Провадження № 1-кп/742/159/14

Єдиний унікальний № 733/1044/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2014 року м. Прилуки

Колегія суддів Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - Павлова В.Г.,

суддів - Білокур В.І., Бездідько В.М.,

секретарів - Хотінь Ж.О, Тищенко О.М.,

за участі: прокурорів - Лущай Р.О., Королюк І.В.,

потерпілої - ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Прилуки матеріали кримінального провадження № 12014270120000127 по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєров Свердловської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 громадянина Російської Федерації,з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Близько 2 години ночі 12.04.2014 року до ОСОБА_4, який проживає у належному йому будинку за адресою: АДРЕСА_1 прийшов ОСОБА_7, з яким вони почали розпивали спиртні напої. Останній, вийшовши на подвір'я домогосподарства, виявив в салоні автомобіля односельчанина ОСОБА_8, який перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння.

Незабаром, на подвір'я з будинку вийшов ОСОБА_4, який з'ясувавши факт перебування ОСОБА_8 в салоні автомобіля, наніс останньому металевим совком один удар по голові. Після чого, всупереч волевиявленню ОСОБА_8, почав наполягати на з'ясуванні вказаних обставин вже безпосередньо в будинку.

Під час вживання алкогольних напоїв в будинку виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 наніс 2 (два) удари ногою в голову ОСОБА_8 Через деякий час, ОСОБА_4 схопив дерев'яне поліно, що лежало поблизу печі, та наніс ним один удар по голові ОСОБА_8, який руками намагався себе прикривати. У конфлікт втрутився ОСОБА_7, чим і припинив його подальший розвиток. Після чого ОСОБА_7 пішов з будинку ОСОБА_4

Після залишення ОСОБА_7 вказаного домогосподарства, ОСОБА_8 зчинив бійку з ОСОБА_4 в ході якої, схопивши дерев'яне поліно, на ґрунті особистих неприязних стосунків, наніс декілька ударів по обличчю ОСОБА_4 Перебуваючи в сидячому положенні на стільці ОСОБА_4, схопивши кухонний ніж, який лежав на столі, заподіяв численні різані рани ОСОБА_8 в область грудної клітки по верхнім кінцівкам та іншим частинам тіла. Внаслідок боротьби вони впали на підлогу.

Таким чином ОСОБА_4, перебуваючи зверху над ОСОБА_8, на ґрунті особистих неприязних стосунків, зумовлених обопільною бійкою, з метою умисного позбавлення життя, схопив одне із дерев'яних полін, що лежали біля грубки та наніс ним 2 (два) удари по голові ОСОБА_8 Внаслідок чого потерпілий ОСОБА_8 від отриманих ним тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми, у формі переломів склепіння черепу, набуханням головного мозку, помер на місці події.

Безпосередньою причиною смерті, згідно судово-медичної експертизи № 115 від 23.06.2014 року, явився набряк-набухання головного мозку, який явився ускладненням відкритої черепно-мозкової травми.

Обвинувачений ОСОБА_4, будучи допитаним в судовому засіданні, свою вину в пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.115 КК України категорично не визнав, проте не заперечуючи при цьому місце, спосіб, обставини, кількість та характер нанесених ним тілесних ушкоджень потерпілому, надав показання, що близько 2 години 12.04.2014 року він разом з ОСОБА_7 виявив у власному автомобілі ОСОБА_8 Після чого, запропонував всім зайти до будинку для з'ясування причин перебування потерпілого в салоні транспортного засобу. Останній, дійшовши до порогу будинку почав відмовлятись заходити, що зумовило нанесення йому обвинуваченим удару металевим совком по спині. Зайшовши в будинок, ОСОБА_4 заборонив потерпілому сідати за стіл та наказав розповісти причини перебування в його автомобілі. Оскільки ОСОБА_8 відмовлявся відповідати, обвинувачений наніс йому ногами декілька ударів. Через деякий час, після вживання алкогольних напоїв, знову виник конфлікт з потерпілим, який було нейтралізовано ОСОБА_7 Після того, як останній залишив будинок, обвинувачений знову почав з'ясовувати причини перебування потерпілого в салоні автомобіля. В подальшому, ОСОБА_8, взявши однією рукою за шию обвинуваченого, почав душити, а іншою - наносити численні удари по голові. ОСОБА_4 почав розмахувати ножем, намагаючись визволитись від захвату потерпілого. Впавши на підлогу, потерпілий вдарив обвинуваченого поліном по голові. В процесі боротьби, ОСОБА_4, опинившись над потерпілим, в свою чергу два рази вдарив поліном йому по голові. Усвідомивши результати нанесених ним ударів, обвинувачений намагався вживати заходів для надання невідкладної допомоги ОСОБА_8, зокрема мав наміри повідомити голову селищної ради, проте приміщення було зачинено. Перебіг подальших подій ОСОБА_4 не пам'ятає. Обвинувачений не заперечував, що весь комплекс тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого, міг виникнути внаслідок його дій, але вказував, що вимушений був так діяти, оскільки перебував в стані необхідної оборони.

