копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 р. Справа № 804/6267/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В.

при секретаріРешетнік А.М.

за участю:

представника позивача представника позивача представника відповідача представника третьої особи Барська А.О. Крят Л.Б. Коноплянка А.Ю. Варченко В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог; на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, Державне підприємство «Особливе проектно-конструкторське і технологічне бюро джерел живлення», про скасування пунктів вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом Державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, в якому позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд визнати протиправними та скасувати п. 2, 3 вимоги Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області щодо усунення порушень №04-07-05-15/2948 від 25.03.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.10.2012 року по 30.09.2013 року складено Акт від 18.02.2014 року № 07-24/1 з відображенням виявлених порушень. На підставі вказаного акту відповідачем винесено вимогу від 25.03.2014 року № 04-07-05-15/2948, з пунктами 2, 3 якої позивач не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 03.06.2014 року до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Державне підприємство «Особливе проектно-конструкторське і технологічне бюро джерел живлення» та регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та надали пояснення аналогічні тим, що містяться в позовній заяві та додаткових поясненнях до неї.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначено, що в ході ревізії виявлено порушення вимог чинного законодавства, які відображені в акті ревізії. З метою вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень було прийнято вимогу від 25.03.2014 року № 04-07-05-15/2948. Таким чином відсутні підстави для задоволення позову.

Представник Державного підприємства «Особливе проектно-конструкторське і технологічне бюро джерел живлення» в судовому засіданні надав пояснення по суті справи та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, та дослідивши письмові докази в ній, встановив.

З 18.11.2013 року по 11.02.2014 року представниками Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» за період з 01.10.2012 року по 30.09.2013 року, за результатами якої складено акт від 18.02.2014 року № 07-24/1.

25.03.2014 року на адресу позивача направлено вимогу від 25.03.2014 року №04-07-05-15/2948 «Про вжиття заходів щодо усунення та недопущення виявлених ревізією фінансових порушень».

В пункті 2 вказаної вимоги зазначено, що ревізією повноти надходжень, достовірності і правильності визначення доходів встановлено фінансових порушень на загальну суму 511 278,67 грн. через недоотримання орендної плати від орендаря ДП «Особливе проектно-конструкторське і технологічне бюро джерел живлення» (далі - ДП «ОПКТБ ДЖ») внаслідок невірного застосування орендної ставки у розмірі 3%, замість 15%, в тому числі недоотримання державним бюджетом - 298 244,96 грн. та підприємством - 213 033,71 грн.

Вищевказане є порушенням вимог п. 8 Методики розрахунку та використання плати за оренду державного майна, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786.

У зв'язку з чим вимагається відобразити в обліку підприємства дебіторську заборгованість за ДП «Особливе проектно-конструкторське і технологічне бюро джерел живлення» в сумі 213 033,71 грн., стягнути з орендаря ДП «ОПКТБ ДЖ» кошти на загальну суму підприємству 511 278,67 грн., в тому числі: до державного бюджету - 298 244,96 грн. та підприємству - 213 033,71 грн., шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок підприємства та до державного бюджету. В іншому випадку, стягнути кошти в сумі 511 278,67 грн. з особи, якою допущено порушення, в порядку, встановленому законодавством, з подальшим перерахуванням коштів у сумі 298 244,96 грн. до державного бюджету. Крім того, звернутися до регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області з вимогою щодо внесення змін до договору оренди стосовно зміни відсоткової ставки оренди з 3% на 15%.

В пункті 3 вказаної вимоги зазначено, що ревізією правомірності здійснення витрат операційної діяльності, які не включаються до собівартості реалізованої продукції, встановлено незаконні витрати у сумі 205 855,81 грн., в т.ч. проведення зайвих виплат внаслідок завищення вартості наданих послуг підприємством за спожиті мешканцями гуртожитку комунальні послуги: за електричну енергію у сумі 46 185,75 грн., послуги з газопостачання - 95 029,78 грн., природного газу для виробництва теплової енергії - 64 640,28 грн.

Вищезазначене є порушенням вимог п.7, 11 П(С)БО 16 «Витрати» та п.1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У зв'язку з чим вимагається стягнути незаконні витрати у сумі 205 855,81 грн. з особи, якою допущені дані порушення, в порядку, встановленому законодавством, шляхом повернення коштів до каси або на реєстраційний рахунок підприємства.

Вирішуючи правомірність винесення оскаржуваних рішень, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи підстава для винесення пункту 2 вимоги щодо порушення на суму 511 278,67 грн. полягає у тому, що між регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та ДП «Особливе проектно-конструкторське і технологічне бюро джерел живлення», укладено договір від 16.03.2010 №12/02-3937-ОД (та додаткова угода від 29.05.2013 до нього), відповідно до якого орендодавцем було передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлові приміщення загальною площею 1 307,92 кв.м., орендна ставка якого становить - 3%.

