Справа № 22 Ц-3301 / 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції Волчко А.Я.
Категорія Доповідач Мережко М.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2006 p. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - Дьоміної О.О.
Суддів - Мережко М.В., Данілова О.М.
При секретарі -Колесник Н.І.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „ Аврора -Плюс" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства „ ПАН-СЕРВІС" , Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю „ Агрокомбінат Хотівський „ , товариство з обмеженою відповідальністю „ Аврора Плюс „ про визнання права власності та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
За зустрічним позовом Приватного підприємства „ ПАН _ СЕРВІС" до ОСОБА_1 , Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на частину земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія судців ,-
Встановила:
У лютому 2006 р. позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на 1\2 частину земельної ділянки, загальною площею 10,7329 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та 1\2 частину земельної ділянки, загальною площею 2.0649 га кадастровий номер НОМЕР_2, які знаходяться за адресою : АДРЕСА_1, та про визнання недійсним договору оренди, укладеного 01 червня 2005 року між Ходосівською сільською радою та Приватним підприємством „ ПАН-СЕРВІС" в частині передачі в оренду вказаний земельних ділянок.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 20 лютого 2004 року ним було придбано об"єкти нерухомого майна, які становлять 1\2 частину майнового комплексу ферми, а тому відповідно до 377 ЦК України до нього перейшло право власності на 1\2 частину спірних земельних ділянок, на яких розташовано придбані ним об"єкти нерухомого майна. Виходячи з наведеного, позивач просить визнати недійсним договір оренди землі, укладений 01 червня 2005 року між Ходосівською сільрадою та приватним підприємством „ ПАН-СЕРВІС" в частині передачі в оренду спірних земельних ділянок .
Приватне підприємство „ ПАН-СЕРВІС" звернулось з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та Ходосівської сільської ради про визнання права власності на 1\2 частину земельної ділянки ,загальною площею 10,7329 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та 1\2 частину земельної ділянки, загальною площею 2.0649 га кадастровий номер НОМЕР_2, які знаходяться за адресою : АДРЕСА_1, та про визнання недійсним договору оренди, укладеного 01 червня 2005 року між Ходосівською сільською радою та Приватним підприємством „ ПАН-СЕРВІС" в частині передачі в оренду вказаний земельних ділянок.
Свої вимоги обґрунтовували тим, що 29 грудня 2003 року та 30 грудня 2003 року придбали у власність об"єкти нерухомості , які складають 1\2 частину майнового комплексу ферми, яка розташована на спірних земельних ділянках . Відповідно до ст.. 377 ЦК України до підприємства перейшло право власності на земельні ділянки, на яких розташовані придбані ним об"єкти нерухомості, однак всупереч вимогам закону, сільська рада передала ці земельні ділянки не у власність , а в оренду.
Ухвалою суду від 16 березня 2006 року до участі в розгляді справив якості третіх осіб було залучено ТОВ „ Аврора-Плюс" та Сільськогосподарське ТОВ „ Агро комбінат „ Хотівський".
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2006 р. позови задоволені.
Не погоджуючись з рішенням суду, 3-я особа „ Аврора -Плюс" подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на його незаконність, та справу направити на новий судовий розгляд .
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Відповідно до п.\п „г „ п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 „ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 01 січня 2002 p., згідно з положеннями чинної до цієї дати ст.. 30 ЗК України до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після ж 31 грудня 2001 р. право власності на земельну ділянку або її частину може переходити відповідно до ст.. 120 ЗК України на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладеного ' відповідно відчужувачем або набувачем. Якщо договором про відчуження жилого будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ті її частини, одна з яких зайнята жилим будинком, будівлею чи спорудою, а інша необхідна для їх обслуговування Земельний кодекс України від 01 жовтня 2001 року набрав чинності з 01 січня 2004 року, та зворотної сили не має.