Колегія суддів, дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, які мають юридичне значення, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за можливе прийняття обвинувального вироку у справі.

Аналізуючи всі показання обвинуваченого ОСОБА_4, колегія суддів приходить до висновку, що всі вони, хоча й містять у собі заперечення скоєння протиправних дій, спрямованих саме на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілого, проте, не дозволяють суду взяти їх за основу правдивого пояснення ним подій, оскільки, спростовуються матеріалами справи та встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами подій.

Більш того, не зважаючи на заперечення ОСОБА_4 вини в пред'явленому обвинуваченні, з усіх наданих суду доказів, у тому числі і показань обвинуваченого, отриманих як у ході досудового, так і в ході судового слідства, беззастережно слідує, що обставини скоєння ним злочину достовірно встановлені судом та підтверджуються показаннями свідків, іншими, нижче зазначеними, перевіреними в судовому засіданні доказами.

Суд, на виконання вимог ст.22 КПК України, забезпечив сторонам змагальність процесу та свободу в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, створив їм відповідні умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків. Проте, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Так, свідок ОСОБА_7, який був допитаний в судовому засіданні, надав показання, що з обвинуваченим та потерпілим є односельчанином, заперечивши наявність з останніми будь-яких неприязних стосунків, підтвердив, що близько 2 години ночі 12.04.2014 року він перебував в будинку обвинуваченого та вживав з ним алкогольні напої. Вийшовши на вулицю та підійшовши до автомобіля, що стояв на подвір'ї домогосподарства, свідок побачив в салоні транспортного засобу ОСОБА_8, який перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння та потребував в сторонньої допомоги. ОСОБА_7 допоміг потерпілому піднятись з автомобіля та разом пішли до будинку обвинуваченого. В цей час їм вже назустріч йшов ОСОБА_4, який попередньо взявши металевий совок, наніс ним потерпілому один удар в область затилку. Зайшовши в будинок, обвинувачений почав ображати ОСОБА_8, який сів на підлогу ліворуч від входу до кімнати, звинувачуючи його в спробі викрасти з автомобіля магнітолу, наніс два удари ногою по обличчю та облив горілкою, відкрито проявляючи до нього агресію. Через деякий час, ОСОБА_4 схопив дерев'яне поліно, що лежало поблизу печі, та наніс ним один удар по голові потерпілому, який руками намагався себе прикривати. Свідок відштовхнув обвинуваченого та наказав йому більше не бити ОСОБА_8 Потерпілий в свою чергу не проявляв жодних активних дій по відношенню до обвинуваченого та майже засинав на підлозі. В присутності свідка ОСОБА_4 більше не наносив ОСОБА_8 жодних ударів, проте обвинувачений зазначав, що його стриманість зумовлена виключно перебуванням в будинку ОСОБА_7 Щодо подальшого розвитку конфлікту між ними свідку ОСОБА_7 нічого не відомо, оскільки він в незабаром залишив їх наодинці, а сам пішов відпочивати.