Ревізією встановлено, що в порушення вимог п.8 Методики розрахунку та використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 №786, до Державного підприємства «Особливе-конструкторське і технологічне бюро джерел живлення» не вірно зазначено орендну ставку в розмірі 3%, як для розміщення науково-дослідних установ, а для розміщення підприємств слід застосовувати орендну ставку в розмірі 15% як для розміщення іншого використання нерухомого майна», пояснюючи тим, що згідно з довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АА№536582 - ДП «Особливе проектно-конструкторське і технологічне бюро джерел живлення» (код 046679921) є державним підприємством (КОПФГ- 140), а не науково-дослідною установою. Виходячи з орендної ставки 15 %, розраховано збитки на суму 511 278,67 грн.

Суд вважає вказаний висновок необґрунтованим та помилковим виходячи з наступного.

Пунктом 2 Методики розрахунку та використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 №786, визначено, що розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем. У разі коли орендодавцем нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, установа, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Як випливає з договору від 16.03.2010 №12/02-3937-ОД (додаткових угод до нього) та відповідно до 5 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» орендодавцем є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Тому в даному випадку умови укладання договору, розмір орендної плати та порядок її справляння встановлювались саме регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області як орендодавцем та ДП «Особливе проектно-конструкторське і технологічне бюро джерел живлення».

Згідно додатку № 2 до Методики розрахунку та використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 №786, визначено, що за використання орендарем нерухомого майна за цільовим призначенням розміщення: науково-дослідних установ, крім бюджетних встановлюється орендна ставка у розмірі 3 %.

Належність ДП «Особливе проектно-конструкторське і технологічне бюро джерел живлення» до наукових установ підтверджується свідоцтвом (довідкою) про атестацію наукової установи від 03.12.2012 року № 3.

Окрім того, відповідно до Закону України «Про наукову і науково - технічну діяльність» визначається, що науково-дослідна (науково-технічна) установа (далі - наукова установа) - юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

До матеріалів справи долучено звіти про виконання наукових та науково-технічних робіт по формі № 3 - наука за 2012 та 2013 роки, на підтвердження того, що основними видами діяльності ДП «Особливе проектно-конструкторське і технологічне бюро джерел живлення» є наукова та науково-технічна діяльність.

Листом Регіонального відділенням фонду державного майна України по Дніпропетровської області від 20.03.2014р. №11-12-01555 підтверджено, що «укладення договору оренди із застосуванням ставки - 3% відповідає вимогам чинного законодавства України».

Таким чином висновки відповідача про невірне застосування розміру орендної ставки 3% замість 15 % є необґрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає пункт № 2 вимоги від 25.03.2014 №04-07-05-15/2948 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для винесення пункту 3 вимоги щодо стягнення з винної особи незаконних витрат у сумі 205 855,81 грн. стали висновки про здійснення виплат по завищеними тарифам наданих послуг мешканцям гуртожитку за електричну енергію в сумі 46 185,75 грн., послуг по газопостачанню в сумі 95 029,78 грн. та оплати природного газу для виробництва теплової енергії в сумі 64 640,28 грн.

Наведене полягає в тому, що за спожиту електроенергію мешканці гуртожитку сплачують позивачеві кошти за тарифом 0,2802 грн./кВт (з ПДВ), тоді як розрахунки з енергопостачальною компанією позивач здійснює за тарифами, передбаченими для юридичних осіб, які за ревізійний період становили від 0,892 до 0,973 грн. за кВт (з ПДВ) - призвело до покриття позивачем вартості спожитих послуг з електропостачання сторонніми фізичними особами на суму 46 185,75 грн., що за природний газ мешканці гуртожитку сплачують позивачеві кошти за тарифом 0,7978 грн. за кв.м., тоді як розрахунки з газопостачаючою компанією позивач здійснює за тарифами, передбаченими для юридичних осіб, які за ревізійний період становили від 4,658 до 4,615 грн. за 1 м.куб. природного газу (з ПДВ) - призвело до покриття позивачем вартості спожитих послуг з газопостачання сторонніми фізичними особами на суму 95 029,78 грн., щодо розрахунку позивача природного газу (за грудень 2012 року 4,658 грн. за 1м3 газу, за січень - березень 4,688 грн. за м3 газу) з тарифами, за якими мешканці гуртожитку сплачують за газ (0,7978 грн. за м3 газу) - призвело до покриття позивачем вартості спожитих послуг з теплопостачання сторонніми фізичними особами на суму 64 640,28 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електроенергетику» Державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Таким чином, відповідно до «Тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 10.03.1999 року № 309 (у редакції НКР від 17.03.2011 року № 343), встановлено тариф для населення 28,02 коп./кВт. При цьому, в акті ревізії вказано, що «Розрахунок вартості послуг за спожиту електроенергію мешканцям гуртожитку проводиться із розрахунку 0,2802 грн./кВт (з ПДВ), що відповідає вимогам» законодавства. Тому, позивач не мав законних підстав виставляти мешканцям гуртожитку рахунки на оплату за електроенергію, виходячи з більш високих тарифів.