Як встановлено судом першої інстанції, 29 грудня 2003 року та 30 грудня 2003 року між приватним підприємством „ ПАН-СЕРВІС" та приватним сільськогосподарським підприємством „ Ходосівське" було укладено договори купівлі-
продажу об"єктів нерухомого майна , які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 , а саме :
вагова (літера „У");
приміщення дизельної станції (літера „Ф");
санпропускник (літера „X");
загін для телят ( літера „Ц");
загін для телят (літера „Ц-1");
навіс для корму (літера „Ш");
загін для телят (літера „Щ");
загін для телят (літера „Щ-1");
загін для телят (літера „Щ-2");
загін для телят (літера „Щ-3");
силосна яма (літера,, 11");
силосна яма (літера „ 111");
корівник (частина від приміщення 2 літера „Б-2");
молокоблок (літера „Б-1");
корівник (літера „А")»
літній загін для тварин (1\2 частина літера „ Л").
20 лютого 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу об"єктів нерухомого майна ( нежилих приміщень) які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 , а саме : корівник - телятник (літера „ В"); корівник (літера„Г"); пункт осіменіння (літера „Д"); вагова (літера „Е"); сторожка (літера „Ж"); склад (літера „З"); склад (літера „И"); склад (літера „К");
1\2 частина літнього загону для скота (літера „ Л"); конюшня (літера „М"); трансформаторна підстанція (літера „Н"); гноєсховище (літера „О").
Вказані об"єкти нерухомості складали єдиний майновий комплекс ферми, розташованої на земельній ділянці кадастровий номерНОМЕР_1 ( площею 10, 7329 га) та земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2 ( площею 2,0649 га), які знаходяться за адресою :АДРЕСА_1.
Факт правомірності набуття ОСОБА_1 та ПП „ ПАН-СЕРВІС" права власності на будівлі та споруди підтверджується рішеннями Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 червня 2005 року та від 01 липня 2005 року. Вказані рішення ухвалами апеляційного суду Київської області від 29 вересня 2005 року залишені без змін і набули законної сили.
За таких обставин, суд дійшов правильного висновку , що дані обставини відповідно до ст.. 61 ЦПК України, які встановлені судовим рішенням у цивільній справи, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено такі обставини.
Відповідно до вимог ст.. 377 ЦК України, є правильним висновок суду щодо визнання за ОСОБА_1, ПП „ ПАН -СЕРВІС" права власності на земельні ділянки, на яких розташовані належні їм об"єкти нерухомого майна в рівних частках, оскільки об"єкти нерухомого майна , що належать сторонам складають єдиний майновий комплекс, і складають рівні частки (по 1\2 частини ).
Доводи апеляційної скарги щодо порушення права власності ТОВ „ Аврора -Плюс" не ґрунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду, оскільки ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні при подачі апеляційної скарги та розгляді справи в суді апеляційної інстанції, ТОВ „ Аврора- Плюс „ не надали будь-яких доказів про право власності на об"єкти нерухомого майна.
Посилання апелянта на ту обставину , що 3-я особа ТОВ „ Аврора-Плюс „ не була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, спростовуються доказами ,що наявні в матеріалах справи про направлення повідомлень на адресу ТОВ „ Аврора = Плюс", яка відповідає адресі підприємства в єдиному реєстрі підприємств, установ та організацій України. Така ж адреса вказана і в апеляційній скарзі, крім того, як вбачається з пояснень представника 3-оїх особи, адреса ТОВ „ Аврора-Плюс „ на час розгляду справи та подання апеляційної скарги не змінювалася. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи у відсутність ТОВ „ Аврора -Плюс" , оскільки відповідно до вимог ст.. 77 ЦПК України , за умови відсутності повідомлення про зміну адреси повістка направляється особі за останньою відомою суду адресою і вважається врученою навіть якщо особа за даною адресою не знаходиться. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „ Аврора -Плюс" повідомлень щодо зміни місцезнаходження товариства суду не надавали.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ПП „ ПАН -СЕРВІС „ , тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія судців не вбачає.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
Ухвалила
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ Аврора- Плюс" -відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 квітня 2006 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України в касаційному порядку.