Потерпіла ОСОБА_2, будучи допитаною в судовому засіданні, надала показання, що покійний ОСОБА_8 є її сином і щодо фактичних обставин вбивства останнього їй нічого не відомо. Зранку 12.04.2014 року, близько 8 години, вона намагаючись відшукати сина, прийшла до домогосподарства обвинуваченого. Зайшовши до будинку ОСОБА_4, двері до якого були відчинені, потерпіла на підлозі однієї з кімнат виявила тіло ОСОБА_8, яке лежало в горизонтальному положенні на спині, лицем до верху. Його обличчя було закривавлене, на доріжці були згустки крові, поряд з тілом лежали поліна та ніж на яких були нашарування темно-бурого кольору схожі на кров. Зайшовши в іншу кімнату, потерпіла побачила на дивані ОСОБА_4, який висловлювався нецензурною лайкою. Злякавшись погроз обвинуваченого, ОСОБА_2 одразу вибігла з будинку та звернулась за допомогою до місцевого фельдшера ОСОБА_10 Коли останні вже повернулись до будинку ОСОБА_4, обвинуваченого в приміщенні вже не було, а фельдшер, оглянувши тіло ОСОБА_8, констатував смерть.

Свідок ОСОБА_11, будучи допитаним в судовому засіданні, надав аналогічні показання потерпілій ОСОБА_2, оскільки обставини вбивства та подальшого виявлення тіла брата йому відомо виключно зі слів матері - потерпілої по справі. ОСОБА_11 підтвердив як розміщення тіла в будинку обвинуваченого, так і значні нашарування речовини темно-бурого кольору, схожої на кров, на обличчі та одягу покійного, а також полінах, ножеві та стінах кімнати.

Допитаний за клопотанням сторони захисту в ході судового засідання як свідок ОСОБА_12 надав показання, що близько 9 год. 12.04.2014 року до нього звернулась ОСОБА_2, мати потерпілого, і повідомила, що виявила останнього в будинку обвинуваченого без ознак життя. Свідок, спільно з потерпілою, зайшовши до будинку, поверхнево оглянув тіло ОСОБА_8, яке лежало в горизонтальному положенні на спині, лицем до верху. На його обличчі була кров, пульс не прощупувався. Поруч з тілом ОСОБА_8 лежали дерев'яні поліна, які також були закривавлені. Свідок зазначив, що на момент огляду тіла потерпілого обвинуваченого в будинку не було.

Аналогічні показання за змістом щодо виявлення 12.04.2014 року тіла потерпілого ОСОБА_8 в будинку обвинуваченого в судовому засіданні були надані і свідком ОСОБА_10, який категорично заперечив власну обізнаність щодо фактичних обставин скоєного злочину та наявність неприязних стосунків з обвинуваченим. Свідок підтвердив, що на прохання потерпілої ОСОБА_2 він, як фельдшер Гмирянської лікарської амбулаторії, поверхнево оглянув тіло її сина та констатувавши смерть, викликав працівників міліції. Окрім того, ОСОБА_10 зазначив, що він живе поруч з обвинуваченим, проте останній 12.04.2014 року за будь-якою медичною допомогою до нього не звертався.

Допитана в ході судового засідання свідок ОСОБА_13 надала показання, що фактичні обставини скоєння обвинуваченим вбивства ОСОБА_8 їй абсолютно не відомі, підтвердивши лише перебування 11.04.2014 року ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння. Свідок вказала про відсутність неприязних стосунків як з обвинуваченим, так і з потерпілим.

Будучи допитаним в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_14, категорично підтвердив достовірність, науково-обгрунтованість та правильність висновків зроблених ним під час проведення судово-медичних експертиз як трупу ОСОБА_8, так і обвинуваченого по справі ОСОБА_4 /т.1 а.с.60-71/. Експерт зазначив, що найбільш вірогідне отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень у виді відкритої черепної травми, багатоуламкового перелому кісток черепа, багатоуламкового перелому кісток черепа з забоєм головного мозку було в лежачому положенні на животі шляхом нанесення ударів тупими предметами з обмеженою поверхнею сторонньою особою в потилично-тім'яну ділянку. Характер тілесних ушкоджень, виявлених на тілі покійного, в своєму комплексі могли бути отримані під час боротьби з обвинуваченим. ОСОБА_14 також беззаперечно підтверджено, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8, яка настала близько 04-06 год. 12.04.2014 року, виявився набряк-набухання головного мозку, який явився ускладненням відкритої черепно-мозкової травми. Окрім того, експерт зазначив, про відсутність підстав вважати, що виявлений комплекс тілесних ушкоджень на тілі потерпілого були спричинені в інший проміжок часу.