Крім того, з наданих суду розрахунків-розшифровок, наданих ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» за період з жовтня 2012 року по вересень 2013 року, вбачається, що облік спожитої електроенергії по гуртожитку за адресою м. Дніпропетровськ, пр-т Свободи, 215 здійснювався окремо від інших точок обліку. Також з вказаних розрахунків судом з'ясовано, що за вказаний період по вказаному гуртожитку до сплати ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» виставлено та сплачено позивачем 15 507,65 грн. Водночас, під час ревізії відповідачем з'ясовано, що фактично мешканцям гуртожитку було виставлено до оплати суму 19 923,901 грн., тобто більше ніж сплачено до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго». Отже в судовому засіданні спростовано факт відшкодування позивачем коштів за спожиту мешканцями гуртожитку електроенергію.

Відповідно до «Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру «Артек» і Українського дитячого центру «Молода гвардія»», затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.07.2010 року № 812, встановлено тариф для населення за відсутності газового лічильника 79,8 коп./м3 газу. Тому, позивач не мав законних підстав виставляти мешканцям гуртожитку рахунки на оплату за газ, виходячи з більш високих тарифів.

Крім того, суд вважає розрахунок ДФІ у Дніпропетровській області необґрунтованим та таким, що не може прийматися до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу природного газу та акті виконаних робіт за перевіряємий період вбачається, що ДП «Дніпропетровський науково-виробничий комплекс «Електровозобудування» здійснювало оплату за фактично отриманий газ. При цьому ані в договорі ані в актах виконаних робіт не передбачено окремий облік спожитого природного газу мешканцями гуртожитку окремо. Отже відповідач не міг фактично з'ясувати яку конкретну кількість природного газу спожито мешканцями гуртожитку. А тому застосування під час здійснення розрахунку середньомісячної норми споживання природного газу населення (18,3 куб.м.) помножену на тариф для підприємства є нічим не обґрунтованим та таким, що не може враховуватися судом.

Оскільки, вирішуючи правомірність рішення суб'єкта владних повноважень, суд, відповідно до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, повинен пересвідчитись в обґрунтованості цього рішення і під час судового засідання суд дійшов висновку, що покладений в основу вимоги розрахунок є необґрунтованим, суд вважає в цій частині вимогу відповідача також неправомірною.

Щодо покриття позивачем вартості спожитих послуг з теплопостачання сторонніми фізичними особами на суму 64 640,28 грн. суд зазначає, що позивачем не здійснюється продаж мешканцям гуртожитку природного газу, використаного для опалення приміщення, а тому порівняння ціни 1 куб.м. природного газу, що придбався позивачем у ПАТ «Дніпрогаз», з тарифом 0,798 грн./м3, за яким здійснювалася оплата мешканцям гуртожитку за спожитий природний газ, є помилковим і некоректним.

Відповідно до вимог діючого законодавства України встановлення тарифів на теплову енергію здійснюється органами місцевого самоврядування. Тому, розрахунки з мешканцями гуртожитку здійснювалися за тарифами для опалення, встановленими рішенням Дніпропетровської міської ради (6,12 грн/м3 площі).

Суд також погоджується з думкою позивача, що висновки є безпідставними також з огляду на те, що у ревізійному періоді котельня виробляла теплову енергію для опалення усіх адміністративних та виробничих приміщень, розташованих на території підприємства, в тому числі і для гуртожитку, житлових будинків, тощо. Відповідно до «Звітної технічної документації на розробку рекомендацій по регулюванню водяної системи теплопостачання ДЕВЗа», розробленої у 1991 році, загальне максимальне теплове навантаження по наявних протягом опалювання сезону 2012-2013 років приміщеннях позивача становила 52,522 Гкал за годину, в тому числі по будівлі гуртожитку - 0,14 Гкал/год., що становить 0,266% від загального теплового навантаження. Якщо взяти до уваги розраховану відповідачем використану кількість газу на опалення гуртожитку (16 649,0775 м3), то для опалення усіх інших наявних приміщень позивача протягом 4-х місяців необхідно було використати природного газу 6 259 051,6917 м3 (16 649,0775 х 100% / 0,266%), проте вказане не відповідає дійсності, оскільки з грудня 2012 року по березень 2013 року включно позивачем закуплено природного газу у цілому для (роботи котельні та інших потреб: технологічних, газопостачання у гуртожиток та їдальню, тощо) 973 193 м3.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає пункт № 3 вимоги від 25.03.2014 №04-07-05-15/2948 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 7 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "Електровозобудування" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог; на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, Державне підприємство "Особливе проектно-конструкторське і технологічне бюро джерел живлення" про скасування пунктів вимоги - задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати п. 2, 3 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 25.03.14 р. №04-07-05-15/2948.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 16 червня 2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 16.06.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля