.) - пені.
Видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (м. Рівне, вул. Соборна, 12а, код ЄДРПОУ 26259563) для зарахування на розрахунковий рахунок 35414002044608 в ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 26259563) судовий збір у розмірі 3025грн. 63коп. (три тисячі двадцять п'ять гривень 63коп.).
Видати наказ.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.07.2014р
Суддя Кочергіна В.О.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12а);
3 - відповідачу рекомендованим АДРЕСА_4