Сторонами процесу не заявлялось жодних клопотань про допит безпосередньо судом в судовому засіданні будь-яких інших осіб як свідків на підтвердження або спростування пред'явленого обвинувачення.

З безпосередньо дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду місця події від 12.04.2014 року та фото-таблиць до нього встановлено зокрема, що в будинку, розташованому в АДРЕСА_1 в одній з кімнат в горизонтальному положенні було виявлено тіло ОСОБА_8 на обличчі якого, наявні сліди речовини темно-бурого кольору. Поряд з тілом потерпілого знаходились зокрема три поліна та ніж з нашаруванням речовини темно-бурого кольору, схожої на кров. Під час огляду трупа було виявлено численні тілесні ушкодження /т.1 а.с.8-20/.

Відповідно до висновку експерта № 115 від 12.04.2014 року /т.1 а.с.66-67/, оголошеному в судовому засіданні, у трупа ОСОБА_8 мали місце наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма, багатоуламковий перелом кісток черепа, плямисті та дифузні субарахноїдальні крововиливи з ділянками забою головного мозку, садно носа з переломом його кісток, численні синці та садна виникли від дії тупих предметів і мають характер тяжких тілесних ушкоджень за ознакою як небезпечних для життя.

Окрім того, були виявлені різані та колото-різані рани тіла, що підтверджуються наявністю крововиливів на м'яких покривах голови, багатоуламковим переломом кісток склепіння черепа з утворенням 5-ти уламків та відходженням розривних тріщин на основу черепа, дифузними субарахноїдальними крововиливами обох лобних та тьмяно-потиличних долей з ділянками забоїв речовини головного мозку, розмізченням полюса правої скроневої долі, субарахноїдальними крововиливами плямистого характеру з ділянками забоїв в правій та лівій скроневих долях та орбітальній частині головного мозку, садном на носі та перелом його кісток, забійною раною з садном навколо правої лобної ділянки, синцями на верхній та нижній повіках правого ока, різаними ранами тім'яних ділянок голови, розгинальної поверхні лівого передпліччя, долонної поверхні лівої кисті, тильної поверхні 5 пальця лівої кисті, згинальної поверхні правого променево-зап'ясного суглобу; непроникаючі колото-різані рани передньої поверхні грудної клітки зліва, зовнішньої поверхні правого плече, задньої поверхні правого плеча, внутрішньої поверхні лівого плеча, в ділянці рукоятки груднини, передньої поверхні лівого стегна, зовнішньої поверхні правої гомілки виникли від дії ріжучого предмету типу ножа і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Безпосередньою причиною смерті явився набряк-набухання головного мозку, який явився ускладненням відкритої черепно-мозкової травми. Всі тілесні ушкодження по давності можуть відповідати 12.04.2014 року. На тілі трупа ОСОБА_8 виявлені ознаки не менше 26 травматичних дій, які були нанесені за короткий проміжок часу. Між отриманими тілесними ушкодженнями у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, багатоуламкового перелому кісток черепа, субарахноїдальних крововиливів з ділянками забою головного мозку, садна носа з переломом його кісток, забійною раною з садном навколо правої лобної ділянки, синцями на верхній та нижній повіках правого ока та смертю існує причинно-наслідковий зв'язок /т.1 а.с.66/.

Згідно пункту 18 (9) висновку експерта різані та колото-різані рани могли виникнути від дії ножа наданого на експертизу. Тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, багатоуламкового перелому кісток черепа, субарахноїдальних крововиливів з ділянками забою головного мозку могли виникнути від неодноразової дії любого з дерев'яних полін наданих на експертизу.

