ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2014 року Справа № 915/372/14
Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,
при секретарі судового засідання: Пірон О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Приватного підприємства «Міко-Експрес» (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Шаляпіна, буд. 14, кв. 1, код ЄДРПОУ 35396027; адреса представника: 52000, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Харківська, 1)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроспецснаб» (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 19, код ЄДРПОУ 34566215)
про: стягнення 41801 грн., -
Суть спору: Приватне підприємство «Міко-Експрес» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроспецснаб» 42801 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №18/07/2011 транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні від 18.07.2011р. в частині оплати наданих послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом, а також в частині забезпечення завантажувально-розвантажувальних робіт і митного оформлення вантажів у встановлені договором строки.
Сторонами виконані вимоги ухвал суду, в т.ч. 11.04.2014р. за вх.№6789/14, 13.05.2014р. за вх.№8505/14 та за вх.№8506/14 відповідач надав до суду витребувані судом документи та відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 20.05.2014р. провадження у справі №915/372/14 зупинено до вирішення справи господарського суду Дніпропетровської області №904/2560/14; зобов'язано сторін повідомити суд про вирішення даної справи.
25.06.2014р. за вх.№11733/14 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі з доданням копії рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014р. у справі №904/2560/14.
Ухвалою суду від 01.07.2014р. провадження у справі №915/372/14 поновлено.
04.07.2014р. за вх.№12302/14 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі із залученням до нього копії рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014р. у справі №904/2560/14 та копії апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014р. у справі №904/2560/14.
У судовому засіданні 07.07.2014р. представником позивача надано клопотання про продовження строку розгляду справи.
Ухвалою суду від 07.07.2014р. задоволено клопотання позивача та продовжено строк розгляду справи до 22.07.2014р.; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку з подачею апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014р. у справі №904/2560/14, оскільки відповідачем не надано до суду належних доказів не набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014р. у справі №904/2560/14, як-то ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду про прийняття до провадження апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014р. у справі №904/2560/14.
10.07.2014р. за вх.№12810/14 позивачем надано до суду уточнення до позовної заяви, які за своєю правовою суттю є заявою про зміну предмету позову. Вказана заява подана позивачем до початку розгляду справи по суті, з огляду на що задовольняється судом. Відповідно до вказаної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 41801 грн., з яких: 30930 грн. основного боргу та 10871 грн. штрафних санкцій за простій вантажного автомобілю.
У судове засідання представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю у судовому засіданні представників сторін.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
18.07.2011р. між Приватним підприємством «Міко-Експрес» (Експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електроспецснаб» (Замовник, відповідач) укладений договір №18/07/2011 транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні, за умовами якого Експедитор приймає на себе обов'язки від свого імені та за рахунок Замовника організувати надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом з метою його доставки від пунктів відправлення до пунктів призначення згідно з Заявками Замовника (надалі - послуги транспортного експедирування, або послуги).
Згідно з п.1.2 договору на виконання даного договору, Експедитор зобов'язаний від свого імені та за рахунок Замовника укласти договір перевезення з Перевізником та з іншими можливими учасниками транспортного процесу, вчинити всі необхідні дії щодо організації транспортування вантажів, та залучати третіх осіб до декларування вантажу, зберігання його на митному ліцензійному складі, страхування вантажу, у разі вимоги Замовника.
Відповідно до п.2.2 договору для здійснення кожного перевезення Замовник у строк не пізніше 48 годин до бажаної дати початку перевезення оформлює та передає Експедитору Заявку, що складена у довільній формі, але в обов'язковому порядку повинна містити наступну інформацію:
- адреси завантаження й розвантаження вантажу (адреси пунктів відправлення та призначення);
- дата та час подачі автомобіля на завантаження;
- вага, номенклатура та загальна вартість вантажу, кількість місць і вид упаковки;
- адреси відправника й отримувача вантажу із зазначенням контактних телефонів і відповідальних осіб;
- адреси проведення митного оформлення в місцях завантаження і розвантаження;
- бажаний строк доставки вантажу;
- визначення комплектності документів та вимоги до їх оформлення;
- загальна сума оплати за послуги, пов'язані з перевезенням вантажу, форма розрахунків;
- вказівки щодо страхування вантажу;
- інші вказівки Замовника щодо дій з організації транспортування вантажів, які зобов'язаний вчинити Експедитор на виконання цього договору.
Пунктом 2.3 договору передбачено, що не пізніше ніж за 24 години до подачі транспортного засобу під завантаження Експедитор повинен підтвердити підписом та печаткою прийняття Заявки до виконання на умовах, що викладені в ній, або, при неможливості здійснення перевезення на умовах, викладених у Заявці, запропонувати Замовнику інші умови здійснення перевезення. В підтвердженій Заявці Експедитор додатково повідомляє Замовнику: попередню вартість послуг, що надаються відповідно до Заявки; реєстраційні номери транспортного засобу, якими буде здійснювати перевезення.
Згідно з п.2.4 договору для цілей даного договору підтверджена Заявка, після підписання її сторонами, буде розглядатися як додаток до даного договору, що є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п.3.1.2 договору Експедитор зобов'язаний укласти договір з Перевізником вантажу, умови якого передбачають відповідальність Перевізника у розмірі вартості втраченого або пошкодженого вантажу у випадку його пошкодження або втрати з вини перевізника.
За п.3.2.4 договору Замовник зобов'язаний забезпечити завантажувально-розвантажувальні роботи і митне оформлення вантажів в наступні строки, якщо інше не вказано у заявці: а) на території України та країн СНД за 48 годин; б) на території інших держав за 24 години.