Як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 17.04.2014 року, в тому числі і з переглянутого DVD-диску, обвинувачений безпосередньо в належному його домогосподарстві ретельно показав розвиток та динаміку скоєного ним злочину, деталізуючи взаємовідносини з потерпілим, кількість, характер та спосіб нанесення йому ударів, місцезнаходження останнього в ході протікання конфлікту. Вказані ними обставини події злочину та детальне, послідовне відтворення особистих злочинних дій, в присутності захисника, що унеможливлювало вплив працівників міліції, беззаперечно підтверджують особисту участь у інкримінованому злочині ОСОБА_4, оскільки така обізнаність не може бути притаманною сторонній особі, яка непричетна до злочину /т.1 а.с.97-99/. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що вказана процесуальна дія відбувалась у присутності як захисника, так і понятих, від яких скарг чи заперечень відносно обставин проведення слідчого експерименту, не надійшло.

Під час судового розгляду, з огляду на показання ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_7, колегією суддів отримано беззаперечні дані щодо зухвалої, тривалої і агресивної поведінки обвинуваченого, яка передувала події злочину, та власне причини виниклого конфлікту - з'ясування останнім, будучи в стані алкогольного сп'яніння, обставини перебування ОСОБА_8 в належному йому автомобілі.

Аналізуючи показання ОСОБА_4 щодо його перебування в стані необхідної оборони, беручи до уваги дані висновку судово-медичної експертизи № 205 від 13.04.2014 року, згідно якої у останнього виявлені лише легкі тілесні ушкодження, колегія суддів приходить до переконання, що з боку потерпілого не було такого суспільно небезпечного посягання, яке б вимагало негайного відвернення чи припинення з боку обвинуваченого шляхом нанесення декількох ударів дерев'яним поліном по голові. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що саме обвинувачений, всупереч волі потерпілого, зумовив його перебування в будинку, і виключно ним було неодноразово спровоковано конфліктні ситуації з застосуванням до нього насильства.

Безпідставними є посилання як обвинуваченого так і його захисника про начебто заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, оскільки в судовому засіданні встановлено, що вчиненню злочину передували декілька конфліктів, ініціатором яких був саме ОСОБА_4., під час яких ним неодноразово завдавались тілесні ушкодження ОСОБА_8 Більше того, з показань свідка ОСОБА_7 встановлено, що потерпілий під час нанесення ударів обвинуваченим намагався лише захиститись, оскільки перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, і весь час перебуваючи в будинку майже засинав на підлозі.

З висновків судово-психіатричних експертиз № 271 та № 272 вбачається, що ОСОБА_4 в період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, чим спростовуються показання обвинуваченого щодо начебто швидкоплинності конфлікту і неможливості адекватно сприймати обстановку. У обвинуваченого мають місце психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю із шкідливими наслідками, проте протиалкогольне лікування йому не показане, оскільки за психічним станом він може вірно сприймати обставини /т.1 а.с.188,193/.

Оглянувши речові докази безпосередньо в судовому засіданні, зокрема дерев'яні поліна та ніж, обвинувачений беззаперечно підтвердив їх використання в нанесенні 12.04.2014 року ударів потерпілому ОСОБА_8

Сукупність досліджених судом доказів в їх взаємозв'язку об'єктивно свідчать про те, що ОСОБА_4, наносячи декілька ударів дерев'яними полінами, з огляду на їх геометричні та вагові показники, в життєво-важливий орган - голову потерпілому, чітко усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, хоча і не бажав, але свідомо допускав настання наслідків у виді смерті потерпілого, що беззаперечно вказує саме на наявність не прямого умислу направленого на вбивство. Більше того, навіть після травмування потерпілого обвинувачений не вживав жодних адекватних заходів для збереження його життя.

Доводи ОСОБА_4 щодо начебто рішучих намірів повідомити працівників селищної ради для надання допомоги ОСОБА_8, з огляду на його поінформованість про проживання по сусідству фельдшера ОСОБА_10, а також беручи до уваги показання потерпілої ОСОБА_2, яка підтвердила зникнення обвинуваченого з будинку після виявлення нею в його присутності тіла її сина, на думку суду є абсолютно недолугими і спрямовані виключно на зменшення ступеня вини у скоєному злочині.

Сумнівними з точки зору достовірності є показання обвинуваченого в частині хаотичного розмахування ним ножем для начебто вивільнення від захвату ОСОБА_8, оскільки ряд виявлених непроникаючих колото-різаних ран на тілі потерпілого розміщені саме на зовнішній поверхні правого плеча, задній поверхні правого плеча, внутрішній поверхні лівого плеча, передньої поверхні лівого стегна, зовнішньої поверхні правої гомілки. Кількість та локалізація вказаних тілесних ушкоджень, беручи до уваги ростові параметри учасників конфлікту, найймовірніше свідчать про їх нанесення ОСОБА_4 в той момент, коли потерпілий перебував на підлозі обличчям до низу, що узгоджується з показаннями експерта та висновками експертизи № 115 /п.10(11)/. Незважаючи на неодноразові намагання колегією суддів з'ясувати механізм та спосіб їх завдання, обвинувачений жодного разу не надав логічно-узгоджених показань.

Доводи захисника та обвинуваченого щодо начебто не проведення 13.04.2014 року експертом судово-медичної експертизи останнього, що зумовило не відображення наявних в нього тілесних ушкоджень, з огляду беззаперечну участь в кримінальному провадженні іншого захисника обвинуваченого, є необґрунтованими. Жодних клопотань на стадії досудового слідства щодо необхідності проведення повторної судово-медичної експертизи обвинуваченого заявлено не було, що на думку колегії суддів, свідчить про певну тенденцію ОСОБА_4 моделювати позиції захисту з врахуванням і осмисленням фактичних обставин справи, що не заборонено законом.

Враховуюче викладене та показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він діяв в межах самозахисту, суд оцінює критично та розцінює як обраний ним спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення та уникнення покарання за вчинення умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення - злочину.

Крім того, про винність ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину свідчать дані численних науково-обґрунтованих висновків цитологічних, дактилоскопічних та імунологічних експертиз щодо слідів рук і волокон його одягу, слини, крові та зрізу нігтьових пластин, які об'єктивно підтверджують як перебування 12.04.2014 року потерпілого ОСОБА_8 в будинку обвинуваченого та наявність між ними фізичного контакту, так і застосування останнім під час скоєння злочину - дерев'яного поліна /а.с.125,133,141,150,159,166,178/. Висновки вказаних експертиз повністю узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_12, даних ними безпосередньо в судовому засіданні, які в своїй сукупності повністю узгоджуються між собою.

Оцінюючи зібрані по справі та ретельно перевірені в судовому засіданні докази у їх сукупності, а саме кількість та локалізацію нанесених ударів потерпілому в життєво-важливий орган - голову, агресивну поведінку обвинуваченого, що передувала вчинення злочину, перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, беззаперечно підтверджують наявність у діях ОСОБА_4 не прямого умислу направленого на вбивство ОСОБА_8, а тому дії обвинуваченого, як умисне протиправне заволодіння смерті іншій людині, органами досудового слідства за ч.1 ст.115 КК України були кваліфіковані правильно.