Згідно з п.4.6.1 договору за кожну добу простою транспортного засобу під завантаженням/розвантаженням та митним оформленням вантажів понад строк, вказаний у п.3.2.4 даного договору, а також на прикордонних переходах через неналежне чи несвоєчасне оформлення документів з вини Замовника, або третіх осіб, Замовник сплачує Експедитору 100 Євро (сто Євро) по курсу НБУ на момент виставлення рахунку за кожну почату добу простою враховуючи вихідні та святкові дні.
У відповідності до п.5.1 договору розрахунки за даним договором проводяться сторонами у безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Замовника на рахунок Експедитора.
Пунктами 5.2, 5.3, 5.4 договору передбачено:
- загальна сума плати за послуги по кожному перевезенню визначається сторонами в Заявці, вона включає в себе плату всім учасникам транспортного процесу та плату Експедиторові (винагорода за надані послуги транспортного експедирування);
- підставою для здійснення Замовником оплати за послуги щодо кожного перевезення є копія рахунку Експедитора, а також копія товарно-транспортної накладної (CMR) з відмітками вантажовідправника, перевізника, вантажоотримувача та митних органів на шляху проходження вантажу, пред'явлені Замовнику;
- строк проведення розрахунків за договором, тобто за кожне здійснене перевезення, складає 5 (п'ять) банківських днів з моменту отримання факсової копії рахунку.
Відповідно до п.8.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом року, та автоматично пролонгується на наступний календарний рік, якщо на це немає письмових заперечень Сторін.
За твердженнями позивача, відповідачем було передано йому дві заявки на здійснення перевезення вантажу №04/12/2013 від 04.12.2013р. та №30/12/2013 від 30.12.2013р.
На виконання укладеного договору, позивачем було залучено до виконання наданих замовлень перевізника (договір №22 11 2012 від 22.11.2012р.), яким доставлено в кінцевий пункт у встановлені договором терміни вантаж.
Належне виконання позивачем своїх зобов'язань підтверджується: підписаними відповідачем міжнародною товаротранспортною накладною - CMR №247951 та товаротранспортною накладною №Р105 від 30.12.2013р.; підписаним сторонами Актом №ОУ-0001314 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.2013р. на суму 31930 грн. (транспортні послуги та організація виконання послуг з транспортного експедирування), рахунком-фактурою №СФ-0000767 від 13.12.2013р. на суму 31930 грн. (транспортні послуги та організація виконання послуг з транспортного експедирування), рахунком-фактурою №СФ-0000006 від 08.01.2014р. на суму 6500 грн. (транспортні послуги та організація виконання послуг з транспортного експедирування).
Окрім того, Замовником допущено простій транспортного засобу (вантажного автомобілю) через незабезпечення завантажувально-розвантажувальних робіт і митного оформлення вантажів у встановлені договором строки, у зв'язку з чим позивач на підставі п.4.6.1 укладеного між сторонами договору нарахував відповідачу штрафні санкції у розмірі 10871 грн., на оплату яких відповідачу виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000785 від 30.12.2013р. на суму 10871 грн. (вартість простою).
Відповідач своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем за договором №18/07/2011 транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні від 18.07.2011р. послуг не виконав.
25.02.2014р. відповідачем були оплачені послуги за рахунком-фактурою №СФ-0000006 від 08.01.2014р. у розмірі 6500 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку позивача.
07.03.2014р. у листі за вих.№103 позивач звернувся до відповідача з претензією на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту отримання претензії перерахувати на рахунок позивача заборгованість в сумі 42801 грн.
21.03.2014р. відповідачем було перераховано відповідачу 1000 грн. в якості оплати за транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку-фактури №СФ-0000767 від 13.12.2013р., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку позивача.
Таким чином, неоплаченими залишаються надані відповідачу послуги у розмірі 30930 грн., а також нараховані штрафні санкції за простій автомобілю у розмірі 10871 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що між сторонами не була узгоджена ціна в укладеному договорі №18/07/2011 від 18.07.2011р., а тому на думку відповідача сторони не досягли згоди щодо усіх істотних умов господарського договору, а сам договір не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання договору транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні №18/07/2011 від 18.07.2011р. недійсним.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014р. у справі №904/2560/14 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроспецснаб» до Приватного підприємства «Міко-Експрес» про визнання договору транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні від 18.07.2011р. №18/07/2011 недійсним.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Вищевстановлені обставини справи свідчать, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання в частині оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 30930 грн.
Іншого відповідачем не доведено.
Факт надання позивачем відповідачу послуг, стягнення вартості яких становить предмет позову по даній справі, відповідачем не заперечується.
Посилання відповідача на недійсність договору №18/07/2011 транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні від 18.07.2011р. є безпідставними.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 30930 грн. боргу є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч.2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
У відповідності до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 10871 грн. штрафних санкцій підлягають задоволенню на підставі п.4.6.1 договору, ст.ст. 216, 217, 230-232 ГК України.
За таких обставин позовні вимоги ПП «Міко-Експрес» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Іншого відповідачем не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Приватного підприємства «Міко-Експрес» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроспецснаб» (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 19, код ЄДРПОУ 34566215) на користь Приватного підприємства «Міко-Експрес» (49102, м. Дніпропетровськ, вул. Шаляпіна, буд. 14, кв. 1, код ЄДРПОУ 35396027; адреса представника: 52000, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Харківська, 1) 30930 (тридцять тисяч дев'ятсот тридцять) грн. боргу, 10871 (десять тисяч вісімсот сімдесят одну) грн. штрафних санкцій та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.
Повне рішення складено 18 липня 2014 року.
Суддя Ю.С. Бритавська