Суд не враховує при обґрунтуванні обвинувачення у вироку та не бере DWD- диск, який визнаний по справі речовим доказом /т.1 а.с.21/, як доказ по справі, оскільки його зміст не відповідає перебігу самої процесуальної дії - огляду місця події та відповідного протоколу /т.1.а.с.8-11/.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обговорюючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, особу обвинуваченого: вік та незадовільний стан здоров'я /т.2 а.с.30/, сімейний стан, соціальне становище, негативну характеристику за місцем проживання /т.1 а.с.214/, раніше не судимого, наявність даних про притягнення до адміністративної відповідальності /т.1 а.с.216/, відсутність відомостей про перебування обвинуваченого на обліках в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра /т.1 а.с.219/, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, за умови наявності обставини, яка її обтяжує - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, фактичні обставини, що передували нанесенню тілесних ушкоджень, думку потерпілої та позицію прокурора, які наполягали на призначенні покарання ближче до максимальної межі, і вважає про необхідність призначення покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів вважає, що доводи захисника про те, що ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, щиро покаявся і активно сприяв розкриттю злочинів є безпідставними, оскільки обвинувачений свою вину у вчиненні злочину не визнав, що вказує на відсутність критичної оцінки ним своєї злочинної поведінки, а відповідно і відсутність щирого каяття. Більше того, показання обвинуваченого щодо обставин вчинення ним злочину не в повній мірі узгоджуються з як з показаннями свідків, потерпілої, так і з висновками судово-медичних експертиз, які є об'єктивними даними і не залежать від суб'єктивних факторів.

Речові докази по кримінальному провадженню: 4 (чотири) дерев'яні поліна, кухонний ніж, пляшку з-під пива «Hike» ємкістю 0,5 л., 2 пляшки з-під горілки «Зеленая марка» ємкістю 0,5 л. та «Медовуха» ємкістю 0,5 л., пластикову пляшку ємкістю 0,5 л, 2 (дві) скляні чарки, недопалки від сигарет в кількості 5 шт., змиви речовини темно-бурого кольору схожої на кров, виріз шпалери із слідами речовини темно-бурого кольору схожої на кров, змив речовини з підлоги, 6 (шість) слідів пальців рук на таблиці, біологічні зразки піднігтьового вмісту відібрані з обох рук трупа ОСОБА_8, біологічні зразки піднігтьового вмісту та змиви з рук відібрані у ОСОБА_4 - знищити; верхній одяг ОСОБА_4 (куртка, светр, штани), - передати власнику; чоботи, куртку, два светри, двоє штанів спортивного типу, дві пари шкарпеток, що належали ОСОБА_8 - передати ОСОБА_2; дактилокарти заповнені на імена ОСОБА_4 та трупу ОСОБА_8, цифровий носій DVD - 2 шт. - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати по справі, що пов'язані з проведенням імунологічної та трасологічної експертиз, в розмірі 1 573 грн 52 к, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 /т.1 а.с.171/.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 12.04.2014, зарахувавши до відбуття весь час перебування під вартою /т.1 а.с.36/.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4, у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу - залишити без змін, оскільки існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню шляхом ухилення від виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.370,373,374 КПК України, колегія суддів -

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.115 КК України та призначити покарання у виді 13 /тринадцяти/ років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4, у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 19 год. 35 хв. 12.04.2014 року, зарахувавши до відбуття весь час перебування під вартою.

Речові докази по кримінальному провадженню: 4 (чотири) дерев'яні поліна, кухонний ніж, пляшку з-під пива «Hike» ємкістю 0,5 л., 2 пляшки з-під горілки «Зеленая марка» ємкістю 0,5 л. та «Медовуха» ємкістю 0,5 л., пластикову пляшку ємкістю 0,5 л, 2 (дві) скляні чарки, недопалки від сигарет в кількості 5 шт., змиви речовини темно-бурого кольору схожої на кров, виріз шпалери із слідами речовини темно-бурого кольору схожої на кров, змив речовини з підлоги, 6 (шість) слідів пальців рук на таблиці, біологічні зразки піднігтьового вмісту відібрані з обох рук трупа ОСОБА_8, біологічні зразки піднігтьового вмісту та змиви з рук відібрані у ОСОБА_4, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Ічнянського РВ УМВС - знищити; верхній одяг ОСОБА_4 (куртка, светр, штани), - передати власнику; чоботи, куртку, два светри, двоє штанів спортивного типу, дві пари шкарпеток, що належали ОСОБА_8 - передати ОСОБА_2; дактилокарти заповнені на імена ОСОБА_4 та трупу ОСОБА_8, цифровий носій DVD - 2 шт. - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_4 1 573 грн 52 к. процесуальних витрат на залучення експертів для проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 діб з дня проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя: В.Г. Павлов

судді: В.І. Білокур

В.М. Бездідько